Варіант 15. Розглядаючи психоаналіз З

Варіант 14

Варіант 13

Варіант 12

Розглядаючи психоаналіз З. Фрейда, Г. Башляр погоджується з ним, що підсвідоме є головною лабораторією митця. Проте «сам З. Фрейд, – стверджує Г. Башляр, – завжди інтелектуалізує художній образ. Психоаналітик переводить образ на мову науки, яка суттєво відмінна від мови мистецтва». Оскільки раціональні інтерпретації психоаналізу часто не відповідають намірам самих митців, то Г. Башляр пропонує альтернативу – контр-психоаналіз, який розкриває поетичний образ в його іманенції, тобто висвітлює образ без застосування предикативних форм.

В чому сутність методики Г. Башляра? Які результати вона дає? Чи відрізняється оцінка твору мистецтва, яку пропонують психоаналіз та контр-психоаналіз?

Е. Суріо у «Мистецтві та філософії» пише, що мистецтво грає велику роль у розвитку філософії та науки. По-перше, епохальні відкриття часто здійснюються спочатку в художній творчості, а потім – в науці та філософії. Так, відкриття в оптиці, математиці «складних форм», теорії перспективи, анатомії, які зробили майстри Відродження, майже на сторіччя випередили аналогічні відкриття в науці. По-друге, мистецькі твори стають джерелом натхнення філософів і вчених. Зокрема, картини імпресіоністів Ж. Сера та П. Сезанна навели А. Ейнштейна на створення теорії поля. По-третє, особисті художні смаки філософів і науковців суттєво впливають на їх концепцію, систему аргументації. Наприклад, стиль письма і форма аргументації Плотіна дуже тісно пов’язані з його теорією творчості; а музичні симпатії А. Бергсона і здійснений ним аналіз творчості французьких композиторів ХІХ ст. стали підґрунтям для нової теорії часу та плинності.

Чи згодні ви з тезою Е. Суріо? Якщо так, тоді наведіть вагомі приклади; якщо ні, то аргументуйте свою позицію.

Е. Суріо у «Мистецтві та філософії» стверджує, що філософія здійснює великий вплив на розвиток мистецтва. Зокрема, без «Поетики» та «Никомахової етики» Аристотеля неможливо уявити французький театр ХVІІ ст. Без знання ідей неоплатонізму неможливо зрозуміти образну систему великих майстрів Ренесансу (С. Ботічеллі). Без «Роздумів про метод» Р. Декарта неможливо представити естетичну доктрину класицизму. Загальновідомим є також вплив психоаналіза З. Фрейда на мистецьку практику сюрреалізму, або вплив неотомізма Ж. Мартена на творчість Ж. Кокто.

Чи поділяєте ви думку Е. Суріо? Прокоментуйте власну точку зору. Наведіть цікаві приклади.

Досліджуючи природу творчого акту, Е. Суріо звертає увагу на феномен «пігмаліонізму», тобто своєрідну любов художника до власного твору. (За легендою скульптор Пігмаліон настільки закохався в створену ним статую Галатеї, що вона ожила). Пояснюючи цей феномен, Е. Суріо висуває тезу про те, що для автора його твір мистецтва – це не «фізичний об’єкт» (як для нас), а «психічний об’єкт», з яким автор має внутрішній «духовний зв’язок».

Як формується цей зв’язок? Чому народження твору неможливо без вкладання в нього «часточки душі»? Чи є одухотворення та афектація тим, що дає життя мистецтву?

Дата добавления: 2015-05-24