Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Економістський підхід до освіти




 

Оцінка остаточної проблеми політики в галузі вищої освіти як негнучкості

підготовки спеціалістів із вищою освітою відповідно вимогам ринку праці є ре

зультатом "економізму" – тенденції розглядати суспільство винятково в еконо

мічних категоріях. Економізм вважає вищу освіту всього лише ступенем на

шляху до забезпечення зайнятості. У такому підході явно простежується недо

лік розуміння того, що головною цінністю вищої школи має бути прагнення до

знання, розвиток в особистості творчого і конструктивнокритичного духу.

Економізм найчастіше не цінує критичну роль інтелектуалів, що є "совістю"

суспільства, його "сторожовим псом".

Про важливість цих проблем у контексті визначення найголовнішої пробле

ми вищої освіти свідчить, наприклад, оцінка системи вищої освіти в Японії, яку

висловлює Брайен Маквей, професор Прінстонського університету, у даний час

викладач англійської мови й англійської літератури в токійському коледжі "Дзе

гаккан". Маквей 15 років провів у 10 вищих навчальних закладах Японії як сту

дент, дослідник і викладач. Про свій досвід він розповідає в опублікованій книзі

"Японська вища освіта як міф" (2002)446. Діяльність більшості університетів

Маквей оцінює як наочний прояв важкої кризи, що охопила систему вищої шко

ли Японії. На його думку, "найголовніша проблема полягає в тім, що украй важ

ливі цілі вищої освіти, що мають "неекономічний характер", відсуваються на зад

ній план або зовсім забуваються. Саме це ми і спостерігаємо зараз у Японії"447.

Маквей вбачає прямий зв'язок між нинішнім політичними недугами Японії



 

Політика розвитку вищої освіти України


 

 


 

 

і жалюгідним станом її університетів. "Вища освіта відіграє найважливішу роль

у політичному житті нації, – підкреслює Маквей. – Інтелектуали різко реагу

ють на всі негативні прояви чинної політичної системи, піддаючи їх об'єктивно

му критичному аналізові. А для Японії стає характерним, що, незважаючи на

перманентні великі скандали, ті ж самі політичні гравці знову з'являються на

сцені. Для порівняння можна взяти Італію, де під час національних виборів, що

відбулися недавно, народ прибрав з політичної арени нечистоплотних політи

ків, замішаних у великих скандалах. Чому ж у Японії не виник рух протесту піс

ля стількох численних скандалів? Можна з упевненістю сказати, що однією з

причин політичної пасивності суспільства є і недоліки системи вищої освіти,

що не виховує в людях належну соціальну активність".

Маквей вважає, що криза японської системи освіти почалася ще в період

економічного буму, коли Японія була об'єктом заздрості для іншої частини сві

ту. "У 6070ті роки кожний після закінчення середньої школи обов'язково хо

тів вступити в університет, і це, як не парадоксально, дало негативний ефект".

Перегляд системи вищої освіти в Японії, за Маквеєм, означає зміну концеп

ції кінцевої мети цієї освіти. "Насамперед, університетська освіта повинна бути

націлена не на одержання престижного робочого місця, а на придбання фунда

ментальних знань, того, що в США називається "вільними мистецтвами", – ко

ли вам дають фундаментальні основи різних знань. Цей принцип необхідний,

оскільки він учить вас думати й осягати те, чого ви хочете навчитися. І якщо

вам доведеться працювати в різних компаніях, займати різні посади і навіть

працювати в різних країнах, ви завжди будете гнучкими і зможете швидко

пристосовуватися до нових вимог середовища", – стверджує Маквей. Він цитує

слова колишнього міністра освіти Мітіо Нагаї, сказані ще 32 роки тому: "Необ

хідно визнати той факт, що в Японії немає ясної концепції про саму природу

університету і про ті цілі, що ставить перед собою вища освіта"448.

На жаль, така оцінка з повним правом може бути застосована і до вищої ос

віти України. Її прагне подолати та група дослідників, яка, шукаючи концепцію

вищої освіти, припускає, що внутрішня реорганізація вирішить сама по собі усі

проблеми вищої освіти та суспільства щодо неї. Такий підхід у формуванні по

літики щодо вищої освіти назвемо політистським.

Щодо термінів економістський та політистський, то перший, як відомо, спів

відноситься за значенням із поняттям "економізм" і означає "властивий еконо

мізмові, характерний для нього". Економізм, відомий як течія у російському со

ціалдемократичному русі кінця XIX в. – початку XX в., прихильники якого

вважали основним завданням робочого руху боротьбу за економічні вимоги, є

значно ширшим явищем. Щодо вживання терміна "політистський" даних у нас



 


 

 

філософія освіти в європейському контексті


 

 

немає. Хоча за аналогією від слова політизм, яким позначають як "ідеологію по

літики"449, так і певний тип духовності450, для якого головною цінністю стає по

літична влада, можна й сконструювати цей прикметник, що відбиває такі харак

терні риси, як абсолютизація політичних відносин у суспільстві, підпорядку

вання моралі політиці, бачення політики як самоцілі.

Проаналізуймо детальніше цей підхід.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-22; Просмотров: 354; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.011 сек.