Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Контрольні запитання. 1. Яка у філософській думці Г.Сковороди знайшли відображення українські реалії?




1. Яка у філософській думці Г.Сковороди знайшли відображення українські реалії?
2. Як філософія Г.Сковороди відобразила особливості української ментальності?
3. У чому специфіка творчості Г.Сковороди домандрівного й мандрівного періодів?
4. Які філософські проблеми відображені в художній творчості Г.Сковороди?
5. Чому онтологічні погляди Г.Сковороди варто характеризувати як неоплатонічні?
6. Які особливості гносеології Г.Сковороди?
7. Як у етичних поглядах Г.Сковороди поєднуються християнський неоплатонізм та епікурейство?

 

 

Кралюк П. "Іст. укр. філософії" - Тема 14. Польська філософська традиція на українських землях у кінці XVIII – на початку XX ст.

14.1.Особливості польської філософської традиції та її зв’язок із українською

Розвиток польської філософської думки тісно пов’язаний з розвитком української. На жаль, на це, в силу різних причин, мало звертали увагу як українські, так і польські дослідники. Хоча, насправді, між філософією двох народів є багато паралелей та спільних моментів. Передусім це обумовлювалося тим, що українці й поляки, попри конфесійні відмінності, тривалий час не лише інтенсивно спілкувалися як сусіди, але входили до складу одних і тих же державних організмів (Королівства Польського, Речі Посполитої) й, відповідно, знаходилися у відносно єдиному культурному просторі. При цьому поляки часто ставали для українців трансляторами культурних надбань, що йшли із Заходу. Через поляків до нас в основному прийшла схоластика, неосхоластика, філософія Відродження, реформаційна думка, культура бароко й частково Просвітництво. Немало представників української культури, які мали відношення до розвитку філософської думки, водночас були й представниками культури польської – Юрій Дрогобич, Павло Русин з Кросна, Ян Лятош, Станіслав Оріховський, теоретики соцініанства тощо. Також на українських землях функціонували освітні й наукові інституції поляків, у яких так чи інакше культивувалася філософська думка – Львівський університет, Кременецький ліцей, Оссолінеум.
Ще в період Середньовіччя головним осередком філософствування в Польщі став Ягеллонський (Краківський) університет, заснований у 1364 р. Як відомо, він був одним із перших, поряд з Празьким, університетів Центральної Європи. У ньому навчалися і навіть працювали вихідці з України. Тут, як і в інших університетах Західної Європи, викладалася схоластична філософія, в основі якої лежав аристотелізм. ХV ст. вважається віком розквіту схоластики в Ягеллонському університеті. Зрозуміло, що схоластику, котра сформувалася в Західній Європі, важко вважати польською філософією. Хоча вона, звісно, стимулювала розвиток філософської культури в Польщі.

Власне, про польську філософську думку можемо говорити хіба що з часів Відродження. До яскравих її представників цього періоду правомірно віднести українця Станіслава Оріховського, про якого вже велася мова, і Анджея Фрича-Моджевського (1503-1572). Останній, як і С.Оріховський, відомий своїми працями політологічного характеру, зокрема роботою «Про направу держави» (видана в 1554 р.), де він відстоював ідею рівності різних соціальних станів перед законом, посилення центральної влади, пом’якшення крайнощів кріпацтва, необхідності широкої освіти, вільної від церковного впливу [1]. Твори А.Фрича-Моджевського мали значний резонанс. Були відомі вони і в Україні.

Цікавою сторінкою в історії ренесансної філософії Польщі стала філософія соцініан, яка поєднала елементи культури Відродження з Реформацією. Як уже говорилося, соцініанство мало значне поширення на українських теренах.

У другій половині XVIII ст. в Польщі неосхоластична філософія, яка панувала в єзуїтських колегіумах, втрачає свої позиції. Натомість, поширюється філософія Просвітництва. Найбільш яскраві її представники – Станіслав Сташіц (1755-1826), Ян Снядецький (1756-1830) і особливо Гуго Коллонтай, який походив із України і був пов’язаний з нашим краєм.

З одного боку, політичні та соціальні чинники (розбір Речі Посполитої, втрата польською шляхтою впливу), з іншого, ідеї романтизму та німецької класичної філософії призвели до формування специфічно польської філософії месіанізму, котра справила вплив на українську суспільну думку, зокрема на погляди представників Кирило-Мефодіївського братства.

Вважається, що біля витоків цієї філософії стояв Юзеф Гьоне-Вроньський (1776-1853). Саме він ввів термін месіанізм. Мислитель учив, що людству тепер здається, ніби абсолют недоступний, але прийде час, коли погляд цей зміниться. Провідну роль у зміні людства, його поглядів Ю.Гьоне-Вроньскький відводив слов’янам [2].

