Ситуація 10

Мистецтво запитання.

— Чому Розкольников, ще не розкривши листа від ма­тері, шалено цілує конверт?

Незрозуміло: собі чи класу ставлю питання. Але клас затихає. Отже, й собі. Не з підсумком, з початком, що несе в собі підсумок, прийшов я до дітей, які багато не знали й не могли знати без мене. Зате і я не все міг знати без них. Від того й тиша. І хай довшою буде пауза. Це не промах, це мистецтво. Складне мистецтво запитання. Якщо емоція — початок інтелекту, передчуття думки, то ось і сама думка: лист чи не остання надія зупинитися в жахливому задумі? Якщо мама не зупинить, то хто ж?

Чому Сальєрі кидає отруту до склянки Моцарта відразу після його слів: "Геній і лиходійство — дві несумісні речі?" Моральна проблема несподівано торкнулася філософської, етичної. Разом з дітьми розмірковую і я. їм і собі відкри­ваю знання. "Маленькі трагедії" Пушкіна тепер не стануть шкільною трагедією.

"Діточок у мене немає..." — скаржиться Катерина (О.М.Островський "Гроза"). А якби дітки були — вийшла б вона за ворота до Бориса? І взагалі — пішла б з життя?

Моє запитання особливе. Самому собі. А розв'язую — з дітьми. Цим їх підіймаю до себе, сам росту до них. Змуж­ніння — процес складний, взаємний: ми зростаємо з тими, кого піднімаємо. Що може бути зрозумілішим від питан­ня, поставленого самому собі, і значнішим від питання, яке хвилює всіх? Запитати себе, як іншого, й іншого, як себе, — у цьому мистецтво*.

1. У чому ви вбачаєте місце і роль запитання у процесі організації пізнавальної діяльності школярів?

2. Наведіть приклад вдало поставленого запитання

для спонукання учнів до активної розумової діяльності.

■

і 7.3. Завдання для самоконтролю

7.3.1. Що називається навчанням? Із наведених відповідей оберіть одну правильну, довівши неповноту або помилковість інших.

1. Навчання передбачає озброєння учнів методами навчаль­ної діяльності, в результаті якої буде здійснюватися їхній розу­мовий розвиток.

2. Навчання — це цілеспрямована і систематична робота вчи­теля, скерована на озброєння учнів знаннями, уміннями, навич­ками, підготовку їх до активної життєвої діяльності.

3. Навчання — це діяльність учнів, в результаті якої здій­снюється розвиток інтелектуальних можливостей особистості.

4. Під навчанням слід розуміти систему впливу педагога на особистість учня з метою всебічного виховання.

5. Правильної відповіді немає.

7.3.2. Що ви розумієте під рушійною силою навчання? Із про­понованих відповідей виберіть адекватну сутності цього явища.

1. Рушійною силою процесу навчання є наявність взаємозв'яз­ку між знаннями і незнаннями.

2. Протиріччя між бажаннями і знаннями у процесі навчан­ня і виступають основою рушійної сили.

3. Рушійна сила — це рух від початкового рівня знань до бажаного.

4. Сенс рушійної сили полягає у спонукальній діяльності вчителя.

5. Правильної відповіді немає.

7.3.3. Розкрийте сутність основних функцій процесу навчання.

7.3.4. Який взаємозв'язок між навчанням і розвитком? Ви­беріть правильну відповідь.

1. Навчання і розвиток — процеси, які незалежні один від одного.

2. Розвиток визначає успіх навчання. Але розвиток незалеж­ний від навчання. Його протікання визначається завчасно біоло­гічними факторами.

3. Навчання повною мірою визначається розвитком. Рівень розвитку обумовлює характер і зміст навчання, але навчання не впливає на розвиток.

4. Навчання і розвиток — процеси взаємообумовлені, навчан­ня залежить від розвитку, але в свою чергу сам розвиток стиму­люється навчанням, навчання веде за собою розвиток.

7.3.5. Який із наведених ланцюгів відображає пізнання як науку істини?

1. Абстрактне мислення <-+ Живе споглядання <-» Практика.

2. Живе споглядання <-» Абстрактне мислення <-> Практика.

3. Корисність знань <-» Істинність знань.

4. Закони природи о Розум <-> Діяльність.

7.3.6. Виберіть ознаки, які характеризують процес наукового пізнання, і ознаки, які характеризують пізнання у процесі на­вчання.

1. Ставиться задача відкриття нових істин.

2. Вимагається творче засвоєння раніше відкритого.

3. Забезпечується прискорений темп пізнання явищ дійсності.

4. Змінюються форми та методи пізнавальної діяльності.

5. Активний процес пізнавальної діяльності.

6. Неперервне накопичення відносних істин, які наближають­ся нескінченно до абсолютної істини в ході відкриття нових за­конів, теорій.

7. Відбувається стрибок, що полягає в переробці одиничного в загальне, у відмежовуванні необхідного від випадкового, суттєво­го від несуттєвого, головного від другорядного.

8. Від кількісного накопичення окремих наукових фактів думка йде до гіпотези, до її доведення, до висновку і узагальнення.

9. Спиралеподібний розвиток, що зумовлюється запереченням.

10. Заперечення заперечення проявляється в забезпеченні наступності та поглибленні наукових уявлень про явища, які вивчаються на основі нових даних.

7.3.7. До якої групи належать компоненти структури проце­су учіння? Розмістіть їх у логічній послідовності.

