Середня кількість навчальних занять у початкових школах різних регіонів світу 16 страница

Точка зору на пріоритетність проблем відрізняється у вчителів таким чийому У школах, що розташовані:

- в центрі великих міст: дисципліна, наркотики, бійки, банди, підліткова вагітність;

- у містах проблеми дисципліни, бійок, банд є більш серйозними, ніж у передмістях, маленьких містах тау сільській місцевості;

- у сільських школах проблема паління вважається більш актуальною, ніж у інших місцевостях,

10. Проблема диференціації учнів залежно від успіхів у навчанні є актуальною для державної школи. Перша відповідь учителів на запитання: ''Чи необхідно погановсгигаючих учнів навчати у спеціальних класах?" звучала так: "Залежить від багатьох обставин". Такими обставинами вважаються: причини поганої успішності, що залежать власне від дитини; кількість учнів у класі, характер індивідуальної роботи з учнем. На поставлене запитання були дані такі відповіді:

	Вчителі (%)	Громадськість (%)
Разом з іншими учнями
У спеціальних класах
Не знаю

11. У ході реформування освітньої системи активно піднімається питання партнерства державної школи з батьками, громадою. У яких формах контакти школи з громадськістю здійснюються найбільш ефективно?

	дуже та достатньо ефективно (%)	дуже ефективно (%)	достатньо ефективно (%)	Не дуже ефективно (%)	зовсім не ефективно (%)
учителі	громада	учителі	учителі	Учителі	учителі
Шкільна преса		87(2)
Відкриті шкільні заходи		89(1)
Шкільні "гарячі лінії"' зв'язку		77(5)
Дискусійні групи з участю громадськості		81(4)		47 28
Відкриті обговорення шкільних проблем		85(3)
Зустрічі через шкільне (місцеве) телебачення		74(6)				^ 7
Обговорення проблем через Інтер-нет		63 (7)		42 - 34 .

Як бачимо, вчителі та громадськість віддають перевагу традиційним формам спілкування. Вчителі дотримуються у більшості своїй точки зору, що ці форми є

287

"достатньо ефективними", в той час як представники громадськості вважають їх "дуже ефективними".

Учителі центральних міських шкіл більше вірять у ефективність дискусійних груп з участю громадськості, ніж інші групи вчителів; учителі з сільських районів з меншим ентузіазмом ставляться до всіх форм спілкування, окрім шкільної преси та шкільних "'гарячих ліній" зв'язку.

12. Проблеми змісту освіти в умовах її глибокої диференціації залежно від життєвих перспектив учнів протягом тривалого часу є предметом розгляду. Опитування включило два запитання з цього приводу:

я). Перевагу яким навчальним предметам слід видавати учням, то планують вступати до коледжу?

Навчальні предмети	1998 (%)	1989 (%)	1984 (%)
Англійська мова
Математика
Природничі науки
Історія США
Іноземна мова
Охорона здоров'я
Фізичне виховання
Бізнес
Мистецтво
Музика
Промислові мистецтва/ домашнє господарство

Б) Перевагу яким навчальним предметам слід віддавати учням, що не планують вступати до коледжу?

б).,
і Навчальні предмети	!998(%) 88	, 1989(%)	1984(%)
\ Англійська мова	^т 96
Математика	]88196 94^
Історія США	7796[ 91
Промислові мистецтва/ домашнє господарство	76 88
Бізнес	72 85
Природничі наукиі	70 і 95
^! Охорона здоров'я	65; 92
1 Фізичне виховання	52 86
| Мистецтво	36 67
| Музика 36 65
[ Іноземна мова1 25 38 |———28

Навчальні предмети	1998 (%)	1989 (%)	1984 (%)
Англійська мова
Математика
Промислові мистецтва/ домашнє господарство
Історія США
Бізнес
Природничі науки
Охорона здоров'я
Фізичне виховання
Мистецтво
Музика
Іноземна мова

НІМЕЧЧИНА. ДЕЯКІ ВИДИ ОСВІТНЬОЇ СТАТИСТИКИ ДЕРЖАВНІ ВИТРАТИ НІМЕЧЧИНИ НА ОСВІТУ У 1997 РОЦІ (ЗА СЕКТОРАМИ)

