Духовна культура

Правова культура.

Митрополит Петро Могила.

У 1632 р. польський король Владислав ІУ підписав «Пункти заспокоєння руського народу» за якими:

- православним повернуто право мати свого митрополита;

- визначалися умови суперечок між праославними та

уніатським священиками.

У 1632 р. митрополитом став П.Могила він:

- посилив дисципліну серед духовенства;

- запровадив виховні проповіді для парафіян;

- богослужіння почали вести українською мовою;

- збільшив книгодрукарство (друкарня Києво – Печерської лаври);

- Створив у 1632 р. Києво – Братську колегію (згодом – Києво – Могилянська академія).

Значні зміни в XIV—XVI ст. відбулися у сфері правової культури.. Головними документами, що регулювали правові відносини, стали Литовські статути: Старий (1529), Волинський (1566), Новий (1588), в основу яких було покладено традиційні норми місцевого звичаєвого і писаного («Руська правда») права. Крім цієї правової системи, в українських землях у багатьох містах діяло Магдебурзьке право.

Значні зміни відбулися в духовній культурі. Протягом XIV—XV ст. на грунті давньоруської мови під впливом народного мовлення формувалася «руська мова», що стала офіційною державною мовою в Литовській державі, українська мова не тільки не здає позиції, а розширює сфери вжитку.

Найяскравішою пам’яткою того часу стало Пересопницьке Євангеліє(1556 -1561 рр), Крехівський Апостол (серед, 16 ст.), Волинське Євангеліє (1571 р.)

Освіта. Стан шкільництва.

За традицією школи діяли при церквах і монастирях.Вчителями були дяки. Вчили письму старослов’янською мовою, основам арифметика, молитвам, співу.

З’являються протестанські школи. Зростає кількість єзуїтських шкіл та колегіумів.

Острозька академія(1578 р.). Давала початкову, середню освіту з елементами вищої. Її називали школа, колегіум, академія. Це слов’яно – греко – латинська школа – перша вища школа на слов’янських землях. Заснував її Костянтин Острозький. Першим ректором був Герасим Смотрицький. Під його керівництвом видана Острозька біблія. Крім церковних наук вивчалося сім «вільних предметів» - граматика, риторика, діалектика, арифметика, геометрія, астрономія, музика.

Братські школи.

Протистояли наступу католицизму. Перша школа створена у Львові в 1586 р. На початку 17 ст. було 30 братських шкіл. Діяли вони за рахунок коштів братств, діти з незаможних родин і сироти вчилися безкоштовно. Вони були слов’яно – греко – латинськими. Братська школа в Києві виникла в 1615 р. В 1631 р. утворена Лаврська школа. В 1632 обидві школи об’єднали в одну і назвали колегією.

Києво – Могилянська академія (1632р.).

Була вищим начальним закладом, вчилися 12 років, вивчали 30 предметів. Предмети викладалися латиною. Тривалий час була єдиним вищим навчальним закладом для слов’ян.

Розвиток книгодрукування.

Засновником друкування був Іван Федорович (Федоров). В 1574 р. він надрукував у Львові «Апостол» і український «Буквар»-1578 р.. В 1581 р. – Острозьку Біблію. В 1615 р. засновано напотужнішу друкарню Києво – Печерської лаври. В ній надруковано 120 книг в тому числі найуславленіша – «Требник» Петра Могили.

Література.

Народна творчість звертається насамперед до оспівування традицій Київської Русі. В цілому переважає обрядова поезія (русальні, купальські, обжинкові пісні, голосіння), а з XVI ст. з’являються нові фольклорні жанри—думи, історичні пісні, нова тематика — боротьба проти татарсько-турецької агресії, новий герой — козак-воїн, захисник рідної землі.

Поряд з вже традиційними юридично-діловим і літописним стилями, перекладною літературою, ораторсько-проповідницькою прозою бурхливо розвивається полемічний стиль (Г. Смотрицький, І. Вишенський, С. Зизаній), зароджується науковий (у лікарських посібниках, граматиках, словниках), виникає українське віршування (Г. Смотрицький, Д. Наливайко Л.). Лаврентій-Зизаній надрукував «Граматику словенську» та «Лексику».

Дата добавления: 2015-05-23