Тема 12. «художній метексис» Т. Адорно

Зміст лекційної частини

Теодор Адорно (1903–1969) – видатний філософ, естетик, теоретик музики. Соціоцентрична версія мистецтва Т. Адорно. «Філософія нової музики» (1947). «Антон фон Веберн» (1959). «Вступ до соціології нової музики» (1962). «Нотатки про літературу» (1958–1969). «Естетична теорія» (публ. 1970).

Основні проблеми ХХ ст.: фашизм, тоталітаризм, авторитаризм. Друга світова війна та її наслідки. Холокост і геноцид. «Чи може бути мистецтво після Освенциму?».

Мистецтво і суспільство ХХ ст. Художник як суб’єкт історії. Істина мистецтва і телеологія історичного процесу. Мистецтво як відображення і критика дійсності. Поняття «метексис». Мистецтво і проблема емансипації людини.

Твір мистецтва як «протест». «Небайдужість». Гармонія та краса як «хибні маски щастя». «Гіпсові класики». Реалізм і модернізм: регрес чи прогрес мистецтва? Радикалізм або конформізм митця. Політизація мистецтва.

Абсурд як реалія життя. Мистецька інтерпретація проблеми безглуздості світу (театр абсурду). Репресія як реалія життя. Мистецька інтерпретація проблеми відчуження (театр жорстокості). Расизм, шовінізм і ксенофобія як реалії життя. Мистецька інтерпретація проблеми самоідентифікації суб’єкта (театр «іншого»).

Мистецтво в сучасному світі. Кризові явища в мистецтві. «Втрата самоочевидності мистецтва». «Фетишизація мистецтва». «Ідеологізація та ангажованість мистецтва». Антикризові явища в мистецтві. «Саморефлексія мистецтва». «Універсалізація мистецтва». Негація та афірмація як форми самозахисту мистецтва.

Естетична теорія Т. Адорно. Аналіз і вирішення головних проблем мистецтва. Питання про походження мистецтва. Морфологія мистецтва. Секуляризація та імманентизація мистецтва. Автономія мистецтва.

Т. Адорно як музичний теоретик. Принципи філософсько-соціологічного дослідження музики: М. Вебер і Т. Адорно. Дискусія з К. Блаукопфом, А. Зільберманом і Г. Ейфелем про природу музики. Музика як соціальна мова. Роль музики в житті суспільст-ва.

Музикознавчі студії Т. Адорно. Аналіз музичної форми. Розвідки з історії музичних стилів. Дослідження часу та простору музичного твору. Проблема музичного конфлікту. Дисонанс. Творчість Л. ван Бетховена, Р. Вагнера, Р. Штрауса, Г. Шуберта в інтерпретації Т. Адорно.

Філософія «Neue Musik» Т. Адорно. Особливості «нової музики» (поліфонія, процесуальність, імпровізація, серіальність, мікроінтерваліка). Т. Адорно як апологет Нововіденської школи (А. Шенберг, А. Берг, А. Веберн).

Т. Адорно в оцінках критики. О. Коллерич: «Адорно та музика» (1979). Л. Зюдерварт: «Естетична теорія Адорно: розвінчування ілюзій» (1991). М. Паддісон: «Музична естетика Т. Адорно» (1993).

Дата добавления: 2015-05-24