(у млн. німецьких марок)

Сектор	Витрати
Дошкільне виховання та позашкільна освіта	16 330
Шкільна освіта	87 090
Вища освіта	49 200
Підвищення кваліфікації	4 940
Програми допомоги	6 540
Дослідження у сфері освіти	8 380
Всього	172 570

Джерело: Grund- und Strukturdaten 1998/99

Витрати на освіту у 1997 році за секторами (як частка загальних витрат держави та частка ВНП)

Сектор	% загальних витрат держави	% ВНП
Дошкільне виховання та позашкільна освіта	1.36	0.45
Шкільна освіта	7.27	2.39
Вища освіта	4.11	1.35
Підвищення кваліфікації	0.41	0.14
Програми допомоги	0.55	0.18
Дослідження у сфері освіти	0.70	0.23
Всього	14.40	4.74

Джерело: Grund- und Strukturdaten 1998/99

Витрати на освіту у 1997 році за секторами (відповідно до джерел фінансування)

Сектор	Федеральний уряд	Уряди земель	Місцева влада
Дошкільне виховання та позашкільна освіта	0.2	29.5	70.4
Шкільна освіта		80.5	19.5
Вища освіта	4.8	95.5	-
Підвищення кваліфікації	19.8	40.3	39.9
Програми допомоги	28.9	35.2	35.9
Дослідження у сфері освіти	68.8	31.2	-
Всього	6.4	74.6	19.0

Джерело: Grund- und Strukturdaten 1998/99

289

Кількість та типи вищих приватних навчальних закладів (1997 рік)

Типи вищих навчальних закладів Кількість

Університети
Теологічні школи
Школи мистецтв
Фахові вищі школи
Всього

Джерело: Grund- und Strukturdaten 1998/99

Кількість та типи приватних навчальних закладів початкового та середнього рівня (1997 рік)

Тип школи	Число шкіл	Число учнів	Відсоток від загальної кількості учнів, що відвідують відповідний тип школи
Загальноосвітні школи
Підготовчі класи та шкільні дитячі садки		4,100	5.4
Початкові школи		35,400	1.0
Фаза сприяння незалежно від типу школи	9,000	2.3
Основні школи		18.800	1.7
Реальні школи		86,600	7.1
Школи, що поєднують кілька варіантів отримання середньої освіти		1.400(1)	0.4
Гімназії	362	224,100	10.2
Інтегровані та вільні вальдорфські школи		75,000	15.2
Вечірні школи і а коледжі		7,800	17.2
Спеціальні школи		53,900	13.3
Всього		516,100	5.1
Деякі типи професійних шкіл
[Професійна		34,100	2.1
Професійна фахова		59,500	16.2|
Фахова		49,600	33.6

(1) Інтегровані класи для учнів основної та реальної школи. Джерело Grund- und Strukturdaten 1998/99

Дод. 3.5. ФРАНЦІЯ: деякі види освітньої статистики

Джерело фінансування	Частка від загалу фінансування (%)
Держава	60.9
Місцева влада	21.8
Приватні особи (споживачі послуг)	10.8
Бізнесові структури	5.8
Інші державні інституції	0.7

Зміни в бюджеті міністерства освіти, науки і технологій

% бюджету міністерства від держбюджету	19.7	20.1	20.1	20.5	20.5	20.9	21.0

З 19975 по 1997 роки витрати на початкову освіту у загальній сукупності витрат на всі освітні ланки зменшилась з 31.7% до 26%, в той час як витрати на одного учня зросли з 14000 до 25000 франків, що пояснюється зменшенням кількості учнів у цій освітній ланці. Витрати на середню школу залишились без змін - 43%, що є стабільною цифрою протягом останніх 20 років. Витрати на вищу освіту зросли і склали 16% у 1997 році. Не зважаючи на зростання фінансування цієї ланки на 120%, витрати на одного студента не зросли у тій же пропорції (з 41000 франків у 1975 до 48,800 у 1997 році), оскільки кількість студентів за цей період зросла на 87%.

