Система факторів сприйнятливості до нововведень

Мотиви задоволення соціальних потреб в оздоровленні екологічного стану виробничого Й навколишнього сере­довища.

Очевидно, що чим ширша розмаїтість мотивів конкретно­го нововведення, тим більше воно мотивоване: мотивація роз­витку підсилюється, якщо мотив задоволення потреб допов­нюється мотивом прибутковості, а потім мотивами творчості, престижу й т.д.; Точно тик само, якщо вихідними є мотиви при­бутковості, важливо, щоб вони були доповнені мотивами задо­волення потреб і мотивами творчості.

Темпи науково-технічного розвитку виробництва залежать від тоґо, наскільки виробнича система готова сприйняти те або інше нововведення. Сприйняття Нововведення може Мати фор­му визнання нововведення, коли виробнича система зацікавле-

Модуль 4. Управління потенціалом підприємства на основі...

на й підготовлена до його впровадження, або заперечення ново­введення, коли воно суперечить інтересам підприємства або ко­ли виробнича система не готова до його впровадження. Ступінь визнання й заперечення нововведення може бути різним залеж­но від співвідношення впливу факторів, що обумовлюють виз­нання, і факторів, що обумовлюють заперечення. Якщо вплив цих факторів збалансований, виробнича система буде як би бай­дужа до впровадження нововведення.

Чим вищий ступінь визнання нововведення, тим вищі темпи його поширення й впровадження. Непідготовленість підприємства до впровадження нововведення або незацікав­леність у ньому приводять до збільшення інноваційного цик­лу і є причиною широко розповсюдженого «довгобуду»,

Сприйняття нововведень визначається властивостями (параметрами) виробничої системи й нововведення, Виробни­ча система є соціотехнічною, тому для визначення впливу си­стемних властивостей на сприйнятливість доцільно форму­вати адекватну їй систему факторів, що включає; загальносистемні фактори сприйнятливості; фактори сприйнятливості технологічної системи, фактори сприйнятливості організації й фактори сприйнятливості персоналу.

Властивості нововведень; що обумовлюють їхнє сприйняття, розподіляється по безперервній шкалі радикальності: від невеликої модернізації або раціоналізації (малорадикальне нововведення) до перетворюючих змін, що потребують істот­ної перебудови виробничої системи (високорадикальні ново­введення). Вивчення впливу цих властивостей варто вести

усьому діапазоні радикальності нововведень.

Характер прояву форм сприйняття диференціюється в та­кий спосіб:

* загальносистемна сприятливість;

* сприйнятливість технологічної системи;

* сприйнятливість організації;

* сприйнятливість організації.

«Управління потенціалом підприємства»

Так, загальносистемні фактори сприяють нововведенню, якщо воно одержало визнання. Для технологічної системи визнання нововведення проявляється в тому, що ця система відкрита для нововведення, здійснюване на тих або інших ділянках. Приводячи до підвищення ефективності техно­логічної системи нововведення, не вимагають істотної мо­дифікації інших ділянок системи. Визнання нововведення організацією має характер прогресивного сприйняття. Виз­нання нововведення персоналом означає його підтримку.

Характер сприйняття того самого нововведення окреми­ми частинами виробничої системи може бути різним. Напри­клад, технологічна система відкрита для нововведення, а за­гальносистемні факти перешкоджають йому; організація кон­сервативно відноситься до нововведення, але персонал його підтримує. У таких випадках характер сприйняття нововве­дення залежить від співвідношення міри його визнання й міри заперечення. Виробнича система в цілому визнає ново­введення, якщо міри визнання нововведення одними части­нами системи перевершує ступінь його заперечення іншими її частинами. В іншому випадку буде матиме місце заперечення нововведення.

На поліпшення якості виробничої системи в наслідок но­вовведення можна розраховувати лише в тому випадку, коли має місце його визнання виробничої системи в цілому.