Польський месіанізм набув поширення у середині ХІХ ст., особливо після польського повстання 1830-1831 рр. У певному сенсі це була ідейна компенсація за цю поразку, як, зрештою, й компенсація за розбір Польщі. Для цієї течії характерною є побудова спекулятивних метафізичних систем, що поєднувалися з прагненням до реформування світу.

Помітну роль у становленні польського месіанізму відіграв видатний письменник-романтик Адам Міцкевич (1798-1855) [3] особливо його робота «Книги народу і пілігримства польського», що була видана в Парижі в 1832 р. Цей твір справедливо вважається своєрідним маніфестом месіанізму.

У даній роботі А.Міцкевич, стилізуючи біблійну оповідь, проводить думку, що історія людства починається з часів існування свободи, яка була подарована людям Богом. Усі європейські народи (німці, італійці, французи, поляки) прийняли віру християнську, іменували себе одним християнським народом і сповідували ідеали свободи й рівності. Однак історія європейської цивілізації – це багаторазовий відхід владних еліт від свободи, дарованої Богом.

Свобода, що існувала в біблійні часи як ідея Бога та природній спосіб життя «патріархів та їхніх дітей», була розбита античним ідолопоклонством. Воно трактувалося А.Міцкевичем як невідання і, відповідно, як відмова від свободи. Прихід Ісуса Христа, що пов’язувався з відмовою від ідолопоклонства, приніс народам нову свободу. Однак королі все зіпсували. Вони перестали змагатися за утвердження й поширення християнства, а почали битися між собою. З часом християнська віра в Бога була підмінена шануванням «його величності приватного інтересу». Лише польський народ продовжував правдиво шанувати Бога. Польща поєдналася з Литвою, як жінка з чоловіком. Вони створили правдиву християнську державу, котра проіснувала до кінця XVIII ст. А.Міцкевич вірив, що відбудеться відродження цієї держави, яка стане взірцем для всіх християнських народів.

Певно, можна погодитися, що філософія «Книг народу і пілігримства польського» є «майстерною еклектикою, котра увібрала в себе різні, часом суперечні між собою, напрямки західноєвропейської філософії для вирішення цілком локального завдання: показати богообраність польського народу (у широкому сенсі як об’єднання всіх етносів Першої Речі Посполитої), несправедливість та злочинність ліквідації цієї держави, зміцнити віру своїх співвітчизників в їхнє скоре воскресіння як загальновизнаної нації» [4].

Представниками польського месіанізму вважаються, окрім А.Міцкевича, Ю.Голуховський, К.Лібельт, В.Лютославський, А.Товянський, Б.-Ф.Трентовський та інші. Головні риси цієї філософії наступні: віра в особистого Бога та у вічне існування душі; підкреслення переваги сил духовних над фізичними; представлення народу (в даному випадку поляків) як інструменту перетворення життя й порятунку людства; ідея, згідно з якою людина може реалізуватися себе в повній мірі лише серед народу як спільності душ; історизм, котрий виражається в тому, що народи забезпечать розвиток людства. Через польський месіанізм червоною ниткою проходить думка, ніби поляки володіють надзвичайними здібностями, які відрізняють їх від інших народів. Цю філософію варто трактувати як ранню ідеологію польського націоналізму. Можна провести певні паралелі між польським месіанізмом та німецькою класичною філософією, в якій теж особлива роль відводилася німецькій нації. Інша річ, що німецька класична філософія була більш «витонченою».

Правомірно відзначити великий вплив А.Міцкевича на українських діячів та мислителів, особливо це стосується Т.Шевченка. Також українським діячам були відомі твори інших представників польського месіанізму. Наприклад, Т.Шевченко ознайомлювався з поглядами Кароля Лібельта (1807-1875), його естетикою [5]. Цей філософ стояв на позиціях правого гегельянства, проголошував тезу про «притаманний слов’янам ірраціоналізм» [6].

У другій половині ХІХ ст. – на початку ХХ ст. серед польських мислителів набуває поширення філософія позитивізму. Одним із найяскравіших його представників був Юліан Охоровіч, який, судячи з усього, справив певний вплив на І.Франка та сприяв поширенню позитивізму на Галичині. З часом Львів стає одним із головних осередків цього філософського напрямку на теренах Східної Європи. Паралельно з позитивізмом у польській філософській думці поширення набув неотомізм, представником якого був Маріан Моравський (1845-1901). Не без впливу поляків неотомізм поширювався і в Україні.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-22; Просмотров: 449; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.011 сек.