Категорії “рух” і “розвиток” в філософії

Метрологічний анархізм” П. Фейєрабенда і його значення для філософської думки

Концепція “методологічного анархізму“. При зіткненні теорії з науковим фактом для її спростування потрібна ще одна теорія. Для цього Фейєрабенд висуває і розробляє принцип поліфернації – розмноження теорій. Цей принцип боронить правомірність будь–якої нової теорії. Кожний вчений повинен творити вільно, як він хоче. При цьому слід висувати навіть непідтверджені і неперевірені закони і гіпотези. Джерелом альтернативних ідей можуть бути знахарство, містика, східні культи, здоровий глузд. магія і ін. Всі вони мають власну цінність. Немає загальних норм, універсальних критеріїв раціональності або науковості, завжди знайдуться факти або обставини, при яких можуть стати в нагоді норми, стандарти і концепції, відкидувані в інших умовах. Будь–яка теорія прийнятна. Заслуга філософа полягає у відмові від ідеалів класичної науки, що набули стійких рис, при цьому наука постає як процес розмноження теорій, немає єдиної лінії і навіть стійких тенденцій. Багато уваги Фейєрабенд приділяє проблемі термінології. Кожна теорія створює власну мову для опису фактів. При цьому вона встановлює свої стандарти і норми, які можуть навіть суперечити одне одному. Некритичні запозичення термінології і мови теорій можуть пошкодити вченому. Він не повинен піддаватися нормам, а повинен досліджувати факти сам, не піддаючись тиску.

У світі все знаходиться в русі, від атомів до всесвіту. Все перебуває у вічному прагненні до іншого стану, і не з примусу, а по власній природі. Оскільки рух є сутнісний атрибут матерії, тому його, як і саму матерію, не можна створити і знищити. Рух – це спосіб існування матерії. Рух вкладений в самій природі матерії. Одні форми руху перетворюються на інші і жоден вид не береться нізвідки.

Рух матерії – не тільки механічне переміщення тіл в просторі, але і будь–які взаємодії, а також зміни станів об'єктів, які викликаються цими взаємодіями. Рух – це і взаємне перетворення елементарних частинок, і обмін речовин в клітинах організму, і обмін діяльністю між людьми в процесі їх соціального життя.

Основні типи руху: 1. рух, коли зберігається якість предмету; 2.–тип руху, пов'язаний з переходом від однієї якості до іншої із зміною якісного стану предмету. Це може бути руйнування предмету, розпад його на складові елементи, які представляють особливі якості, що виникають в результаті перетворення початкового предмету.

Процеси, пов'язані з перетворенням якості предметів, з появою нових якісних станів, які ніби розгортають потенційні можливості, приховані і нерозгорнуті в попередніх якісних станах, характеризуються як розвиток. Процес розвитку – це завжди перехід однієї якості в іншу, спрямоване формування нових систем, нових типів організації, які народжуються з попередніх систем.

Два різновиди процесів розвитку: 1) процеси якісних перетворень, що не виходять за рамки відповідного виду матерії, певного рівня її організації. 2) Процеси переходу від одного рівня до іншого. В неживій природі яскравим прикладом першого різновиду розвитку може служити еволюція зірок.

Існує декілька якісно різних форм руху матерії: механічна, фізична, хімічна, біологічна, соціальна... Якісна різноманітність одного рівня не може бути пояснена якісною різноманітністю іншого. Точний опис руху частинок повітря не може пояснити значення людської мови. Проте необхідно мати на увазі і загальні закономірності, властиві всіляким рівням, а також їх взаємодію. Цей зв'язок виражений в тому, що вище включає низьке (ДНК – хімічне з'єднання). Проте вищі форми не включені в низькі (немає життя в хімічних з'єднаннях).

Розвиток – це необоротна, спрямована, закономірна зміна матеріальних і ідеальних об'єктів. Тільки одночасна наявність всіх вказаних властивостей виділяє процеси розвитку серед інших змін: оборотність змін характеризує процеси функціонування; відсутність закономірності характерна для випадкових процесів катастрофічного типу; за відсутності спрямованості зміни не можуть нагромаджуватися, і тому процес позбавляється характерної для розвитку, єдиної внутрішньо взаємозв'язаної лінії. В результаті розвитку виникає новий якісний стан об'єкту, який виступає як зміна його складу або структури (тобто виникнення, трансформація або зникнення його елементів і зв'язків). Здатність до розвитку складає одну із загальних властивостей матерії і свідомості.

Дата добавления: 2015-05-08