Частка освітнього бюджету, що витрачається на кожну з освітніх ланок (1997)

Витрати	%
Початкова освіта	26.7
Середня освіта	43.6
Вища освіта	16.7
Професійна освіта	8.8

Додаток 4.1,* Таблиця 1.

ТРИВАЛІСТЬ ОБОВ'ЯЗКОВОЇ ОСВІТИ У КРАЇНАХ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СПІВТОВАРИСТВА

Країна	Вік, роки	Країна	Вік. роки і
Бельгія	з 6 до 15-16	Люксембург	З 4до15
Данія	з 7 до 16	Нідерланди	з 5 до 16
ФРН	З 6 до 15-16	Португалія	З 6 до 14-15
Греція	з 5,5 до 14,5	Великобританія:
Іспанія	з 6 до 14-16	Англія та Уельс	з 5 до! 6
Франція	3 6 ДО 16	Північна Ірландія	з 4 до 16
Ірландія	з 6 до 14	Шотландія	з 5 до 16 і
Італія	з 6 до 14

* Джерело: Тараненко І. Локшина О. Навчальний режим у школах країн Європейського співтовариства // Шлях освіти.-1996.-.№1.

Примітки:

Бельгія: обов'язкове навчання повний навчальний час триває до 15-16 років. Воно включає 6 років початкової школи та перші два роки середньої.

Німеччина: для земель Берлін, Бранденбург, Північний Рейн-Вестфалія обов'язковою є 10-річна повна середня освіта.

Для тих учнів, які не навчаються у повній загальноосвітній середній школі, після 9-Ю років обов'язковим є професійне навчання у різних його формах в середньому 3 роки.

Греція: обов'язкова освіта триває з 5,5 -6 років до 14.-15 років. Однак, якщо учень не завершив успішно до визначеного віку нижню ступінь середньої школи, він повинен, згідно Закону, продовжити навчання до 16 років.

Іспанія: Закон про освітню реформу, що забезпечує обов'язкове навчання до 16 років, був прийнятий у 1990 році, однак його запровадження триває до 2000 року.

Люксембург: перші два роки обов'язкової освіти стосуються дошкільної лапки. Початкове навчання розпочинається з 6 років. Зниження вікової межі початку обов'язкової освіти почалось у 1993/94 н.р.

Нідерланди: обов'язкове навчання починається з першого навчального дня місяця, у якому дитині виповнилося 5 років, проте абсолютна більшість дітей відвідує школу з 4 років. Освіта є обов'язковою до кінця навчального року, у якому учневі виповнилося 16 років, або, якщо він провчився у школі повних 12 років. Учень, якому не виповнилося 18 років (юридичне неповнолітній), вимушений отримувати обов'язкову освіту протягом неповного навчального дня впродовж одного навчального року.

Англія та Уельс: встановлений за Законом вік для обов'язкової освіти означає. що дитина розпочинає навчатися з чверті, коли їй виповнюється 5 років, і закінчує після виповнення 16 років.

Північна Ірландія: реформа 1989 року знизила вік початку обов'язкової освіти з 5 до 4 років.

Шотландія: встановлено дві офіційні дати закінчення школи. Ті учні, чиє 16-ліття випадає між 1 жовтня та останнім днем лютого, можуть залишити школу в кінці першої чверті (тобто перед початком Різдвяних канікул). Ті, кому виповнилося 16 між і березня та 30 вересня, можуть залишити школу 31 травня того ж навчального року.

Таблиця 2.

КІЛЬКІСТЬ ШКІЛЬНИХ ДНІВ НА РІК У КРАЇНАХ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ О СПІВТОВАРИСТВА

Країна	Початкова освіта	Середня освіта
Бельгія
Данія
ФРН	188 (5-денна форма) 208 (6-денна форма)	188 (5-денна форма) 208 (6-денна форма)
Греція
Іспанія
Франція
Ірландія
|Італія	мінімум 200	мінімум 200
Люксембург
Нідерланди		200 (195)
Португалія		172 (5-денна форма) 195 (6-денна форма)
|	Великобританія
Англія та Уельс	мінімум 190	мінімум 190
Північна Ірландія	мінімум 190	мінімум 190
Шотландія

Примітки

Німеччина: загальна кількість годин на рік однакова як для 5-денної, так і для 6-денної форми, оскільки навчання, що не відбувається по суботах, розподіляється між іншими даними тижня.

