Концепція наукових революцій Томаса Куна

В книзі "Структура наукових революцій" Томас Кун розробив концепцію наукових парадигм, нормальної науки і наукових революцій. Парадигма – сукупність теоретичних і методологічних передумов, що визначають конкретне наукове дослідження, яке втілюється в науковій практиці на даному етапі. Парадигма є підставою вибору проблем, моделлю і зразком для вирішення дослідницьких задач. Згідно концепції Куна, на першому етапі наукової дисципліни відсутня система цінностей і погодженість щодо цілей, теоретичних установок, загальноприйнятих методів і фактів. Створення парадигми означає досягнення такої погодженості на основі загальноприйнятих зразків теоретичних або емпіричних знань, дослідницьких методологій. При цьому вчені спираються на особливі цінності, використовують замкнену мову і утворюють замкнене співтовариство. Перехід від однієї парадигми до іншої супроводжується колективною зміною бачення, інтерпретацією емпіричних фактів. Одержані в рамках різних парадигм знання неможливо співставити, вони є незрівнянними, мають різний сенс. Порівняння парадигм відбувається не на науковій, а на природній і філософській метамові. Нормальна наука, що розвивається в рамках однієї парадигми, веде до вдосконалення теорій і зростання емпіричних фактів. Відкриття аномальних фактів, нез'ясовних в рамках пануючих переконань, приводить до наукових революцій, в ході яких складаються нові парадигми. Проте, об'єктивного прогресу, пов'язаного із зростанням об'єктивної істини, Кун не визнає, вважаючи, що такі знання можуть бути охарактеризовані як більш або менш ефективні для вирішення відповідних задач. Кожна парадигма володіє своїми критеріями раціональності. Вони несумірні, в них немає логічної спадкоємності. Кун підкреслює, що наука є результатом дії наукових колективів, шкіл. Він звернув увагу на особливу значущість соціальних і психологічних моментів.

Проблема раціональності. Вузьке розуміння раціональності як відповідності логіко–методологічним стандартам в постпозитивізмі піддалося критиці і було замінене більш розпливчатим поняттям раціональності, значення якого дотепер не є цілком ясним.

Сциєнтизм. Поняття раціональності носить ціннісний характер: наукова раціональність розуміється як вищий і автентичний тип свідомості і діяльності, зразок для всіх сфер сучасної культури. Наукова раціональність, як універсальний засіб організації діяльності, ототожнюється із доцільністю.

Культ науково–технічного розуму. Ірраціональне трактування національностей – твердження про "кризу" раціональності, рівноправність наукової, релігійної, магічної та інших типів раціональності. Ірраціональне – це те, що лежить за межами досяжності розуму, недоступне в рамках логічного мислення, протилежне раціоналізму.

Дата добавления: 2015-05-08