Ситуація 13. На педагогічній раді розглядали питання про шляхи пол­іпшення трудового виховання школярів

Ситуація 12

Ситуація 11

На педагогічній раді розглядали питання про шляхи пол­іпшення трудового виховання школярів. Особливо затяг­нулася суперечка між учителями трудового навчання, з од­ного боку, та фізики і математики, з другого, при обгово­ренні шляхів удосконалення занять з праці в майстернях для учнів 5—8 класів. Учителі праці та інші, що приєдна­лися до їхньої думки, наполегливо доводили, що необхідно пов'язувати навчання учнів з певними технічними проце­сами через включення їх у виготовлення конкретних ви­робів, які що мають корисну значимість у житті. Сміливо включатись у продуктивну працю.

Прибічники іншого погляду наполегливо стояли на своє­му: праця загальноосвітніх навчально-виховних закладах має носити лише навчальний характер; поки діти доскона­ло не засвоїли технологічні процеси, не оволоділи вмінням здійснювати ці процеси, не варто включати їх у виготов­лення конкретних виробів з дерева чи металу.

1. Вступіть у полеміку і допоможіть розв'язати це питання з наукової точки зору.

2. А й справді: чи може трудове навчання і трудова діяльність у базовій школі мати виробничий характер?

Учитель праці і малювання І.П. Волков весь час пере­бував у пошуках нових форм і засобів, які сприяли б роз­виткові творчих можливостей школярів через конкретну діяльність. Розпочали зі створення творчих кімнат. Перша творча кімната була організована на базі кабінету малю­вання і креслення, в якій мали виготовляти недіючи виро­би (макети), займатися ліпкою, різьбою та ін. Завчасно ви­значалась тема роботи, над якою учні могли працювати про­тягом 1—2 місяців. Учитель задумував тему, наприклад, виготовлення макетів російської дерев'яної архітектури. Готували серію таблиць із зображенням виробів різної складності від простого амбара, в якому кілька деталей, до двадцятидвохкупольної церкви в Кіжах, де вже було 2000 де­талей. У всіх класах показували таблиці, малюнки, і всі

бажаючі працювати над цією темою приходили у творчу кімнату і наполегливо працювали.

Після завершення цієї теми переходили до іншої.

1. У чому цінність і виховне значення такої органі­зації діяльності школярів?

2. Де і як проглядається зв'язок трудового виховання з естетичним?

А.С. Макаренко писав: "Я не уявляю тепер собі трудо­вого виховання поза умовами виробництва. Мабуть, таке виховання теж можливе, тобто виховання в праці, яке не має виробничого характеру... Тепер я переконаний, що пра­ця, яка не має на увазі створення цінностей, не є позитив­ним елементом виховання, тому що праця, так звана на­вчально-виробнича, і та повинна виходити з уявлення про цінності, які праця може створити"*.

1. Як ви ставитесь до цієї думки А.С. Макаренко? Чи не застаріла вона?

2. Який характер має праця в сучасних загально­освітніх навчально-виховних закладах?

Дата добавления: 2015-05-24