Греція: означена тривалість навчального року у середній школі не включає час. що витрачається на екзамени.

Іспанія: навчальний рік триває 35 тижнів по 5 навчальних днів на тиждень.

Франція: тривалість навчального року визначається як 316-350 половин днів, оскільки навчальний день ділиться на дві частини з перервою в середині дня.

Англія та Уельс: навчальний рік триває 380 періодів (один період - половина навчального дня), що дорівнює 190 днів. Крім навчальної роботи вчителі повинні протягом 5 днів на рік підвищувати кваліфікацію.

Північна Ірландія: загальна тривалість навчального року - 200 днів, з яких 10 може бути відведено на додаткові канікули.

293

Таблиця 3.

КІЛЬКІСТЬ УРОКІВ КА ТИЖДЕНЬ ТА ТРИВАЛІСТЬ ОДНОГО УРОКУ У ШКОЛАХ КРАЇН ЄВРОПЕЙСЬКОГО СПІВТОВАРИСТВА ПОЧАТКОВА ОСВІТА

Держава	Кількість уроків на тиждень	Тривалість уроку (у хвилинах)
Бельгія
Данія	рід 20 до 28
ФРП	від 17 до 28
Греція	від 23 до 32	40-45
Іспанія		гнучкий час
Франція		на розсуд учителя
Ірландія		гнучкий час
Італія	від 27 до 30	на розсуд учителя
Люксембург		18 уроків по 55 хв. 12 уроків по 50 хв.
Нідерланди	Мін 22- перші 4 роки мін 22 – останні 4 роки
Португалія		на розсуд учителя
	Великобританія:
Англія та Уельс	вік 5-7 р.-21 вік 8-11-23	на розсуд учителя
Північна Ірландія	до 8 років - 18+0,5 8-11 років-24+0,5	на розсуд учителя
Шотландія	на розсуд місцевої влади та шкільного керівництва	на розсуд учителя

Примітки:

Бельгійсько-французька громада: протягом перших двох років початкового навчання тривалість уроків рідко перевищує 25 хв. (півперіоду).

Бельгійсько-фламандська громада:: протягом перших чотирьох років початкового навчання 50-хвилинний урок ділиться на 2 періоди по 25 хв.

Данія: початкову освіту отримують у початковій середній народній школі. Кількість уроків на тиждень зростає від 20 у першому класі до 28 у дев'ятому, тобто протягом усього періоду обов'язкового навчання.

Німеччина: зростання кількості уроків від 17 до 28 відбувається з першого по четвертий рік навчання. У землях Берлін та Бранденбург початкова освіта триває шість років, і кількість уроків зростає відповідно з 17 до ЗО.

Італія: учні перебувають у школі до 37 годин на тиждень. Крім навчального часу сюди входять години, призначені для позаурочних заходів, метою яких є збагачення та розширення знань з основ наук, час на харчування дітей.

Нідерланди: протягом перших 4-х років початкового навчання воно здійснюється протягом 880 год. на рік.: протягом останніх 4-х років - 1000 год.

Англія та Уельс: централізовано визначений приблизний рівень тижневого навчального навантаження. Такі норми не включають збори, релігійне навчання й уроки класного керівництва. Навчальний день ділиться на дві половини. Розподіл занять здійснюється на розсуд керівника відповідно до предметів, що вивчаються.

Північна Ірландія: учні до 8 років щоденно навчаються 3 год. плюс 30 хв. релігійного навчання. З 8 до 11 років - 4 год. плюс 30 хв. релігійного навчання.

Таблиця 4.