7.3.8. Визначте послідовність виконання дій у структурі діяль­ності вчителя. (Біля опису кожної дії поставте її порядковий номер.)

Попередня організація навчальної роботи вчителя.

Аналіз досягнутих результатів.

Стимулювання активності учнів.

Планування діяльності.

Поточний контроль, корекція.

Організація діяльності учнів.

Серед запропонованих нижче положень виберіть ті, які ха­рактеризують дії вчителя на кожному етапі.

1. Постановка перед учнями навчальних завдань.

2. Організація взаємоконтролю учнів і розумової взаємодопо­моги під час виконання лабораторних та практичних робіт.

3. Спостереження за діяльністю учнів.

4. Складання поурочних планів.

5. Створення сприятливих умов, за яких школярі приймають навчальні завдання.

6. Своєчасне надання допомоги учням під час виконання на­вчальних завдань.

7. Складання календарно-тематичних планів.

8. Підготовка необхідних технічних засобів навчання, наоч­них посібників, дидактичних і роздаткових матеріалів.

9. Перегляд письмових робіт, зошитів учнів у процесі навчаль­ної роботи.

10. Визначення прогалин в знаннях та вміннях учнів.

11. Попереднє проведення дослідів, демонстрацій, перегляд діафільмів.

12. Постановка навідних запитань, більш конкретних вправ.

13. Підбір навчально-методичної літератури, яка буде викори­стана на уроці.

14. Визначення ступеня знання учнями фактів і визначень.

15. Попереднє виконання вправ для закріплення, повторення та домашньої роботи для того, щоб врахувати можливі витрати часу на уроці.

16. Встановлення уміння використовувати набуті знання для розв'язання практичних завдань.

17. Виконання вправ.

18. Чіткий розподіл функцій між учнями при організації прак­тичних робіт.

19. Зосередження уваги учнів на темі.

20. Відповіді учнів на контрольні запитання.

21. Встановлення рівня усвідомлення учнями знань.

22. Коротке і зрозуміле інструктування учнів про способи діяль­ності, що передбачаються.

23. Формування пізнавального інтересу.

24. Оцінка раціональності обраного учнями варіанта органі­зації навчальної діяльності.

25. Розвиток почуття обов'язку і відповідальності.

26. Індивідуальні бесіди з окремими учнями під час самостійної роботи класу.

27. Додаткове пояснення.

28. Визначення засобів, спрямованих на подолання причин про­галин в знаннях учнів.

7.3.9. Що ви розумієте під мотивами навчання? Назвіть основні мотиви, поясніть їх сутність.

7.3.10. Які типи навчання характеризують вказані ознаки?

7.3.11. Визначте дії вчителя та учнів у різних типах навчання, а) пояснювально-ілюстративне навчання:

вчитель	учень
Hut' far і і н	— сприймає навчальну інфор­мацію; — засвоює найбільш важливі мо­менти в загальному вигляді, по­казує первинне розуміння мате­ріалу; — використовує різні способи ос­мислення і поглиблення розумін­ня навчального матеріалу; — узагальнює засвоєний матеріал; — закріплює вивчене шляхом пов­торення навчального матеріалу; — використовує вивчення в ході виконання вправ, аналізу життє­вих ситуацій.
б) проблемне навчання:	■
вчитель	учень
— ставить перед учнями про­блемну задачу; — організовує роздуми учнів над поставленою задачею; — пропонує довести справед­ливість висунутого варіанта роз­в'язання задачі;	і,.
— якщо гіпотеза правильна, то просить зробити із нею виснов­ки про набуті знання; — у разі помилкових пропозицій пропонує знайти помилку, ста­вить уточнюючу задачу або кон­кретизує її; — узагальнює отримане учнями розв'язання задачі; — ставить запитання з метою закріплення нових знань; — пропонує вправи із застосуван­ня знань на практиці.	If X Mq *, /

7.3.12. У чому полягає сутність проблемного навчання? Роз­крийте наукові засади проблемного навчання.

7.3.13. Побудуйте опорну схему і відтворіть у ній структуру проблемного навчання. Поясність логічний взаємозв'язок між компонентами цієї структури.

7.3.14. Що ви розумієте під оптимізацією навчального проце­су? Назвіть вимоги та шляхи оптимізації навчального процесу.

7.3.15. До якої групи ви відносите провідні фактори, які спря­мовані на інтенсифікацію процесу навчання?

■' ■ ■ ■ '

Тема 8

ПРИНЦИПИ НАВЧАННЯ

8.1. Педагогічні поняття

Принципи навчання, правила навчання.

■...-. ■ ■

8.2. Завдання для самостійної роботи

8.2.1. Випишіть із праць Я.А. Коменського, К.Д. Ушинського, В.О. Сухомлинського міркування про сутність і особливості реа­лізації вимог певних принципів навчання.

8.2.2. Змоделюйте опорну схему взаємозв'язку між законо­мірностями, принципами і методами навчання.

8.2.3. Проаналізуйте шкільний підручник зі "свого" предме­та з погляду реалізації в ньому певних принципів навчання: систематичності та послідовності, наочності, ґрунтовності, зв'яз­ку навчання з практикою.

8.2.4. Відвідайте 2—3 уроки і проаналізуйте, якою мірою під час них були реалізовані вимоги певних принципів навчання.

8.2.5. Проаналізуйте запропоновані ситуації з погляду реа­лізації в них тих чи інших принципів навчання.

Дата добавления: 2015-05-24