Сфер Боспорський – перший політичний філософ України

Північне Причорномор’я заявило про себе в плані філософському не лише в період «осьового часу», а й в блискучі часи еллінізму, початок яких відносять до завоювань Олександра Македонського. Одним із осередків філософствування тоді стає Боспорське царство. Ця держава в ІV-ІІІ ст. переживала піднесення, що знайшло свій вияв як у сфері економічній, так і в сфері культурній.

Імовірно, з Боспорського царства походив Діфіл Боспорський (кінець ІV ст. до н.е.). Про нього є згадка в Діогена Лаертського [63]. Він пише, що Діфіл мав намір дискутувати зі Стільпоном Мегарським. Однак останній зумів його переманити на свій бік і зробив з нього свого пристрасного прихильника. Тобто з цього свідчення випливало, що Діфіл став адептом мегарської школи, хоча перед цим дотримувався інших філософських поглядів. Що це були за погляди, ми не знаємо. Не виключено, вони сформувалися в Діфіла ще тоді, коли він жив у Боспорі.

Мегарики належали до сократичних шкіл. Вони намагалися поєднати погляди елеатів та Сократа. У них сформувалася ідея Єдиного-Блага як Бога, мудрості й розуму. Від Сократа мегарики перейняли діалектику, тобто вміння вести дискусії, приділяючи немало уваги саме цьому моменту. Серед прихильників даної течії було чимало вмілих диспутантів. До їхнього числа належав і Стільпон. Діоген Лаертський писав, що він зумів переконати в своїй правоті учнів багатьох різних філософів. Серед них опинився й Діфіл.

Потужна філософська традиція, започаткована ще в «осьовий час», продовжувала зберігатися в Ольвії. Це місто на початковому етапі елліністичного періоду (кінець ІV – початок ІІІ ст. до н.е.) переживало економічне й культурне піднесення. Тут існувала риторична школа, в якій не лише вивчалася давньогрецька мова, література, а й давалися елементарні філософські знання. Можна не сумніватися, що громадські місця Ольвії служили для різноманітних дискусій, виступів, у т.ч. філософського характеру.

З того часу (орієнтовно з початку ІІІ ст. до н.е.) до нас дійшов декрет ольвополітів на честь Каллісфена, в якому зазначається, що той набув «самостійну любов до мудрості». Це можна зрозуміти так, що він сам вивчав філософію. Далі про нього говориться як про жерця Зевса, котрий звернувся з молитвою про «благорозчинення повітря», в результаті чого «вимолив щасливий рік» [64]. Відомо, що представники стоїцизму розуміли світ як велетенське живе тіло, душа якого є творчим вогнем або теплим диханням. Зевс, який перебуває в центрі світу, розповсюджує на нього частину своєї субстанції. Остання під впливом «сперматичного логосу» перетворюється у землю, воду й повітря. Отже, в інформації про дії Каллісфена можна побачити відображення певних стоїчних поглядів, а в його особі прихильника стоїцизму.

Одним із найвідоміших представників стоїчної філософії, який походив із Північного Причорномор’я, був Сфер Боспорський [65]. На жаль, його численні філософські твори не дійшли до нашого часу. А основну інформацію про мислителя ми черпаємо в Діогена Лаертського.

Засновником стоїчної школи вважається Зенон із Крітона на Кіпрі (бл. 333-264 рр. до н.е.). Перебравшись до Афін, він навчався в кініка Кратета й мегарика Стільпона, знаходився під впливом ідей Епікура й Аристотеля. Засвоїв чимало положень гераклітівської фізики. Зенону вдалося створити відносно цілісну філософську систему, яку він поділяв на етику, фізику та логіку. При цьому перевагу віддавав першій. Для нього основною метою життя було досягнення щастя. Останнє полягало в тому, щоб слідувати природі. Зенон визначив адогматичність заснованої ним школи. У ній прийнято було критикувати будь-які положення, включаючи й погляди самого Зенона. Така критичність сприяла розвитку даної школи, постійній еволюції її вчення.

Серед учнів Зенона Діоген Лаертський називає Сфера Боспорського, роки життя якого припали орієнтовно на ІІІ ст. до н.е. Зрозуміло, щоб стати учнем афінського філософа, треба було мати хоча б основи філософських знань. Певно, Сфер їх отримав у себе вдома. Діоген також пише, що після смерті засновника стоїчної школи Сфер вчився в Клеанфа, якого вважали наступником Зенона.

Клеанфа до себе, в Олександрію, запрошував правитель елліністичного Єгипту Птолемей ІІІ. Але філософ не захотів покидати Афіни й запропонував поїхати комусь зі своїх учнів – Хрісіппу або Сферу. Перший з них відмовився, а Сфер поїхав.

Тогочасний Єгипет перетворювався в найбільший культурний осередок елліністичного світу. Птолемеї запрошували сюди вчених, філософів та письменників. У Олександрії, тогочасній єгипетській столиці, була створена найбільша бібліотека. Тут функціонував Мусейон (своєрідна академія наук), де вчені й письменники, перебуваючи на царському утриманні, займалися наукою, філософією та літературою.

Сфер Боспорський, опинившись у Єгипті, стояв біля витоків творення цього потужного культурного осередку. Тут філософ написав низку творів, у яких викладав свої стоїчні погляди. Діоген Лаертський називає твори Сфера: «Про світ» (2 книги), «Про сім’я», «Про випадковість», «Про найменше», «Про атоми і образи», «Про органи чуттів», «Про Геракліта» (5 бесід), «Про побудову етики», «Про належне», «Про спонукання», «Про пристрасті» (2 книги), «Про царську владу», «Про спартанський державний устрій», «Про Лікурга і Сократа» (3 книги), «Про закон», «Про гадання», «Розмови про любов», «Про еретрейських філософів», «Про подібне», «Про визначення», «Про володіння», «Про суперечності» (3 книги), «Про міркування», «Про багатство», «Про славу», «Про смерть», «Посібник по діалектиці» (2 книги), «Про присудки», «Про двозначності», «Листи».

