Сухожилкові рефлекси

Тестування рефлексів

Модифікована шкала спастичності Ашворда

Тестування тонусу м’язів

Тестування чутливості

Загальні принципи проведення обстежень пацієнтів з гострим порушенням мозкового кровообігу.

Лікар, насамперед, обстежує пацієнта, встановлює медичний діагноз, визначає медичний прогноз та розглядає доцільність скерування пацієнта до фізичного реабілітолога.

Скерування містить визначені лікарем застереження та протипокази до виконання реабілітаційних заходів, які переважно стосуються амплітуди рухів, силових та функціональних навантажень.

Фізичний реабілітолог обстежує пацієнта, відповідно до медичного діагнозу і встановлених лікарем протипоказів та застережень.

Реабілітаційне обстеження осіб охоплює:

· неврологічне тестування;

· вимірювання амплітуди руху;

· тестування сили м’язів;

· тестування функціональних можливостей.

Неврологічне тестування включає:

· дотикова (тестується спеціальним пензлем, або ваткою, з веху до низу, та окремо ліва та права сторони);

· больова (тестується спеціальною голкою з не гострим кінцем, з веху до низу, та окремо ліва та права сторони);

· температурна (тестується двома пробірками з холодною та теплою водою, різниця температур повинна складати приблизно 20⁰, з веху до низу, та окремо ліва та права сторони);

· пропріоцептивна (тестується почерговим згинанням всіх суглобів з дистального до проксимального).

Тестування тонусу м’язів проводиться швидким його розтягом, і записується відповідно до шкали Ашворда.

(Modified Ashworth Scale for Spastic Hypertonia)

Ø	Немає збільшення м’язового тонусу;
	Незначне збільшення м’язового тонусу, яке проявляється в швидкому скороченні та розслабленні м’язу, або мінімальний опір в кінці амплітуди руху який виникає при згинанні або розгинанні;
1+	Незначне збільшення м’язового тонусу, яке проявляється в швидкому скороченні та розслабленні м’язу, або мінімальний опір руху, який виникає після половини амплітуди руху;
	Більш виражене (помірне) збільшення тонусу м’язів, опір до руху виникає по більшій частині амплітуду руху, але уражена частина легко піддається пасивному руху;
	Значне підвищення тонусу м’язів, пасивний рух ураженою частиною виконується важко;
	Уражена частина має ригідність при згинанні та розгинанні.

Тестування сухожилкових рефлексів проводиться неврологічним молоточком, ударяючи ним по сухожилку. Основні сухожилкові рефлекси:

· згинально-ліктьовий, двоголовий м’яз плеча (рефлекторна дуга замикається на рівні сегментів спинного мозку С5 – С6)

· розгинально-ліктьовий триголовий м’яз плеча (рефлекторна дуга замикається на рівні сегментів спинного мозку С7 – С8)

· зап’ястково-променевий, променевий розгинач кисті (рефлекторна дуга замикається на рівні сегментів спинного мозку С5 – С8)

· колінний, чотириголовий м’яз стегна (рефлекторна дуга замикається на рівні сегментів спинного мозку L3)

· аліловий, триголовий м’яз гомілки (рефлекторна дуга замикається на рівні сегментів спинного мозку S1 – S2)

Відсутність сухожилкових рефлексів, або їх збільшеність, не свідчить про патологію нервової системи. Звертати увагу потрібно на асиметричність рефлексів, як верхніх так і нижніх кінцівок.

Крайнім проявом сухожилкових рефлексів є клонус – це ритмічні скорочення м’язу у відповідь на його розтяг. Клонус викликається в стопі та наколіннику, і записується як помірно виражений (до 10 коливань), або сильно виражений (більше 10 коливань).

Дата добавления: 2015-05-08