Результативні мовні ефекти

Види мовлення

Усне мовлення – це звучне мовлення, яке сприймається іншими людьми на слух. Усне мовлення поділяється на діалогічне та монологічне.

Письмове мовлення – це особливий різновид мовлення, що дає змогу спілкуватися з відсутніми співрозмовниками, які є не лише сучасниками того, хто пише, а й житимуть після нього.

Внутрішнє мовлення відрізняється за своєю структурою від зовнішнього мовлення тим, що воно дуже скорочене, уривчасте, в ньому опускається більшість другорядних членів речення

Ефект нових фраз.

Будь-який виступ варто починати з попередньо підібраних чи "на льоту" придуманих фраз. Задум полягає в тому, щоб відразу викликати до себе увагу. Не до своєї промови, а саме до себе як особистості. Для цього використовуються різні варіанти: тепле звертання до аудиторії (наприклад, "я радий зустрічі з вами"), виклад якихось цікавих даних, що представляють життєвий чи професійний інтерес для слухачів.

Ефект квантового викиду інформації.

Навіть слухаючи цікавого лектора, люди з різних причинах утомлюються, можуть втрачати логіку промови, відволікаючись на спілкування з тими, хто сидить поруч. Щоб звести до мінімуму подібні втрати, доцільно побудувати виступ за принципом "розсипу новизни". Тобто, через визначені тимчасові інтервали в ньому повинна звучати якась нова інформація: у вигляді емпіричних даних, оригінального судження, яскравої цитати, риторичного питання.

Ефект аргументації.

Це один з надійних риторичних прийомів. Можна, не володіючи багатим на інтонацію голосом, викликати розташування до себе слухачів, використовуючи переконливу і доступну для засвоєння аргументацію. От чому, коли виступає фахівець, він добре сприймається тими, хто працює в сфері його професійних інтересів. Слухачі починають активно міркувати і чіпко стежити за ходом викладу думок виступаючого. Подібна розумова причетність є гармонією вдалого мовного спілкування.

Ефект релаксації.

Промовцю варто пам'ятати, що в силу багатьох причин серед його слухачів є люди, яким цікаво не все, про що він розповідає, що в деяких слухачів немає звички довго слухати когось, не виключено, що хтось з них відчуває нездужання чи втому. Все це утрудняє утворення загальної емоційної реакції на промову виступаючого. У цьому випадку варто запропонувати щось таке, що могло б цих людей психологічно об'єднати, налаштувати до співпереживання. Для вивільнення таких людей зі своїх суб'єктивних станів немає кращого засобу, аніж гумор. У виступі він може бути реалізований у вигляді дотепного авторського висловлювання, запозиченого жарту, якогось веселого каламбуру. Гумор є природним консолідатором людей, тому що викликає в них схожі емоції, допомагає "перезарядити" інтелект новою енергією.

Дата добавления: 2015-05-22