КІЛЬКІСТЬ УРОКІВ НА ТИЖДЕНЬ ТА ТРИВАЛІСТЬ ОДНОГО УРОКУ У ШКОДАХ КРАЇН ЄВРОПЕЙСЬКОГО СПІВТОВАРИСТВА СТАРША СЕРЕДНЯ ШКОЛА

Країна	Кількість уроків на тиждень	Тривалість уроку (хв.)
	Бельгія
Французька община	Загальна освіта: мін. 28, макс. 32 Художня, техн. вироби.: мін. 28. Макс.32/43/36 ^(1)
Фламандська община	Загальна освіта: тіп. 32,тах. 36 Технічна освіта: тіп. 32,тах. 36 Виробнича освіта: тіп. 32,тах.32/36 ^())
Данія	тіп. ЗО. тах.32
ФРН	Загальна освіта: тіп. ЗО, тах.32 Технічо-виробнича освіта: тіп. ЗОлпах.36 ^(2)
Греція	Загальний ліцей: тіп. ЗО. тах.32 Комплексний ліцей: тіп. ЗО.тах.Зб Технічний, виробничий ліцей:тіп. 34, тах.36
Іспанія	29 ^(3)
Франція	тіп. 29,5, тах.35
Ірландія		35-40
Італія	Класичний ліцей: тіп. 27, тах.29 Науковий ліцей: тіп. 32, тах.36 Технічний ліцей: тіп. 31, тах.38 Виробничий ліцей: тіп. 31, тах.40 ^(4>
Люксембург Нідерланди	Загальна середня: ЗО Технічна середня: тіп. 32, тах.38 тіп. 28, тах.32
	Великобританія
Англія і Уельс	35-40 ^(5)	35-40
Північна Ірландія	35-40 (^5)	35-40
Шотландія	35-40 ^(5)	35-40

Примітки:

(1) Бельгійсько-французька община: у загальноосвітньому навчанні максимально 32 періоди (плюс два можливих полегшених періоди); у технічному, худож

295

ньому та професійному навчанні максимальна кількість періодів від 32 до 34 (плюс два можливих полегшених періоди) або 36 відповідно до обраної спеціальності.

(2) Бельгійсько-фламандська община: у загальноосвітньому навчанні на 3-му році 3-річного художнього навчання максимум 32 періоди; у технічному та професійному - максимум - 36 періодів.

(3) За "подвійною системою" (професійна школа та трудове навчання) принаймні 12 год. на тиждень

(4) Італія: враховуючи велику кількість годин на технічне і професійне навчання, шкільні ради часто просять скоротити тривалість уроку до 55 або 50 хв. Це більше відповідає розпорядку школи, узгоджується з рухом громадського транспорту. Такий дозвіл провінційні виховні ради одержали.

(5) Така кількість є середньою. У кожному навчальному закладі завуч має право на власний розсуд визначити кількість і тривалість уроків.

Додаток 5.1.

ДОСЛІДЖЕННЯ ЗАЛЕЖНОСТІ СТАВЛЕННЯ УЧНІВ ДО ШКОЛИ ВІД ПРОФЕСІЙНОЇ ПОЗИЦІЇ ВЧИТЕЛЯ

Науковцями Німецького інституту міжнародних досліджень у галузі освіти Д.Рандолл та І.Грауденц було проведено опитування 3450 школярів (учнів випускних класів середніх шкіл гімназійного типу) у дев'яти європейських країнах (Німеччині, Данії, Франції, Греції, Голландії, Великобританії, Італії, Іспанії, Бельгії).

У матеріалах IX Всесвітнього Конгресу з порівняльної педагогіки подані часткові результати дослідження, які стосуються двох країн - Німеччини та Данії.

Значна відмінність між результатами, що стосуються цих країн, пояснюється, перш за все, традиційними особливостями їх освітніх парадигм. У Данії, як стверджують Д.Рандолл та І.Грауденц, вже у XIX столітті в основу шкільної методики була покладена ідея: "Освіта повинна приносити задоволення"; вона вже тривалий час характеризується своєю відкритістю та демократизмом. У Німеччині освіта тривалий час базувалась на основах гербартіанства та неогербартіанства; гімназійна освіта і досі є інструментом соціальної селекції. Підкреслимо, що при всій відмінності порівнюваних даних, результати дослідження свідчать про істотні проблеми психолого-педагогічного характеру в європейській школі, шляхом розв'язання яких є, безперечно, гуманізація навчального процесу. Наведемо основні дані дослідження у таблицях та діаграмах.

Дата добавления: 2015-05-23