Портрет козака Мамая

9.Українські землі в другій половині 18 ст.

Відновлення гетьманства. Гетьман К.Розумовський.

Останнім гетьманом стає брат фаворита нової імператриці Єлизавети — К. Розумовський (1750 – 1764 рр).

За Розумовського гетьманщина переживала «золоту осінь» своєї автономі. Навіть перебуваючи тривалий час у Санкт-Петербурзі, гетьман приділяв багато уваги Україні.

В 1751 р. під владу гетьмана передано Запорізьку Січ.Гетьман сам призначає полковників і роздає ім землі.

Було проведено судову реформу, внаслідок якої Гетьманщину поділено на 20 повітів, кожен з яких мав власний суд.

Розумовський йде назустріч старшині і 1760—1761 рр. забороняє переходи селян без письмової згоди пана,

починає скликати з’їзди старшини — Генералны Збори, які мали тенденцію до перетворення на шляхетський парламент на зразок польського сейму.

Було проведено певну модернізацію війська: удосконалено артилерію, введено однакове озброєння та уніформу.

К. Розумовський виношував плани відкриття у Батурині університету.

Однак прихід до влади Катерини П (1762—1796) кардинально змінив ситуацію. Спроба домогтися визнання спадковості гетьманства для свого роду закінчилася для К. Розумовського втратою гетьманської булави.

Ліквідація решток автономного устрою Гетьманщини.

Після ліквідації гетьманства 1764 р. вся повнота влади в Україні зосередилася в руках Другої Малоросійської колегії на чолі з графом П. Румянцевим. Було взято жорсткий курс на централізацію та русифікацію.

У 1765 році Слобожанщину перетворено у Слобідсько – Українську губернію (Охтирська, Ізюмська, Острозька, Харківська провінції).

У 1775 р. було знищено Запорозьку Січ.

у 1781 - ліквідовано полкову систему на Гетьманщині, утворено намісництво за російським зразком, козаків перетворили в казенних селян які несли військову службу.

У 1781 р. на землях Лівобережної Гетьманщини утворено Малоросійське генерал – губернаторство (Київська, Чернігівська та Новгород – Сіверська губернії).

у 1783 р. юридичне оформлено кріпацтво, крім того, на селян Лівобережжя і Слобожанщин поширювалися загальноросійські закони.

Намагаючись задобрити та підпорядкувати собі українську еліту, Катерина П 1785 р. видала ” Жалувану грамоту дворянству”, відповідно до якої українська знать звільнялася від військової служби та урівнювалася у правах з російським дворянством. Внаслідок цих акцій було остаточно ліквідовано українську автономію.

Адміністративний поділ запорозьких земель. Господарська

діяльнясть Нової Січі.

Січ була поділена на паланки, так називали фортецю і місто навколо неї, а також і саму округу. В паланках поряд з козаками жили і селяни.

Господарську діяльність козаки здійснювали в зимівках. Це були великі господарства, в яких розвивалось не тільки рільництво, а й скотарство, рибальство, бджільництво, мисливство, гончарство.

Розвивалося ремісництво та торгівля.

Ліквідація Запорозької Січі.

4 червня 1775 року Січ оточили російські війська яяяяя. Які в три рази перевершували сили запорожців.Січ здалася. Останній кошовий отаман Січі Петро Калнишевський 25 років відбував заслання в Соловецькому монастирі.

Доля запорожців після ліквідації Запорізької Січі.

В ході російсько – турецької війни (1787 – 1791 рр.) з козаків було створено Військо вірних козаків (Чорноморське військо пізніше).

По Ясському мирному договору Крим остаточно відійшов до Росії,

Найнепокірніші запорожці утворили Задунайсььку Січ і перейшли в турецьке підданство. У 1785 р. на території Сербії утворена Банатська Січ.

Дата добавления: 2015-05-23