РОЗДІЛ 1. адовго до того, як увійти в аудиторію і зустріти першого сту­дента, слід прийняти рішення щодо стилю викладання

З

адовго до того, як увійти в аудиторію і зустріти першого сту­дента, слід прийняти рішення щодо стилю викладання, який визначить майже всі подальші події. Першим кроком до створен­ня успішної програми курсу є її планування та розробка, що за­звичай реалізується задовго до початку викладання курсу. Цей процес може початися із завчасного запиту до бібліотеки щодо списку програмної літератури для курсу або з запитання адміністратора, як саме потрібно обладнати аудиторію. Початок також може покласти прохання факультету або потенційних сту­дентів видати програму курсу. Але коли б викладач не почав за­мислюватися над її створенням, що б його до цього не спонука­ло, неодмінно слід дотримуватися складеної програми протягом семестру. Тому завчасне та ретельне структурування курсу є пер­шим кроком до успішної реалізації проекту.

Розробка курсу - може стати нелегким завданням, якщо вик­ладач вирішить вдруге "винаходити колесо". Немає жодної при­чини сумніватися у доцільності запозичення вже розроблених ідей інших викладачів. Можна поцікавитися у колег (будь-якої ус­танови) щодо програмних матеріалів подібних курсів, щоб мати уявлення про те, як їх викладають інші. Деякі навчальні заклади або факультети зберігають програмні матеріали для використан­ня аспірантами, випускниками та викладачами факультету. Мож­на також звернутися до Інтернету, де безперервно збільшується кількість wеЬ-сторінок з навчальними планами окремих факуль­тетів чи викладачів; налагодити контакт з відповідними про­фесійними організаціями, які іноді пропонують огляди навчаль­них планів або програм курсів.

Однак якими б корисними та натхненними не виявилися ідеї інших, створений курс має враховувати як особисті обстави­ни, власні інтереси, зобов'язання, уподобання та наміри, так і не­залежні від викладача: місце курсу в навчальному плані закладу, вимоги факультету, інтереси студентів, тощо.

Плануючи заняття, викладач має визначитися з трьома дискретними, але спільними компонентами, що утворюють навчальну програму:

1)чого саме він планує навчити студентів;

2)як підібрати ефективні та відповідні курсу навчальні матеріали;

3)як створити виразну та інформативну програму.

1. ЩО ПОВИННІ ВИВЧАТИ СТУДЕНТИ?

Ц

е питання є очевидним, а відтак саме йому викладачі не зав­жди приділяють достатньо уваги. Частина відповіді зазви­чай міститься в самій тематиці курсу. Яким би не був предмет кур­су, слід ретельно обміркувати, що саме повинні вивчати студенти. Варто подумати і про те, які концептуальні знання і навички ма­ють здобути слухачі, яким чином вони будуть їх опановувати. Відповіді на ці запитання мають допомогти визначити стиль вик­ладання незалежно від того, читає викладач курс лекцій чи про­водить практичні заняття.

Одним із способів визначити, чому саме вчити студентів, є спроба концептуалізації курсу у зворотному напрямку. Можна скласти список екзаменаційних запитань, на які, на думку викла­дача, студенти зможуть відповісти на заключному іспиті, а також список тем для письмових завдань впродовж навчання. Як тільки цю роботу буде завершено, варто подбати про побудову програ­ми, щоб наприкінці курсу студенти здобули очікувані знання.

Для реалізації цієї мети потрібно ретельно обміркувати, з яким саме матеріалом ознайомити студентів: які саме джерела вони повинні прочитати, які дослідження або інші види са­мостійної роботи виконати, які проблеми вирішити, які теми об­говорити на заняттях. Слід визначитися з темами і навичками, яким викладач бажає приділити особливу увагу впродовж курсу, і

знайти найліпший матеріал для досягнення поставлених цілей. Навіть інформативна і дохідлива книга або найцікавіша лекція матимуть короткочасний вплив на студентів, якщо не стануть за­собом досягнення глобальної мети курсу. Тематичний зміст про­грами може бути дуже простим або дуже складним, побудованим хронологічно або за темами, теоретично або методологічно. Не­залежно від цього він має бути достатньо зрозумілим, прозорим, а компоненти курсу - логічно та послідовно упорядкованими. Інакше кажучи, буде помилкою нашвидкуруч переглянути не­обхідні, на перший погляд, книги та інший матеріал, щоб пізніше вирішити, до яких саме тем звернутися у курсі.

Міркуючи про те, як допомогти студентам досягти очікува­них знань, необхідно визначитися, у який саме спосіб вони ма­ють опановувати матеріал курсу. Якщо викладач вважає за потрібне, щоб студенти провели фундаментальне дослідження, то тільки його поінформованість про те, що вони вже мають істотній досвід дослідницької роботи, допоможе уникнути побу­дови курсу таким чином, щоб таке дослідження було невіддільною його частиною. Можна, наприклад, призначити ко­ротке і відносно просте завдання дослідницького характеру на самому початку курсу, даючи змогу студентам здобути ранній досвід дослідження, а викладачу - оцінити їх навички.

Якщо основним елементом програми мають стати навички викладання своїх думок у письмовій формі, викладач має вироб­ляти відповідне вміння з самого початку курсу, розробивши чіткі критерії для студентів і безпосередньо для себе щодо оцінювання письмових робіт та удосконалення навичок письма. Якщо сту­дентам знадобляться вміння викладати свої думки та аргументувати їх прилюдно, слід бути уважними, навчаючи їх презентувати матеріал чітко та зрозуміло. Для того, щоб курс став спільним досвідом, необхідно організувати його таким чином, щоб студен­ти розуміли свою роль у навчальному процесі від самого початку.

Звичайно, неможливо розраховувати на абсолютну незалежність, проектуючи навчальну програму курсу. У деяких випад­ках можна навіть відчути цілковиту залежність, якщо курс є час­тиною затвердженого навчального плану або програму ще пови­нен затвердити керівник факультету, якщо ж цей курс є вступом до іншого, складнішого, то необхідно враховувати цілі та завдан­ня навчального закладу. Якщо семінари-дискусії або лабораторні заняття проводить аспірант, то він. ймовірно, буде зважати на структуру програми, створену керівником кафедри. Але неза­лежно від того, чи є мета курсу власним здобуттям викладача, чи ні, він має ретельно обміркувати, як належним чином розробити програму, щоб досягти мети.

Дата добавления: 2015-05-24