Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Х. Ортегі-і-гассета




Дослідження

Джерела

Теми рефератів

План семінарського заняття

· Логіка естетичного мислення Е. Суріо

· Твір мистецтва як «науковий факт»

· Типологія «художніх форм» Е. Суріо

· Теорія «психічного об’єкта» Е. Суріо

· Автор і твір у концепції Е. Суріо

 

· Естетичні категорії та їх систематика (за Е. Суріо)

· «Мистецтво і філософія» Е. Суріо

· Теорія стилю Е. Суріо

· Мистецтво і творчість в концепції Е. Суріо

· Філософія форм Е. Суріо та Е. Кассірера: порівняльний аналіз

Література

1. Сурио Э. Искусство и философия // Вопросы философии. – 1994. – № 7–8. – С. 104–118.

2. Сурио Э. Современная эстетика. (Глава 10. Историко-стилистические категории) // Современная западноевропейская и американская эстетика: Сборник переводов / Под ред. Е. Яковлева. – М.: Университетская книга, 2002. – С. 70–96.

1. Акопян К. Этьен Сурио: философское размышление об искусстве, или эстетическое размышление о философии // Вопросы философии. – 1994. – № 7–8. – С. 100–104.

2. Акопян К. Этьен Сурио – мыслитель, философ, эстетик // Философские науки. – 1995. – № 2. – С. 3–15; № 3. – С. 3–14; № 4. – С. 3–12.

3. Гайжутис А. Этьен Сурио о предмете эстетики и художественном творчестве // Вопросы философии. – 1983. – № 11. – С. 116–122.

4. Ірдинєнко К. Проблема форми в естетиці Е. Суріо // Актуальні філософські та культурологічні проблеми сучасності. – К.: Київ. держ. лінгв. ун-т, 2001. – Вип. 10. – С.124–129.

5. Ірдинєнко К. Реальна естетика Е. Суріо // Актуальні філософські та культурологічні проблеми сучасності. – К.: Київ. держ. лінгв. ун-т, 2002. – Вип. 11. – 131–136.

6. Ірдинєнко К. Філософія мистецтва Е. Суріо // Актуальні філософські та культурологічні проблеми сучасності. – К.: Київ. держ. лінгв. ун-т, 2003. – Вип. 12. – С. 65–70.

7. Ірдинєнко К. Роль митця в житті суспільства у філософсько-естетичних поглядах Е. Суріо // Культура України: збір. наук. праць. – Вип. 20. – Серія. Мистецтвознавство. Філософія. – Х.: Харків. держ. акад. культури, 2007. – С. 28–34.

8. Ірдинєнко К. Творчі пошуки французьких естетиків позитивістів на початку ХХ ст. // Вісник Луганськ. нац. ун-ту ім. В. Даля. – 2009. – № 7. – Ч. 1. – С. 110 –114.

9. Ирдыненко Е. Анализ системы эстетических категорий в творчестве Э. Сурио // Вісник Харків. нац. ун-ту імені В. Н. Каразіна. – Серія. Філософія: Філософські перипетії. 2001. – № 509. – С. 273–236.

10. Ирдыненко Е. Этьен Сурио об актуальности изучения науки о формах // Вісник Харків. нац. ун-ту. ім. В. Каразіна. – Серія. Філософія:– Філософські перипетії. – 2001. – № 531. – С. 231–234.

11. Ирдыненко Е. Формализм в искусстве ХХ века // Грані. – 2001. – № 5–6. – С. 133–136.

12. Ирдыненко Е., Воеводин А. Диалектика рационального и иррационального в художественной практике модернизма // Вісник Луганського держ. пед. унів. – 1999. – № 8. – С. 13–20.

13. Макогонова В. Этьен Сурио о типах отношений философии и искусства // Грані. – 2004. – № 5. – С. 93–94.

14. Французская философия и эстетика: Сб. науч. статей. – М.: Искусство, 1995. – 271 с.

ТЕМА 11. «ДЕГУМАНІЗАЦІЯ МИСТЕЦТВА»

Зміст лекційної частини

Естетична думка Хосе Ортегі-і-Гассета (1883–1955). Основний зміст його робіт. «Думка про роман» (1914). «Musicalia» (1920). «Час, простір і форма в мистецтві М. Пруста» (1922). «Дві великі метафори» (1924). «Про точку зору в мистецтві» (1924). «Дегуманізація мистецтва» (1925). «Повстання мас» (1930). Актуальність ідей Х. Ортегі-і-Гассета в наш час.

Х. Ортега-і-Гассет як аналітик сучасної цивілізації. Суспільство і культура в ХХ ст. Соціальна диференціація та поява нових форм культури. Культура і ЗМІ. Елітарна та масова культура. Природа масової культури. Масова культура як домінанта: аргументи pro et contra.

Основні тенденції розвитку мистецтва ХХ ст. Класика як «археологічне диво». Розрив з традицією та його атрибути. (Анти-мімесис, ілюзіонізм і надмірна візуалізація, використання нехудожніх засобів виразу). Аrs nova як тип мислення.

Характерні риси мистецтва ХХ ст. «Дегуманізація» (відмова від людини, природи, краси). «Антиномізація» (поєднання у мистецтві позитивних та негативних аспектів дійсності). «Де-естетизація» (введення у мистецтво «негативних явищ»: абсурд, жорстокість, потвора, шок). Пантеон і пандемоніум сучасного мистецтва.

Теорія роману Х. Ортегі-і-Гассета. Мета і завдання роману. Роман як «світогляд». Роман ХІХ та ХХ ст.: спільне і відмінне. Memoires М. Пруста як «нова топологія часу». Ulysse Дж. Джойса як «потік свідомості». Метод дослідження роману.

Філософія метафори Х. Ортегі-і-Гассета. Метафора як компонент художньої свідомості. Особливості метафори (синтез образу та смислу, актуалізація нових логічних зв’язків, парадоксальність значення). Поезія як «синтаксис метафор».

Х. Ортега-і-Гассет як дослідник класичного мистецтва. Ренесанс і бароко в інтерпретації Х. Ортегі-і-Гассета. Полеміка з Г. Вельфліном і В. Воррінгером при природу бароко. Живопис, література, архітектура та поезія бароко. Іспанське бароко та його специфіка. Ремінісценції бароко в мистецтві наступних століть.

Ідеї Х. Ортегі-і-Гассета в оцінках дослідників. Х. Гойтісоло: «Ортега та роман» (1959). Д. Алонсо: «Дегуманізація мистецтва Х. Ортегі-і-Гассета» (1962).

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-24; Просмотров: 394; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.009 сек.