Якби ці твори збереглися до нашого часу, ми б мали цілісне уявлення про філософські погляди представників ранньої Стої, зокрема, про погляди самого Сфера. Кидається в очі те, що більшість із книг філософа – своєрідні трактати-підручники, де викладаються погляди на ті чи інші філософські проблеми.

Тематика книг типово стоїчна. Наприклад, стоїки, уявляючи світ суцільним живим організмом, багато говорили про сім’я (сперму). Відповідно у Сфера зустрічаємо книгу «Про сім’я». Античний автор Аетій твердив, ніби, на думку прихильників Сфера, сім’я виділяється з усіх частин тіла й здатне породжувати ці частини. Звісно, зараз такий погляд не сприймається як науковий. Але він загалом вписується в гілеморфічні погляди ранніх стоїків, які вважали, що буття й тіло – одне й те саме.

Показове звернення Сфера до творчості Геракліта. Цьому філософу, як бачимо, він присвятив п’ять бесід. Загалом ранні стоїки шанували Геракліта, вивчали і трактували його твори. Наприклад, таким трактуванням займався вчитель Сфера Клеанф.

Також Сфер чимало уваги в своїх творах присвятив етичній проблематиці. Певно, його етичні погляди мало чим відрізнялися від аналогічних поглядів ранніх стоїків. Так, Цицерон у «Тускуланських бесідах» говорить, що стоїки вважали Сфера особливо майстерним у справі визначення понять і наводить деякі його визначення мужності. Наприклад, мужність – це «упокорення душі вищому закону при перенесенні негараздів», «стійке збереження судження, коли доводиться терпіти речі, які видаються жахливими» тощо. При цьому Цицерон вказував, що таких же поглядів дотримувався Хрисіпп – один із найбільш відомих і плодовитих ранньостоїчних авторів.

Є у Сфера книги, які, власне, стосуються теорії пізнання, сприйняття людиною навколишнього світу («Про атоми і образи», «Про органи чуттів», «Про подібне» тощо). Діоген Лаертський, який часто у своєму творі акцентує увагу на курйозах, розповідає про Сфера майже анекдотичну історію, в якій знайшли вияв гносеологічні погляди мислителя. Під час перебування в Єгипті між ним і царем Птолемеєм виникла дискусія, чи може мудрець перебувати під впливом неістинних уявлень. Сфер твердив, що такого не може бути. «Цар захотів підловити його і наказав подати до столу гранатові яблука з воску; Сфер сприйняв їх за справжні, і тоді цар закричав, що ось Сфер і прийняв неправдиве уявлення. Але Сфер відразу ж відповів, що прийняв не те, що перед ним, – гранати, а те, що є підставою вважати їх гранатами; адже уявлення, що сприймається, і уявлення обгрунтоване – різні речі». Тут же Діоген Лаертський наводить і таку розповідь про Сфера: «Мнесістрат зробив донос, ніби він говорив, що Птолемей не цар; Сфер відповів: «Якщо Птолемей такий, яким він є, то він цар». Як бачимо, Сфер у своїх гносеологічних поглядах розрізняв уявлення, яке сприймається, і уявлення, яке обгрунтовується, вважаючи, що це різні речі і їх не варто плутати.

Цікавим аспектом в житті й творчості Сфера була політична діяльність. Низка його творів, «Про спартанський державний устрій», «Про Лікурга і Сократа», можливо, й «Про царську владу», були присвячені проблемам політичного життя Спарти. Є посилання на ці книги в Афінея та Плутарха. Із них випливає, що Сфер намагався скрупульозно вивчати устрій Спартанської держави.

Інтерес до Спарти в Сфера мав практичний характер. Покровитель філософа послав його до цієї країни, щоб він консультував місцевого царя Клеомена в проведенні реформ. Про це, зокрема, пише Плутарх. Із його розповіді випливає, що Сфер допоміг Клеомену повернути спартанців до простого способу життя.

Якщо дійсно Клеомен провів реформи з допомогою Сфера (а, швидше за все, так воно й було), то в особі цього філософа маємо видатного політичного мислителя-аналітика.

У результаті реформ Клеомена був спрощений державний лад у Спарті й водночас посилена царська влада. Клеомен скасував ефорат як колегію, відмінив герусію, оскільки та стала оплотом олігархів. При цьому 80 олігархів вигнали з країни. Було здійснено касацію боргів. Клеомен надав землю безземельним спартіатам і періекам, дарувавши їм права громадянства.

Клеомену вдалося створити боєздатну армію, що складалася переважно з воїнів, які стали дрібними землевласниками. Вона виявилася достаньо ефективною. Загалом демократичні реформи Клеомена сприяли розгортанню антиолігархічного руху на території Пелопонесу, що викликало занепокоєння в правителів Ахейського союзу. Останні, заручившись підтримкою Македонії, зосередили в своїх руках великі військові сили, яким не міг протистояти Клеомен. У битві поблизу Селласії цей цар зазнав жорстокої поразки.

Незважаючи на таку невдачу, реформи Клеомена стали яскравою сторінкою в політичній історії елліністичної Греції. І ця сторінка пов’язана з діяльністю Сфера Боспорського.

Дата добавления: 2015-05-22