IV. Виконайте програмовані завдання

4-4

1. Яке з поданих нижче визначень почуттів є най­
точнішим?

а) Відображення навколишніх предметів та став­лення до них.

б) Реакція людини на все навколишнє.

в) Переживання, в яких виявляється ставлення лю­
дини до навколишнього та до самого себе.

г) Своєрідне ставлення людини до того, що вона
сприймає.

2. У якому рядку названо тільки почуття?

а) ^Гнів, страх, радість, почуття власної гідності. \0У*'Любов, незадоволення, спрага, туга.

в) Совість, ненависть, біль, презирство/"

г) CdpoM, симпатія, бажання, кохання.

д) Закоханість, щастя, спрага, журба, туга, сим­
патія. ^п

3. Укажіть, яка з наведених нижче сукупність оз­
нак характеризує пристрасті:

а) стійкі, дійові, слабкі;

б) сильні, дійові, глибокі, тісно пов'язані з переко­
наннями;

в) глибокі, нестійкі, сильні, зв'язані з потребами.

4. У якому рядку названо тільки афекти?

а) Бадьорість, сум, задоволення, гнів, радість,

б) Симпатія, обурення, страх, розпач, жах.

в) Гнів, розпач, захват, жах.

г) Кохання, ненависть до ворогів, патріотизм, жах.
-^"5. Серед наведеного переліку почуттів знайдіть і
випишіть: а) інтелектуальні почуття; б) моральні;
в) естетичні.

Гумор, дружба, радість пізнання, кохання, огида, почуття нового, сум, здивування, любов до краси, по­чуття комічного, допитливість, піднесеність, совість,

6. Укажіть, яким буває настрій:

а) піднесений; б) сумний; в)...; г)....-, 7. Знайдіть правильну відповідь. V

Вищі людські почуття: \,

а) дані людині від народження, вони є j у тварин;

б) притаманні тільки людині, є результатом її ви­
ховання ї суспільного середовища.

8. У якому з наведених рядків названі лише тнте* лектуальні почуття?

а) Любов до знань, почуття нового, гумор.

б) Здивування, сумнів, упевненість.

в) Допитливість, любов до прекрасного, сумнів.

г) Любов до знань, нудьга, радість пізнання.

д) Почуття сумніву і упевненості, почуття потвор­
ного.

V. Психологічні задачі.

Про які форми переживань почуттів говориться в наведених нижче уривках? Які ознаки їх?

а) «Стерня коле босі ноги, аж на плач збирається
Хариті, піт великими краплями падає на землю, а бід­
на дівчинка жне та жне. Якось обернулась Харитя на­
зад, щоб покласти нажату жміньку, глянула навкруги
і страх обхопив її. Адже вона одна на ниві!... Рап­
том — фуррр... Перепелиця пурхнула перед самим об­
личчям і, тріпочучи крилами, ледве перенесла на кіль­
ка ступнів своє тяжке, сите тіло. Серце закалатало в
Хариті в грудях з переляку; далі наче спинилось, і
Харитя окаменіла на місці. Лице пополотніло. Здорові
сиві очі з жахом дивилися в жито. За хвилину Харитя
трохи відійшла. Серце знов застукало в грудях. Хари­
тя наважилась тікати» (М. Коцюбинський).

б) «...під час цього мого самого сильного кохання
до неї був я на балі... -

Я був не тільки веселим і задоволеним, я був щас­ливим, я був добрим, я був не я, а якась неземна іс­тота, що не знає зла і здатна лише на добро...

Я обіймав в той час весь світ своєю любов'ю. Я любив і хазяйку... і її чоловіка, і її гостей, і її лаке­їв, і навіть інженера Лнісімова, що дувся на мене...» (77. Толстой).

в) «Все, все ми віддаємо тобі, Батьківщино,.. Все!
Навіть наші серця. І хто не звідав цього щастя, цієї
краси вірності, той не жив по-справжньому» (Олесь
Гончар).

г) У російського письменника Г. Успенського є опо­
відання «Выпрямила», в якому йдеться про бідното
вчителя Тяпушкіна. Тяжке життя зігнуло його, позба­
вило щастя. Та зустріч з мармуровою статуєю «вып­
рямила» його, дала змогу пережити незвідані почуття.
Які саме?

«... зайшов я до Лувру... І раптом, в повному здивуван­ні зупинився перед Венерою Мілоською...

Я стояв перед нею, дивився на неї і безустанно за­питував себе: «Що зі мною трапилось?.. Щось, чого я не міг зрозуміти, дихнуло в глибину моєї зібганої, по­каліченої істоти і випростало мене, мурашками ожи­на ючого тіла пробігло там, де вже, здавалось, не було чутливості, змусило всього «хряснути» саме так, коли людина росте, заставило також бадьоро прокинутись, не відчуваючи навіть ознак недавнього сну, і напов­нило груди, весь організм свіжістю і світлом.

Я, не зводячи очей, дивився на кам'яну загадку, дошукуючись, чому так вийшло. Що це таке? Де і в чому таємниця цього твердого, спокійного, радісного стану всієї моєї істоти, що невідомо, як влився в ме­не?»

д) «Дівчинка плакала. Сльози, як дрібні горошин­ки, котилися по її обличчю і падали, розливаючись мокрими плямами по підручнику з арифметики.

— Чому ти так гірко плачеш? — раптом залунав
чийсь співчутливий голос.

Зіна повернулась. Перед нею стояв невисокий чо­ловік в чорному костюмі з кепкою в руці.

— Та задачка не виходить,— плачучи промовила

Зіна.

— Не виходить? — серйозно перепитав він.— А як

тебе звати?

— Зіна.

І дві голови схилилися над підручником. За декіль­ка хвилин задачка була розв'язана.

— Вийшла! Вийшла!—весело кричала дівчинка.

День за днем Зіна акуратно чекала дядю на завіт­ній лаві, і він жодного разу не запізнився. А сьогодні Зіна з особливим нетерпінням слідкувала за позоло­ченими стрілками курантів... Раптом Зіна прожогом зірвалась з лави...

— Дядю! Дядю! Я сьогодні п'ятірку одержала! —
кричала вона» (Л. Лісная)

є) «Ліс викликав у мене почуття душевного спо­кою і затишку; в тому почутті зникали всі мої прик­рості, забувалось неприємне. І в той же час у мене рос­ла особлива настороженість відчуттів: слух і зір ста­вали гостріші, пам'ять більш чутлива, місткість вражень — глибша» (М. Горький)

VI, Практичні завдання.

Проаналізуйте вияви почуттів персонажів таких картин: «Перемога» П. Кривоногова, «Відпочинок після бою» ІО. Непринцева, «Сікстинська мадонна» Рафаеля, «Іван Грозний і син його Іван» І. Рєпіна, «Побачення» В. МакоВСЬКОГО, «Мисливці на спочин­ку» В. Перова.

Дата добавления: 2015-05-22