Шість здібностей

Школи можна перетворити на краще

РОЗДІЛ ХІІ

Навчання в школах повинне бути універсальним

1. …в школах всіх треба вчити всього. Але цього не можна розуміти так, проте, ніби ми вимагали від усіх знання всіх наук і мистецтв (особливо знання точного і найглибшого). Адже, це по суті справи марне і, зважаючи на короткість нашого життя, ні для кого з людей неможливе. …Але у всякому разі необхідно дбати і навіть добиватись того, щоб усіх, хто з’явився в світ не тільки як глядач, а також як і майбутній діяч, навчити розпізнавати основи, властивості і цілі найважливішого з усього, що існує і відбувається, щоб у цьому світі не зустрілося їм нічого, про що б вони не мали змоги скласти хоча б скромної думки і чим вони не могли б скористатися для певної мети розумно, без шкідливої помилки.

2. Отже, у всіх випадках, без винятку, треба прагнути до того, щоб у школах, а звідси через школи і у всьому житті:

І. З допомогою наук і мистецтва розвивалися здібності.

ІІ. Удосконалювалися мови.

ІІІ. Розвивалися доброчесність і норови в напрямі всякої пристойності згідно з усіма моральними підвалинами.

Ми обіцяємо таку організацію шкіл, при якій:

І. Освіту повинне здобувати все юнацтво, крім хіба тих, кому Бог відмовив розуму.

ІІ. Юнацтво навчалося б усього того, що може зробити людину мудрою, доброчесною, благочестивою.

ІІІ. Як підготовка до життя, ця освіта повинна бути закінчена до настання зрілості.

ІV. Ця освіта повинна відбуватися дуже легко і м’яко, ніби сама собою – без биття і суворості або будь-якого примусу.

V. Юнацтво повинне здобути освіту не позірну, а істинну, не поверхову, а ґрунтовну…

VІ. Ця освіта не повинна вимагати великих зусиль, а повинна бути надзвичайно легкою.

18. …маємо нагоду пригадати дещо про відмінність здібностей, а саме: в одних здібності гострі, у інших – тупі, в одних – гнучкі і податливі, в інших – тверді і вперті, одні прагнуть до знань заради знання, інші захоплюються скоріше механічною роботою. З цього тричі подвійного роду здібностей виникає шестикратне сполучення їх.

19. По-перше, є учні з гострим розумом, які прагнуть до знання і податливі; вони переважно перед усіма іншими особливо здібні до занять. Їм нічого не треба крім того, щоб давали їм наукову поживу; ростуть вони самі, як благородні рослини. Потрібна лише розсудливість, щоб не дозволяти їм надто поспішатися, щоб передчасно вони не ослабли і не виснажилися.

20. По-друге, є діти, які мають гострий розум, але мляві, хоч і слухняні. Вони тільки потребують пришпорювання.

21. По-третє, є учні, які мають гострий розум і прагнуть до знання, але невгамовні і вперті. Таких звичайно в школах ненавидять і здебільшого вважають безнадійними; проте, коли їх належним способом виховувати, з них звичайно виходять великі люди…

22. По-четверте, є учні слухняні і охочі до навчання, але в’ялі і забарливі. І такі можуть іти слідами тих, хто йдуть попереду. Але для того, щоб зробити це для них можливим, треба спуститися до їх слабості, ніколи не переобтяжувати їх, не ставити до них надто суворих вимог, ставитися до них доброзичливо і терпляче або допомагати, підбадьорювати і підтримувати їх, щоб вони не занепадали духом. Нехай вони пізніше прийдуть до мети, зате вони будуть міцніші, як буває з пізнішими плодами.

23. По-п’яте, є учні тупі й, крім того, байдужі і в’ялі. Їх ще можна виправити, аби тільки вони не були вперті. Але при цьому потрібна велика розсудливість і терпіння.

24. На останньому місці стоять учні тупі з зіпсутою і злобною натурою; здебільшого ці учні безнадійні. Проте, відомо, що в природі для всього зіпсованого є протидіючі засоби, і неродючі з природи дерева, коли правильно їх посадити, стають родючими. Тому взагалі не слід втрачати надію, а треба добиватися усунути в таких учнів принаймні впертість. … Проте, серед тисяч навряд чи знайдеться хоч одна така звиродніла натура; це саме і є дивним доказом Божої благості.

26. …Все юнацтво з такими різними здібностями можна виховувати і освічувати одним і тим же методом.

30. …При вказаних вадах і відхиленнях здібностей скоріше можна допомогти, поки вони нові. Як на війні, поки бій відбувається правильним порядком, новобранці змішуються з старими солдатами, слабі – з міцними, ліниві – з рухливими і всі б’ються під одними і тими ж прапорами, за одними і тими ж наказами, а після перемоги кожний переслідує ворога, поки хоче і може, забирає здобич на своє бажання, так і в цьому науковому поході необхідно, щоб більш повільні змішувалися з більш швидкими, більш тупі – з більш розумними, уперті з слухняними і вчилися б за одними і тими ж правилами і прикладами доти, поки потребують керівництва. По закінченню ж школи нехай кожний вивчає і засвоює науки з тією швидкістю, з якою може.

Дата добавления: 2015-05-24