КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Діагностика затримок психічного розвитку в дітей та особливості корекційно-виховної роботи з ними
Відрізнити дитину з затримкою психічного розвитку від розумово відсталої - нелегка справа, яка під силу лише компетентній медико-педагогічній комісії, укомплектованій висококваліфікованими фахівцями медичного, психологічного, педагогічного, спеціального дефектологічного профілів. Педагогам расових дошкільних установ та початкових класів загальноосвітніх шкіл досить часто доводиться мати справу з дітьми із затримкою психічного розвитку. Тому слід враховувати виявлені в спеціальних дослідженнях особливості їх психічної діяльності та специфіку оволодіння ними шкільними дисциплінами. Передусім пригадаймо основні показники затримки психічного розвитку дитини, які відрізняють дітей цієї категорії від нормальних однолітків, а саме; знижена працездатність, швидка втомлюваність; уповільненість сприймання та переробки інформації, навіть при сенсорному її сприйманні; обмеженість кола загальних життєвих уявлень; збіднений словниковий запас; наявність окремих недоліків вимови, хоча в цілому мова не має грубих порушень лексики та граматичної б удови; переважання у мисленні наочно-дійовихформ над словесно-логічними операціями (аналізом, порівнянням, синтезом, узагальненням, встановленнямлогічних зв'язків у інформації, введеній словесно); погана пам'ять, невміння використовувати допоміжні засоби при запам'ятовуванні матеріалу; знижений рівень самоконтролю, критичності, мислення; незрілість емоційно-вольової сфери; недостатня сформованість усіх видів діяльності, в тому числі ігрової. Звичайно, всі ці недоліки характерні й для розумово відсталих дітей, але порівняно з дітьми із затримкою психічного розвитку в олігофренів вони виражені більш явно і мають певну якісну специфіку.
Вже згадувалось, що на відміну від розумово відсталих дітей при затримках психічного розвитку дитина значно краще використовує стороннюдопомогу. Тому при медико - педагогічномуобстеженні для диференціальної діагностики затримокпсихічного розвитку найпоказовішим є метод навчальногоексперименту. Особливості його полягаютьу тому, що спочатку обстежуваній дитині пропонуютьвиконати завдання самостійно, а потім послідовнонадають певні «порції» педагогічної допомоги. Діагностичнимпоказником є те, скільки таких «порцій»знадобиться дитині, щоб успішно впоратися із завданням. При цьому аналізують якісний бік діяльності: її усвідомленість, довільність, цілеспрямованість,ставлення до допомоги. Наприклад, уході дослідження дитині пропонувалося самостійнопроаналізувати й описати об'єкт, що має щонайменше 20 ознак. Дитина з нормальним розвитком при цьому називала принаймні 12 з них; розумово відстала десь 4-5, а дитина з затримкою психічного розвитку – 6-7. Далі досліджуваній дитині надавалася допомога: пояснювався принцип виконання завдання, використовувався інструктаж при виконанні аналогічного завдання. Виконуючи контрольне завдання після одержання педагогічної допомоги, діти із затримкою психічного розвитку виділяли вже до 10 - 11 ознак (тобто майже наблизились до показників нормальних дітей при самостійному виконанні завдання), тоді як результати дітей-олігофренів практично не змінились: вони виділили 5 - 6 ознак (дослідження В. І. Лубовського [Див.: Л а п ш и н В. А., П у з а н о в Б. П. Основьі дефекто-логии.—'М., 1990.—С. 66]). За принципом навчального експерименту здійснюється й обстеження наявних у дитини шкільних навичок. Так, діти з затримкою психічного розвитку стикаються з труднощами при оволодінні складом числа, лічбою з переходом через десяток, розв'язанні арифметичних задач, особливо якщо умову подано у незвичному оформленні. Проте на відміну від розумово відсталих дітей вони досить швидко і правильно виконують відповідні завдання, сприймаючи спеціальну педагогічну допомогу.