Технологічна система, залежно від сукупності її власти­востей, може бути відкрита для того або іншого нововведен­ня (визнання нововведення), закрита для нього (відкидання нововведення) або напівзакрита-напіввідкрита. Та сама тех­нологічна система буде відкрита для одних нововведень і напівзакрита або закрита для інших. Чим ширший спектр но­вовведень, для яких технологічна система відкрита, тим лег­ше знайти на ринку нововведень альтернативні нововведен­ня й відібрати кращі для даного підприємства й тем легше одержати визнання цього нововведення виробничою систе­мою в цілому.

________ Модуль 4. Управління потенціалом підприємства па основі...

З визначення властивості цілісності системи (цілісною вважається система, кожний елемент якої пов'язаний з усіма іншими елементами) виходить, що чим вища цілісність систе­ми, тим менше число автономних ділянок, на яких можлива реалізація окремого нововведення. Основними факторами сприйнятливості технологічної системи до нововведень є па­раметри її цілісності й відособленості, наукоємність продукції, мінливість технології в життєвому циклі попиту й науково-технічний рівень системи.

У відособленій системі (рівень цілісності дорівнює нулю) число автономних ділянок дорівнює числу елементів у сис­темі. Чим більший масштаб такої системи, тим більше число автономних ділянок і тем менший квант розмаху нововведен­ня. У таких системах можуть здійснюватися дрібні зміни в будь-якому елементі системи; квант розмаху й квант ради­кальності знижуються з підвищенням масштабу системи.

У цілістно-відособлених системах число автономних діля­нок зменшується з ростом міри цілісності. Одночасно збільшується квант розмаху й квант радикальності нововве­дення.

Таким чином, сприйнятливість системи до нововведень залежить від міри цілісності системи й радикальності нововве­дення. Технологічні системи з високою мірою відособленості їхніх елементів (параметрів), до яких можна віднести системи з більшим числом технологічних переходів, легше сприйма­ють нововведення малого розмаху (що охоплюють один або кілька технологічних переходів) і малої радикальності. Цілістно-відособлені технологічні системи легше сприймають нововведення більшого розмаху (що охоплюють потокову лінію, цех або виробництво) і більш радикальні. Системи ви­сокої цілісності з меншим опором сприймають радикальні но­вовведення, що охоплюють практично всю систему.

Сполучення властивостей цілісності й відособленості в технологічній системі визначає політичні й тактичні підприємства в науково-технічному розвитку. Результати екс-

«Управління потенціалом підщшбмст-ва»

пертних оцінок тактики розвитку підприємств промисловості досить переконливо підтверджують, що керівники підприємств вибирають тактику розвитку у відповідності з мірою цілісності й відособленості технологічної системи.

Наукоємність продукції визначається мірою використан­ня нових досягнень науки й техніки у формуванні сукупності її властивостей. Чим вища наукоємність продукції, тим більшу значимість у її створенні відіграє стадія НДДКР:

• наявність добре оснащених дослідницьких лабораторій і
дослідних виробництв, можливість залучення високо­кваліфікованих наукових та інженерних кадрів;

• високий рівень мотивів творчої праці.
Виробництво наукомісткої продукції потребує складних

новітніх технологій, наявності умов для залучення й навчання кадрів високої кваліфікації. Такі технологічні системи відкриті для високорадикальних нововведень.

Однак з погляду сприйняття нововведення організацією вплив наукоємності продукції суперечливий. З одного боку, чим вища наукоємність продукції, тим підприємство більше підготовлене забезпечити реадаптацію до радикального ново­введення. З іншого боку, підвищення наукоємності супровод­жується підвищенням складності продукції й, отже, зростанням витрат на нововведення, а також підвищенням складності організації виробництва, що може породити кон­сервативне відношення до впровадження нововведень.

Існує ряд способів для подолання консервативності сприйняття нововведень. Це, зокрема, може бути досягнуто раціональною стандартизацією, що веде до зниження склад­ності впровадження нововведення в діючу систему.

За ознакою мінливості можна виділити три види техно­логій: стабільну, плідну, мінливу.

