Методи соціальної роботи

РозділЗ

ний аналіз механізму влади в межах соціальної роботи, дослі­дження політичної стратифікації;

• соціології права: соціальна природа правомірної та про­типравної поведінки;

• громадської думки щодо соціального становища грома­дян, їхніх інтересів, запитів, потреб у соціальних послугах;

• структури, функцій, причин та механізмів соціального конфлікту, попередження та розв'язання конфліктів;

• взаємодії органів і установ системи освіти і соціальних служб, закладів соціального захисту населення у межах соціо­логії освіти;

• соціології міста і села, впливу урбанізації на соціальну роботу;

• соціальних проблем різних цільових груп клієнтів і ка­тегорій населення.

Соціологічні методи соціальної роботи — способи, які за­стосовуються для збирання, обробки і аналізу соціологічних даних у межах соціальної роботи.

Методика — послідовна і взаємозалежна сукупність техніч­них прийомів, операцій, пов'язаних із конкретним методом.

Техніка — сукупність спеціальних прийомів для ефектив­ного використання певного методу.

У проведенні соціологічних досліджень виділяють чотири послідовних, логічно і змістовно взаємопов'язаних етапи:

1. Підготовчий. Полягає у виробленні програми та інстру­ментарію — анкети, бланки інтерв'ю, бланки фіксування ре­зультатів спостереження, аналізу документів тощо.

2. Збір первинної соціологічної інформації. Відбувається за допомогою опитування, спостереження, аналізу документів, експерименту.

3. Упорядкування та обробка зібраної інформації.

4. Аналіз обробленої інформації, підготовка звіту, форму­лювання висновків, розробка рекомендацій.

Об'єкт соціологічного дослідження — певна соціальна ре­альність, яка потребує цілеспрямованого вивчення (соціальні спільноти, суб'єкти, процеси в їх конкретних, відносно завер­шених станах та взаємодії).

І Предмет соціологічного дослідження — найбільш значу-Іщі з теоретичного або практичного погляду особливості, сторо-1 шоб'єкта, які необхідно дослідити.

І Специфіка кожного з етапів визначається конкретним ви­йдем соціологічного дослідження. Відповідно до встановлених

■ критеріїв найважливішими з них є: мета дослідження, глиби -

■ на потрібного аналізу, метод збирання первинної соціологічної ■інформації, об'єкт дослідження, терміни його проведення, від-Іносини між замовником і виконавцем, сфера соціальної дійс-

■ ності, яку вивчають.

Фундаментальні соціологічні дослідження в соціальній ро-

■ боті спрямовані на встановлення та аналіз соціальних тенден-

■ дій, закономірностей соціального розвитку і пов'язані з вирі-I шенням найскладніших проблем громадян і суспільства в І цілому. Фундаментальні соціологічні дослідження проводять-I ся в соціальній роботі на рівні державних інституцій, таких як

■ Український державний центр соціальних служб для молоді, І Державний комітет у справах сім'ї та молоді, Міністерство со-1 щальної політики та праці тощо.

Прикладні дослідження націлені на вивчення конкретного І соціуму (району, мікрорайону, міста, області, регіону), конкре-1 тних об'єктів (пенсіонери, інваліди, сироти, малозабезпечені, І молодь, постраждалі від Чорнобильської АЕС, біженці, звіль-I нені з місць позбавлення волі та ін.), вирішення певних со-I ціальних проблем (бездомність, бідність, алкоголізм, нарко-I манія, девіантність, бродяжництво тощо).

Пошукові, описові, аналітичні дослідження, які висвіт-I люють глибину досліджуваних даних і використовуються за-1 лежно від мети і завдань дослідження.

Пошукові дослідження — за своїми параметрами є найпро-I стішими, вирішують прості за змістом завдання. Застосовують І їх тоді, коли проблема, об'єкт або предмет дослідження нале-I жать до маловивчених або взагалі не вивчених. Наприклад, І вивчення проблем сімей, які виховують дитину-інваліда із рід-I кісною патологією, певної соціальної групи чи спільноти, фос-терних сімей, процесів деінституалізації. Такі дослідження використовують як попередній етап більш глибокого масштаб-

Розділ З

ного дослідження, орієнтуючи їх на збирання інформації щодо І об'єкта та предмета дослідження, уточнення гіпотез тощо.

Описові дослідження створюють відносно цілісну уяву про І досліджувані явища, процеси: дослідження системи соціаль-І них служб для молоді, функціонування структури Міністерс-І тва праці і соціальної політики. Об'єктом аналізу є велика! спільнота людей — працівників сфери соціальних послуг і ко-І ристувачів соціальних послуг з певними соціальними, про-1 фесійними і демографічними характеристиками.

Аналітичні дослідження не тільки описують соціальнії явища та їх компоненти, але й встановлюють причини їх ви-1 никнення, механізми функціонування, виокремлюють факто-| ри, що забезпечують їх. Вони використовуються для аналізу! різноманітних соціальних проблем, функціонування різних! соціальних груп, рівня життєдіяльності громадян.

Пошукові, описові, аналітичні дослідження проводяться за І замовленням організацій та установ соціальної сфери соціаль-1 ними агенціями, інститутами та іншими організаціями й уста-1 новами, які здійснюють соціологічні дослідження.