Їхні показники зростають також при виконанні діагностичних завдань на перевірку навичок читання і розуміння тексту. Тут навіть незначна допомога у вигляді навідного запитання дозволяє дитині із затримкою розвитку правильно встановити логічний (наприклад, нескладний причино-наслідковий) зв'язок між подіями, про які повідомляється в тексті, і передати його у власному переказі, тоді як розумово відсталі діти, як правило, і за такої умови зробити цього неспроможні. До того ж, у порівнянні з олігофренами діти з затримкою психічного розвитку; навіть при низькому рівні сформованості техніки читання майже завжди намагаються зрозуміти текст, з власної ініціативи повторно прочитуючи його. Отже, при обстеженні дитини з метою розпізнання затримки психічного розвитку від розумової відсталості обов'язково звертають увагу на позитивні риси, наявні у дітей першої категорії: кращу здатність до використання зовнішньої допомоги, пристосування виробленого способу виконання завдання до нових умов, аналогічних ситуацій, більш продуктивну, усвідомлену та цілеспрямовану діяльність тощо. Якщо в дитини виявлено затримку психічного розвитку, її направляють до школи чи класу спеціального типу. Це має велике практичне значення: створення адекватних педагогічних, лікувальних та охоронних умов, які відповідають особливостям стану здоров'я та розвитку дитини, допомагає боротися з шкільною неуспішністю, запобігає виникненню вторинних ускладнень розвитку, зокрема негативних рис характеру, які певною мірою відбиваються на соціальній поведінці особистості. У спеціальних школах для дітей цієї категорії створено систему лікування та профілактики погіршення їхнього здоров'я, застосовується щадний медико-педагогічний режим, санітарно-гігієнічний контроль умов навчання, праці, відпочинку учнів. Зокрема, для учнів молодших класів передбачено обов'язковий денний сон (а за рекомендацією лікаря і для окремих старшокласників), під час уроку проводяться фізкультурні паузи тощо.
Хоча зміст навчання в спецшколах для дітей із затримкою психічного розвитку базується на програмах масової школи, навчальний процес має свої особливості: значна увага приділяється пропедевтичним періодам, протягом яких учнів готують до вивчення наступного матеріалу з основних предметів, збагачують досвід, усувають прогалини в знаннях, навичках організації та здійснення навчальноїдіяльності; помітне місце відведено спеціальнимурокам повторення, що сприяє кращому засвоєнню знань, а це є особливо важливим, якщо враховуватипослаблену пам'ять дітей цієї категорії;передбачено додаткові спеціальні корекційні заняттядля усунення недоліків мовного чи фізичного розвитку, моторної сфери. Корекційна роботаведеться на кожному уроці. Вона здійснюється на основі ґрунтовного вивчення особливостей дітей з різнимитипами затримки психічного розвитку, диференційованогота глибоко індивідуального підходу до кожногоз них з урахуванням цих особливостей. Важливою вимогоюдо корекційної роботи в школах цього типу є запобігання виникнення втоми, для чого використовують такі педагогічні засоби та методичні прийоми, як подання навчального матеріалу невеликими дозами, чергування розумових та практичних видів діяльності, використання цікавого дидактичного матеріалу, яскравої наочності, проведення фізкультпауз, активізація та формування пізнавальних інтересів дітей, їхньої мислительної діяльності, зокрема введенням в урок ігрових моментів тощо. Неабияку роль у корекційній роботі відіграє заохочення дитини навіть за найменші успіхи, педагогічний такт, уважність та доброзичливість з боку вчителів та вихователів, готовність прийти на допомогу, наполегливе формування в учнів впевненості у власних можливостях. Особливу увагу слід приділяти озброєнню дітей уміннями користуватися узагальненими способами виконання навчальної діяльності, що дає їм змогу здійснити її більш самостійно та ефективно, одержуючи задоволення від зростання успіхів у своїх шкільних справах.
Більш ніж десятирічний досвід роботи спеціальних шкіл для дітей з затримкою психічного розвитку в Україні свідчить, що функціонування цього типу навчальних закладів є досить ефективним; учні, які після певного періоду спеціального корекційно спрямованого навчання в них повертаються до масової школи (на підставі рішення педагогічної ради школи за участю медичних працівників після закінчення дитиною початкової спеціальної школи), успішно продовжують навчання в середніх та старших класах за звичайних умов. Ті, у кого спостерігаються глибокі та стійкі форми затримки психічного розвитку, продовжують навчання у 4 - 8-х класах спеціальної школи, здобуваючи восьмирічну освіту, а після її закінчення досить успішно адаптуються в суспільстві.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ 1. Схарактеризуйте поняття мовного порушення. 2. Які сторони мовного розвитку можуть бути порушені у дітей? Розкажіть про причини таких порушень. 3. У чому полягає принцип системного підходу до мовних порушень? 4. Обґрунтуйте вплив мовних порушень на хід розвитку дитини. 5. Назвіть різні типи недорозвиненості мови. 6. Дайте визначення клініко-психологічної класифікації. 7. Назвіть види мовних порушень, використовуючи клініко-психологічну класифікацію. 8. Дайте визначення психолого-педагогічної класифікації та наведіть приклади мовних порушень згідно з нею. 9. Назвіть основні види логопедичної допомоги. 10. Дайте визначення розумової відсталості. 11. Чим відрізняється олігофренія від інших категорій розумової відсталості? 12. Схарактеризуйте основні особливості психічного розвитку дітей-олігофренів. 13. Які ви знаєте форми олігофренії? Що спільного та які якісні відмінності між ними? 14. Як поділяють олігофренів за глибиною інтелектуального дефекту? Чим відрізняється імбецильність від ідіотії? 15. Чому в дітей, у яких розумова відсталість виникла на більш пізніх етапах життя, інтелектуальний розвиток дещо вищий, ніж в олігофренів? Назвіть такі категорії розумової відсталості. 16. На що принципово важливо звернути увагу в роботі з розумово відсталими дітьми з психічними захворюваннями, такими, як епілепсія, шизофренія тощо? 17. Назвіть та обґрунтуйте основні вимоги до корекційної роботи з дітьми-олігофренами. 18. Придумайте 1 - 2 приклади на кожний вид пізнавальних завдань, які найбільш корисні для корекції інтелектуального розвитку розумово відсталих дітей. 19. Чому діти із затримкою психічного розвитку потребують спеціальних умов навчання? 20. Назвіть основні причини затримки психічного розвитку дитини. 21. Чим схожі і чим відрізняються діти з психофізичним інфантилізмом від дітей-астеніків? 22. Схарактеризуйте розвиток дитини з ускладненою формою інфантилізму. 23. Яка основна риса пізнавальної діяльності дітей з астенічними станами? Які особливості їхнього розвитку виникають як вторинні ознаки? 24. Чим діти із затримкою психічного розвитку схожі, а чим принципово відрізняються від розумово відсталих? 25. Дайте психолого-педагогічне обґрунтування головних вимог до проведення навчальної та корекційно-виховної роботи з учнями із затримкою психічного розвитку.