Стабільна технологія залишається незмінною протягом усього життєвого циклу попиту. Основним завданням розвит­ку при такому типі технології є модифікація продукції шля­хом поліпшення окремих параметрів і конструкції виробу без

Модуль 4. Управління потенціалом підприємства на основі...

істотного прогресу в технології. Технологічна система й систе­ма продукції відкриті для малорадикальних нововведень, які при стабільній технології на стадіях прискорення й стійкого зростання попиту забезпечують підвищення прибутковості. Тому для підприємств характерно прогресивне сприйняття та­ких нововведень.

При плідній технології базова технологія зберігається тривалий час. При цьому розробляються й виготовляються покоління продукції із кращими показниками. Освоєння но­вих її видів стає вирішальним фактором економічного успіху. Конкуренція змушує підприємства постійно здійснювати інновації в широкому діапазоні їхньої радикальності. Потреба в частому відновленні продукції викликає необхідність поліпшувати технологічну систему в режимі «конвеєра ново­введень», тобто постійно здійснювати нововведення малої або середньої радикальності. Така політика технічного розвитку може забезпечити не тільки відновлення продукції, а й про­довження життєвого циклу технології/попиту, тобто підви­щити плодотворність технології, аж до повного забезпечення життєвого циклу попиту.

Для того щоб розвиток у режимі конвеєра нововведень був ефективним, необхідно забезпечити виконання таких умов (факторів сприйняття нововведень):

• на кожному кроці конвеєра нововведень здійснювати вибір
такої ділянки виробництва, на якому нововведення може
бути впроваджене відокремлено від інших ділянок з най­більшим приростом ефективності виробництва в цілому;

• сформувати й постійно обновляти банк ідей і технічних
нововведень;

• відбирати з ряду однотипних нововведень найбільш
ефективне.

При дотриманні цих умов технологічна система буде відкрита для нововведень, що сприятиме прогресивному їхньому сприйняттю підприємством.

«Управління потенціалом підприємства»

При мінливій технології виробництво нових виробів (але не модифікацій виробу) у період даного життєвого циклу попи­ту веде до необхідності зміни базових технологій, тобто існуюча технологічна система закрита для радикальних нововведень. Коли настає необхідність у таких змінах, дана технологічна си­стема перестає бути базою науково-технічного розвитку й підлягає докорінному перетворенню або заміні на нову.

Сприйняття організації до нововведень визначається поруч структурно-організаційних, соціальних та економічних пара­метрів організації, а також параметрами її системи управління. Логіка правдоподібних міркувань дозволяє для кожного пара­метра організації виділити фактори сприйняття, зумовлені да­ним параметром, і сформулювати гіпотезу про вплив того або іншого фактору на сприйняття нововведення. Оцінивши вплив кожного фактора, можна висловити гіпотезу про сукупний їхній вплив на сприйняття нововведень, тобто гіпотезу про вплив пара­метра. Наприклад, параметру «наукоємність продукції» відповідає фактор «частка інженерної праці». Чим вища на­укоємність продукції, тим для її виробництва повинна бути частка інженерної праці. Висока частка інженерно-технічних працівників полегшує сприймати радикальні нововведення. Іншим таким фактором, зумовленим даним параметром, є рівень мотивів творчої праці: підвищення наукоємності продукції сприяє посиленню внутрішніх мотивів творчості, а останні відіграють важливу роль у створенні та впровадженні радикаль­них нововведень. Висловлена вище гіпотеза про вплив розгляну­того параметра стає більш правдоподібною й т.д.

Особливу увагу в перехідний до ринкової економіки період варто звернути на такі параметри організації, як форма власності й соціальна захищеність працівників. Кожна форма власності має свої сфери застосування, у яких вона здатна кра­ще, ніж інші форми, забезпечити умови технічного розвитку й виявити свої специфічні фактори сприйняття нововведень.

Механізм технічного розвитку істотною мірою фор­мується під впливом тієї або іншої форми власності.

________ Модуль 4. Управління потенціалом підприємства на основі...

Дата добавления: 2014-12-29