Реабілітація хворих з постінсультним бульбарним синдромом

Білет № 15.

Рівень пошкодження С4

Рівень пошкодження С4

Рівень пошкодження С3

· Часткова іннервація верхньої частини трапецеподібного м’язу, діафрагми, підіймача лопатки

· Можливий контроль руху шиї, та слабке піднімання плечей

· Дихання може потребувати апарату штучного дихання

· Потребує візок з високою та регульованою спинкою

· При пошкодженні С3 – 6 відкашлювання є не функціональне

· Вітальні функції 20% від норми

· Повна іннервація діафрагми та верхньої частини трапеценподібного м’язу

· Часткова іннервація дельтоподібного м’язу

· Добра функція піднімання плечей, дихання, зовнішня ротація, протракція, ретракція, опускання плечей є слабким

· Незалежне дихання

· Самостійне харчування з допомогою спеціальних приспосіблень на кисть

· Потребує візок з високою та регульованою спинкою

Тетраплегія

· Повна іннервація дельтоподібного, ротаційної манжети плеча, біцепса

· Часткова іннервація ромбоподібного, зовнішніх та внутрішніх ротаторів, плечопроменевий, супінатор

· Добре зовнішня ротація плеча та протракція, згинання передпліччя, супінації, всі інші плечові м’язи слабкі

· Деяка можливість задіяння верхніх кінцівок

· Потенційна можливість до самостійного харчування, та обмеження самообслуговування (перевертання, чищення зубів, зачісування), використання лонгет та спеціального обладнання

· Використання електричного візка з контролем руками для функціональної мобільності. Використання візка з ручним приводом з спеціальними прогумованими обручами на колесах, чи рівних поверхонь

Основні принципи реабілітації:

5. Ранній початок.

6. Систематичність і тривалість.

7. Комплексність і адекватність.

8. Активна участь самого хворого або його родичів.

Основні цілі реабілітації:

· нормалізація або покращення ковтання:

· усунення аспірації;

· віднова трофологічного статусу.

Основні методи лікування і реабілітації хворих нейрогенною дисфагією:

· медикаментозний

- (зменшення слиновиділення);

- міорелаксація (батокс);

· дієтичний

- консистенція (в’язкість);

- температура тактильна і смакова стимуляція;

· компенсаторний

- позиційний вибір об’єму, темпу і способу прийому їжі;

- встановлення ротових протезів;

· тренувальний

- вправи, які направлені на укріплення м’язів, що приймають участь в акті ковтання їх координацію;

- метод функціонального біоуправління з оберненим зв’язком по ЕМГ;

- ендоскопії і відеофентгеноскопії акту ковтання;

- маневри для встановлення вольового контролю над ковтком;

- пряма терапія ковтання їжі або рідини;

- непряма терапія – ковтання лише слюна;

· стимулюючий метод

- покращення сприйняття ротової чутливості;

- покращення сенсомоторної інтеграції.

· фізіотерапевтичний метод

- внутрішньоглотова електростимуляція;

- через шкірна ЕС (Vocastim Vtalstin);

· хірургічний

- замісний з внутріживною підтримкою;

- назогастральний;

- через шкірна ендоскопічна гастростома;

- повне парентеральне харчування;

Ковтальні маневри переводять специфічні аспекти фізіології ковтка під вольовий контроль.

В теперішній час розроблені чотири ковтальні маневри:

5. Supraglottic swallow – ковток над голосовою щілиною.

6. Supersupraglottic swallow – ковток над несправжніми голосовими зв’язками.

7. Effortful swallow – ковток з посиленням.

8. Маневр Мендельсона.

Дата добавления: 2015-05-08