Загальне означення теплоємности. Істинна і питома теплоємности

Термінолоґія. Поняття «теплоємности» введено в науковий обіг французькими вченими Лавуазьє і Лапласом у 1783 році.

Термін «теплоємність» лінгвістично несе в собі відбиток застарілих уявлень про природу тепла і теплопередачу – теорії теплороду (флогістону*) – особливої, нев’язкої, невидимої рідини, яка здатна переливатися від одного тіла до іншого в процесі теплообміну до встановлення однакового рівня цієї рідини (як у сполучених посудинах). І, отже, можна було говорити про кількість такої рідини, що міститься в тілі.

· Загальне означення теплоємности. Теплоємністю в даному процесі х називається відношення кількости енергії у формі тепла DQ в цьому процесі, що передається тілу або відводиться від нього, і викликає при цьому певну зміну температури, до відповідної зміни температури ∆Т:

С= [Дж/К]. (4.7)

T=f(S)

T

T₂

T_i.. q_x,1®2 =

T₁ 1..

δq

S₁ dS S₂ S

Рис.4.1. Кількість тепла за Т-s діаграмою

Теплоємність є екстенсивною властивістю речовини, тобто такою, що залежить від кількости речовини (маси, об’єму, кількости молей).

Дійсно, величина теплоємности даного тіла тим більша, чим більше речовини містить це тіло: наприклад, теплоємність 10 кг води у 5 разів більша за теплоємність 2кг води.

Істинна теплоємність. Істинною теплоємністю у даному термодинамічному процесі х називають теплоємність, що відповідає безконечно малій зміні температури. Це відношення елементарної (безкінечно малої) кількости тепла dQ до безкінечно малої зміни температури dT:

С_х= [Дж/К], (4.8)

де x ≡ p, v, t, u, h, s, q, k, n – характер (вид, шлях) термодинамічного процесу.

* (від гр. phlogistós- горючий, займистий), в уявленні хеміків XVIII ст. гіпотетичне начало горючости. Згідно вчення про флогістон (засновник Г.Е.Шталь), всі займисті речовини (дерево, о́лива) та метали (Cu, Fe, Pb, Sn) складаються з флогістону, який виділяється при згорянні або відпалі, і золи. Вчення про флогістон зіграло позитивну ролю в узагальненні реакцій оксидації. Вчення було зруйноване працями А. Лавуаз’є в кінці XVIII ст.

Фізичний смисл теплоємности полягає в тому, що при dT=1K ═> C_x ≡ δQ_x, тобто теплоємність – це величина, яка чисельно дорівнює кількости тепла в даному процесі х при зміні температури на 1К.

Якщо кількість тепла залежить від характеру процесу, той теплоємність теж залежить від нього. Числові значення теплоємности знаходяться у певній залежности від характеру процесу і визначаються так:

при Т = const, dT = 0 з (4.8) випливає, що при δQ_t >0, то С_t→ + ∞

при δQ_t <0, то С_t→ – ∞;

при δQ = 0, Q = 0 і оборотнього процесу теплоємність С_s= 0.

Для термодинамічного процесу Q_Σ = Q + Q_вн.,

де Q_Σ – сумарне тепло;

Q – тепло, що підведене до тіла ззовні або відведене від тіла у зовнішнє середовище;

Q_вн. – тепло, що пов’язано із необоротністю процесу.

Якщо адіабатний процес оборотній, то Q = Q_вн.= 0, Q_Σ = 0, тоді й

C_S = C_q = 0; якщо адіабатний процес необоротній, то Q = 0, a Q_вн.≠ 0, тоді й Q_Σ ≠ 0.

Для інших процесів:

якщо

δQ_x>0, dT>0, або

δQ_x<0, dT<0, то й теплоємність С_х>0;

а якщо

δQ_x > 0, dT < 0, або

δQ_x < 0, dT > 0, то й теплоємність С_х < 0.

Таким чином, теплоємність приймає числові значення на всій числовій вісі [визначена на всьому числовому інтервалі С_х (- ∞, +∞)].

· Питома теплоємність. Теплоємність, що віднесена до одиниці кількости речовини носить назву питомої. Відповідно розрізняють такі питомі теплоємности:

1. Масову (віднесену до 1кг або m кг речовини)

С_х== [Дж/(кг·К)], (4.9)

де m – маса речовини.

Фізичний смисл масової теплоємности визначимо при умові, що m = 1кг, dT = 1K, то С_х ≡ δQ_x. Масова теплоємність – це величина, яка чисельно дорівнює кількости енергії у формі тепла, що підводиться і поглинається 1кг тіла і викликає зміну його температури на 1К.

2. Об’ємну (віднесену до 1м³ або до V м³ речовини)

= [(Дж/м³·К)], (4.10)

де V- об’єм тіла.

Величину об’єму тіла необхідно привести до нормальних фізичних умов (t _н= 0°С; р _н= 760 мм. рт. ст.), тоді V = V_н, тоді

звідки = [Дж/(н м³·К)];.. (4.11)

3. Мольну (віднесену до 1 моля або n молей речовини)

С_{μ х} = [Дж/(моль·К)], (4.12)

де n – кількість молей.

Між питомими теплоємностями існують певні співвідношення, які можна встановити за допомогою аналізу розмірностей.

Наприклад, необхідно встановити співвідношення між масовою с_х, об’ємною с_х^′ і мольною с_μх теплоємностями, взявши за ядро масову теплоємність с_х. Тобто, необхідно знайти множники в рівнянні:

C_x = {? } · C_x^′= {? } · C_{μ x}

Запишемо розмірности цих величин:

с_x [Дж/(кг·К)]; с_х^′ [Дж/(м³·К)]; с_{μ х} [Дж/(моль·К)].

Розмірности тотожні, якщо:

[Дж/(кг·К)] = {[м³/кг]}·[Дж/(м³·К)] = {[моль/кг]} · [Дж/(моль·К)].

Розпізнаємо образи величин, що в {?}, за їх розмірностями:

{[м³ /кг]} => {v} = {1/ρ} (де v – питомий об’єм; ρ –густина);

{[моль/кг]} => {1/μ} (де μ- молярна маса).

Тоді рівняння набуває вигляду:

с_х = v · с_х^′=

Дата добавления: 2014-12-25