Поняття філософії, її предмет та роль у суспільстві

Філософія виникає одночасно в достатньо ізольованих один від одного регіонах світу (Греція, Індія, Китай) на межі 7-6 ст. до н.е.

Філософія (з грецької. – любов до істини, мудрості) – форма суспільної свідомості; вчення про перші засади буття, про загальні принципи буття і пізнання, про відношення людини до світу, наука про загальні закони розвитку природи, суспільства і мислення. Філософія виробляє узагальнену систему поглядів на світ, місце людини в ньому; вона досліджує пізнавальні цінності, соціально-політичне, етичне і естетичне відношення людини до світу.

Найбільш загальні засади сущого такі, як: буття – небуття, простір – час, причинність, сенс людського існування, істина, добро, свобода і т. ін. – загальності, з яких "конструюється" світ, в якому ми живемо, і складають предмет філософії.

За своїм змістом філософія є прагнення до всеосяжності і єдності. Якщо інші науки роблять предметом вивчення якийсь окремий зріз реальності, то філософія прагне охопити всю реальність в її єдності. Реальність світу як цілого – такий зміст філософії.

По своєму методу філософія є раціональний спосіб пояснення дійсності. Філософія прагне до побудови системи, заснованої на розумі, а не на вірі або художньому образі, які у філософії виконують допоміжну роль.

Мета філософії – знання, вільне від звичних практичних інтересів. Корисність – не її мета. Ще Арістотель говорив: «Всі інші науки більш необхідні, а краще немає жодної».

Філософія узагальнює досягнення науки, спирається на них. Ігнорування наукових досягнень привело б її до беззмістовності. Але розвиток науки відбувається на фоні культурного і соціального розвитку. Тому філософія покликана сприяти гуманізації науки, підвищенню в ній ролі етичних чинників.

Вивчення філософії сприяє підвищенню загальної культури і формуванню філософської культури особи. Вивчення філософії покликане формувати мистецтво жити в явно недосконалому світі. Жити, не втрачаючи особової визначеності, індивідуальної душі і загальнолюдської духовності. Філософія примушує людей думати.

Призначення філософії – пошук долі людини, забезпечення буття людини в світі. Філософія потрібна для забезпечення можливо кращого стану людства. Філософія зве кожну людину до благородства, істини, прекрасного, добра. Коли людина потрапляє в таку галузь діяльності, де її звичні стереотипи, методи та навички «не спрацьовують», де треба «поглянути на себе з боку», там вона, хоче того чи ні, переходить на філософську позицію і не просто працює з об'єктом або спілкується з суб'єктом, а й усвідомлює своє ставлення до них, позначає своє місце серед них, звітуючись у сенсі власних дій, перетворюючи їх на відповідні вчинки. Потреба у безпосередньому застосуванні філософії виникає тоді, коли від готових рецептів доводиться переходити до створення нового бачення світу, нових висхідних принципів діяльності. Краще робити це не доморощеними засобами, а з урахуванням філософського досвіду, напрацьованого в історії людства. Без філософії не обійтись людині, що розмірковує, творить й орієнтується на відповідальність перед світом, а не на владу над ним.

Одна з задач філософії – допомогти людині в удосконалюванні свого світогляду, у доведенні світогляду до рівня світорозуміння.

Дата добавления: 2015-05-08