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Власова Т.А. Певзнєр М.С. О детях с отклонениями в развитии. М. 1983. - С. І7—29, 25—31, 37—46. Дети с задержкой психического развития / Под ред. Т. А. Власовой, В. II Лубовского, Н. А. Цыпиной.—М., 1984. Дульнев Г. М. Учебно-воспитательная работа во вспомогательной школе.—М., 1981. Ерєменко И.Г. Олигофренопедагогика.— К., 1985. Катаева А.А., Стреблева Е.А. Дошкольная олигофренопедагогика. - М., 1988. Коберник Г. Н., Синев В.Н. Введение в специальность «Дефектология».- К., 1984. Коррекционное обучение и воспитание детей с нарушениями слуха и речи: Сб. науч. трудов.— К., 1989. Лапшин В.А., Пузанов Б.П. Основы дефектологии.—М., 1990. Логопедия / Под ред. Л. С. Волковой.— М., 1989. Обучение детей с задержкой психического развития: Пособие для учителей / Под ред. Т. А. Власовой.— М., 1981. Основи спеціальної дидактики: 2-е вид. / За ред. І. Г. Єременка,— К., 1986. Основы теории и практики логопедии / Под ред. Р. Ё. Левиной,—М., 1968. Правдина О. В. Логопедия.—М., 1973. Расстройства речи у детей и подростков / Под ред.С. С. Ляпидевского.— М., 1969. Рубинштейн С. Я. Психология умственно отсталого школьника.— М., 1986. Стадненко Н. М. Особенности мышления учащихся вспомогательной школы»—К., 1980.
Розділ 4. ДІТИ З КОМПЛЕКСНИМИ ПОРУШЕННЯМИ РОЗВИТКУ
Серед аномальних дітей є діти із складними, комплексними порушеннями в розвитку. Характерним для таких дітей є те, що первинний дефект у них пов'язаний безпосередньо не з одним, а з рядом факторів, тобто в ньому виявляється поєднання повного або часткового випадіння функцій різних аналізаторів, наприклад слухового і зорового, або поєднання сенсорної (лат. sensus — чуття, відчуття), тобто пов'язаної безпосередньо з відчуттям, та інтелектуальної недостатності. Дослідження, навчання та виховання цієї категорії аномальних дітей вітчизняна дефектологія розпочала нещодавно (в останні 10—15 років). Усю науково-дослідну та навчально-методичну роботу в цьому плані здійснюють і коригують НДІ педагогіки та НДІ психології України. Підвищену увагу до цієї (відносно невеликої) категорії аномальних дітей останнім часом можна пояснити подальшим розширенням диференційованого підходу до навчання й виховання аномальних дітей, а також тенденцією до кількісного збільшення цієї категорії. До дітей із складним, комплексним дефектом відносять: сліпоглухонімих; розумово відсталих глухих або туговухих; глухих слабозорих; розумово відсталих слабозорих або сліпих. У дефектологічній практиці зустрічаються також діти з багатьма дефектами — розумово відсталі сліпоглухі, діти з порушеннями опорно-рухового апарата в поєднанні з порушеннями органів слуху або зору тощо. Нерідко в школах для дітей з ослабленим зором, особливо в початкових класах, виявляються діти з затримкою психічного розвитку, яких нерідко можна віднести до слабозорих олігофренів і які також потребують комплексного дослідження, спеціальних методичних підходів у навчанні.
Дата добавления: 2014-12-25; Просмотров: 5649; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |