Аналіз фінансових коефіцієнтів і показників ділової активності

Фінансові коефіцієнти являють собою відносні показники фі­нансового стану підприємства. Вони розраховуються у вигляді відношень абсолютних показників фінансового стану або їх лі­нійних комбінацій. У багатьох монографіях, підручниках віднос­ні показники фінансового стану поділяють на коефіцієнти розпо­ділу і коефіцієнти координації.

Коефіцієнти розподілу застосовуються в тих випадках, коли необхідно визначити, яка частка того чи іншого показника фінан­сового стану знаходиться в підсумках його групи абсолютні показників.

Коефіцієнти координації використовуються для вираження відношень різних за ознаками абсолютних показників фінансового стану або їх лінійних комбінацій, що мають різний економіч­ний зміст.

При аналізі фінансові коефіцієнти звітного періоду порівнюються із значеннями базисного періоду, а також вивчаються в динаміці за кілька років. За базисні величини використовують серед­ні показники підприємства, які відносяться до минулих періодів, середньогалузеві значення показників. Крім цього, за основу порів­няння можна брати нормативи, хоча методики розрахунків по галузях виробництва ще немає, оскільки відсутня повноцінна система набору відносних показників, застосовуваних під час аналізу фінансового стану. Часто пропонується велика кількість показників. Але для повної характеристики фінансового стану підприємства і тенденцій його зміни достатньо невеликої кількості фінансо­вих коефіцієнтів. Важливо лише те, щоб кожний з цих показників відображав найбільш суттєві сторони фінансового стану.

Система відносних фінансових коефіцієнтів за економічною сутністю може бути розподілена на кілька характерних груп:

Ø коефіцієнти оцінки ринкової стійкості;

Ø коефіцієнти оцінки ліквідності активів балансу як основи платоспроможності;

Ø коефіцієнти оцінки рентабельності підприємства;

Ø коефіцієнти оцінки ефективності управління (або прибутковості продукції);

Ø коефіцієнти оцінки ділової активності (капіталовіддачі).

Коефіцієнти оцінки ринкової стій кості

1. Коефіцієнт автономії (К_а) розраховується як відношення загальної суми власних джерел фінансування до підсумків балансу:

, (7.20)

де В_л - власні джерела фінансування;

П_б - підсумки балансу.

Мінімальне значення коефіцієнта автономії (К_а) оцінюється на рівні 0,5. Нормальне обмеження К_а 0,5 свідчить про те, що всі зобов'язання підприємства можуть бути покриті його власними засобами. Виконання обмеження важливе не тільки для самого підприємства, а й для його кредиторів. Зростання коефіцієнта автономії свідчить про збільшення фінансової незалежності підприємства.

2. Коефіцієнт співвідношення позикових і власних засобів (К_п/в) - відношення величини загальної суми позикових засобів до загальної суми власних засобів. Цей коефіцієнт розкриває вза­ємозв'язок з коефіцієнтом автономії (К_а):

, (7.21)

Нормальне обмеження К_п/в 1.

3. Коефіцієнт забезпеченості запасів і витрат власними за­собами (К₃) — відношення величини власних і довгострокових позикових засобів до вартості запасів і витрат:

, (7.22)

де В_з.в - вартість запасів і витрат.

Нормальне обмеження коефіцієнта К_з 0,6 / 0,8.

Цей коефіцієнт є показує із головних відносних показників стійкості фінансового стану, тому що є визначальним у забезпече­ності підприємства засобами джерел формування запасів і витрат.

4. Коефіцієнт маневреності (К_м) - відношення власних обо­ротних засобів до загальної суми власних і довгострокових позикових коштів:

, (7.23)

де В_о.з - власні оборотні засоби.

Цей коефіцієнт показує, яка частка власних засобів підприємства перебуває у мобільній формі і дозволяє відносно вільно ма­неврувати цими засобами.

Оптимальне значення коефіцієнта - 0,5 і більше, але практи­ка доводить, що яких-небудь стійких значень цього показника ще немає.

5. Коефіцієнт майна виробничого призначення (К_м.в.п) - від­ношення суми вартості основних засобів (взятих з балансу за від­рахуванням зносу), капітальних вкладень, виробничих запасів і незавершеного виробництва до підсумку балансу:

, (7.24)

де В_о.с.з - вартість основних засобів;

К_в - капітальні вкладення;

В_з - виробничі запаси;

Н_в - незавершене виробництво.

Практика свідчить, що нормальним вважається наступне об­меження коефіцієнта: К_{м вп} > 0,5.

У разі зниження значення коефіцієнта за критичну межу доціль­но залучати довгострокові позикові засоби для збільшення майна виробничого призначення, якщо фінансові результати не дозволяють у звітному періоді поповнити джерела власних засобів.

6. Коефіцієнт короткострокової заборгованості (К_к.з) - від­ношення частки короткострокових зобов'язань підприємства в загальній величині зобов'язань.

7. Коефіцієнт автономії джерел формування запасів і витрат (К_а.з.в) показує, якою є частка власних оборотних засобів у загальній величині основних джерел формування запасів і витрат.

Коефіцієнти оцінки ліквідності активів балансу як основи платоспроможності (показані та описані в параграфі)

Дата добавления: 2015-05-24