Разові і повторні дослідження висвітлюють способи до-1 слідження об'єкта (у статиці чи динаміці). Разове дослідження І інформує про стан об'єкта, його кількісні, якісні характерне-! тики на момент дослідження, відображає "моментальний зріз" І соціального явища. Дані, що відтворюють зміни об'єкта, їх на-1 прями і тенденції, можуть бути отримані лише за допомогою! повторних досліджень (панельних, трендових, когортних). Па-1 нельні дослідження досліджують зміни одного й того самого І об'єкта упродовж певного часу, при цьому обов'язковим є збе-1 реження однакової вибірки. Трендові — досліджують зміни! протягом певного часу на тому самому об'єкті без дотримання! вибірки. Когортні — досліджують специфічні соціальні сукуп-1 ності — когорти впродовж певного часу.

Важливими для соціальної роботи є монографічні дослі-1 дження, спрямовані на вивчення певного соціального явища або І процесу на одному об'єкті, який виступає представником ціло-1 го класу подібних об'єктів. У суцільних дослідженнях обсте-1 жують усі, без винятку, одиниці об'єкта. У соціальній роботі І найчастіше використовують вибіркові дослідження, які обсте-1

ф

І Методи соціальної роботи

І жують не всі одиниці дослідження, але їх частину і метою яких І є складення висновків щодо досліджуваного явища як цілого. Особливе місце відводиться пілотажним соціологічним І дослідженням, які дають змогу оцінити якість інструментарію І (анкет, опитувальних листів, протоколів спостереження, про-І цедур, аналізу документів тощо), внести необхідні корективи у І нього.

У соціальній роботі використовуються методи збору первин-I ної соціальної інформації — аналіз документів і соціологічне І спостереження. Аналіз документів дає змогу соціальному пра-I півнику сформулювати проблему, об'єкт, предмет, цілі, за-I вдання і гіпотези досліджуваного явища; порівняти отримані І під час дослідження емпіричні дані з показниками інших до-I сліджень; отримати інформацію про певну соціальну пробле-I му; скласти характеристику соціальних процесів, які відбува-I ються на соціетальному, груповому, індивідуальному рівнях, І виявити тенденції та розробити прогнози щодо їх подальшого І розвитку; здобути інформацію про діяльність головних со-I ціальних інститутів суспільства — сім'ї, освіти, засобів масо-I вої інформації; вивчити громадську думку і соціальне самопо-I чуття населення, окремих його прошарків і конкретних людей. І Аналіз документів дає змогу побачити різні сторони соціально­го життя, допомагає дізнатися про норми і цінності, властиві певному суспільству у певний історичний період; віднайти ві­домості, необхідні для опису тих чи інших соціальних стру­ктур; дає можливість відстежити динаміку взаємодії між різ­ними соціальними групами та окремими людьми тощо.

Документ — засіб закріплення встановленим способом за допомогою спеціального носія інформації фактів, явищ, про­цесів об'єктивної реальності та розумової діяльності людини. Важливе значення для соціальних працівників мають І офіційні документи — закони, урядові постанови, норматив­но-правові акти, національні програми і проекти, що стосують­ся питань соціального захисту населення і соціальної підтрим­ки окремих цільових груп і категорій населення. Офіційні документи відображають і висвітлюють колективні думки щодо певних політичних, соціально-економічних явищ, подій, процесів. Окремі офіційні документи, такі як урядові й галу-

Розділ З

зеві звіти, інформують про стан справ у соціальній сфері, при­значені для регулювання відносин між окремими індивідами, групами, спільнотами, соціальними інститутами тощо.

Статистичні документи містять певні узагальнення щодо найважливіших показників функціонування соціуму, окре­мих його частин. На основі статистичних даних соціальний працівник має змогу отримати інформацію про чисельність на­селення на території соціальної служби, в якій він працює, рі­вень соціальної стратифікації, особливості інфраструктури ра­йону, мікрорайону, міста тощо, віковий склад населення, тендерні розбіжності та ін. Такі документи можуть бути пред­метом самостійного аналізу, оскільки дають змогу дослідити певний процес чи явище в динаміці, з'ясувати їх тенденції, до­повнити характеристику досліджуваного явища, збагатити її історичним контекстом. Статистичні дані сприяють окреслен­ню концептуальних рамок, реалізації конкретного дослідного проекту. Статистичні матеріали можуть бути використані не тільки для кількісного визначення деякдх якісно встановле­них параметрів чи ілюстрацій, але і для доведення гіпотез, що висуваються на будь-яких інших підставах. Уважний і всебіч­ний аналіз статистичних матеріалів дає основу для глибоких, якісно нових соціальних висновків і узагальнень.

На мікрорівні соціальної роботи суттєвим є вивчення не­офіційних документів, які є важливим джерелом відомостей про особливості соціальної проблеми клієнта, умови його жит­тєдіяльності, біографічні дані. Від того, наскільки правильно оформлені та адекватно інтерпретовані соціальним працівни­ком особисті документи часто залежить доля людини, її по­дальше життя. Неофіційні документи (автобіографії, щоден­ники, листи, літературні доробки тощо) збагачують інфор­мацією щодо ціннісної орієнтації людини, мотивів її поведінки, рівня соціалізації, індивідуалізації, адаптації, задоволення потреб у різних сферах життя.

Іконографічні документи, такі як кіно- і фотодокументи, твори образотворчого мистецтва — картини, гравюри, скуль­птури, використовуються переважно для того, щоб доповнити професійні знання про певне суспільне і соціальне явище, і як "людинознавчі документи", тобто документи, які дають змогу скласти оцінку про особистість їх авторів.

•

•

_______ Розділ З

гій сфері, при-[и індивідами, і тощо.

їьнення щодо оціуму, окре-ех соціальний исельність на-ін працює, рі-структури ра-Д населення, ть бути пред­ку дослідити тенденції, до-, збагатити її оть окреслен-го дослідного користані не ю встановле-я гіпотез, що сний і всебіч-ля глибоких,

швчення не-

Дата добавления: 2015-05-23