Живопис

Український живопис цієї доби представлений різними жанрами. Видатним майстром побутового жанру був М. Пимоненко, пензлю якого належать «Святочне ворожіння», «Весілля в Київській губернії». Найяскравішою зіркою пейзажного жанру в цей час був С. Васильківський, творча спадщина якого налічує майже 3,5 тис. полотен.

Володимир Боровиковський написав ікони «Христос» і «Богоматір».

Уроженець Чугуєва Ілля Рєпін написав картину «Запорожці пишуть листа турецькому султану».

Михайло Врубель уславився фресками Свято – Кирилівської церкви.

Михайло Бойчук став засновником українського монументального мистецтва.

Казимир Малевич – «Чорний квадрат на білому тлі».

Архітектура.

Характерними рисами розвитку архітектури в другій половині XIX ст. були великі масштаби забудови; застосування нових технологій та матеріалів (бетон, залізо, залізобетон тощо). Побудовано будинок Купецького зібрання (нині філармонія — архітектор В. Ніколаєв), Український драматичний театр ім. І. Франка (архітектори Г. Шлейфер, Е. Братман), оперний театр (архітектор Г. Шлейфер). Василь Кричевський створив будинок Полтавського губернаторського земства. Будинок з химерами, Бессарабськитй ринок (Городецький)

Отже, українська культура в другій половині ХХ ст. активно розвивалася.

.

10.7 Культура та духовне життя України на початку XX ст.

Піднесення національного руху.посилення соціальної боротьби мас впливало на розвиток української літератури. Демократичними тенденціями проникнута творчість Олександра Олеся (Кандиби). В дні революції з найбільшою силою проявився талант Лесі Українки, перлиною її творчості була „Лісова пісня". Повість Михайла Коцюбинського “ Фата Моргана "- це справжня епопея боротьби українського народу на селі. На цей період припадає розквіт творчості Володимира Винниченко -“Федько халамидник”,”Солдатики”,”Рівновага”та ін.

Активно працюють на театральній сцені Марко Кропивницький, Іван Карпенко-Карий, Панас Саксаганський, Микола Садовський та Марія Заньковецька. У 1907 р. М.Садовський заснував у Києві перший професіональний театр. Катеринославський аматор-кінооператор Д.Сахненко екранізував вистави цього театру, “Наталку-Полтавку", “Наймичку’’.

В музичній спадщині найвидатшшого українського композитора Миколи Лисенка - пісні на вірші Т.Шевченка, І.Франка Л.Українки. До найвищого рівня світового мистецтва піднялась вихованка Львівської консерваторії Соломія Крушельницька. Її голос зачарував Америку та Європу.

Блискучий живописець Іван Труш написав портрети І.Франка, Л.Українки, М.Лисенка та ін. Києві було побудовано критий Бессарабський ринок.

Найвидатнішими істориками цієї пори були Михайло Грушевський який написав багатотомну „Історію України-Русі", Дмитро Багалій, Микола Аркас та ін.

Данило Заболотний вперше в світі відкрив шляхи поширення чуми та запропонував ефективні засоби боротьби з нею.

Академік Володимир Вернадський першим науково обгрунтував цілісність Всесвіту.

Дмитро Григорович перший у світі сконструював гідролітак.

Іван Сікорський-багатомоторний літак та гвинтокрил.

Дата добавления: 2015-05-23