Лікування положенням

Розлади функції дихання

Розлади сечового міхура та кишківника

Клінічні ознаки пошкодження спинного мозку

Білет № 16.

Клінічна картина функціональних розладів при травмі хребта визначається топографо-анатомічними особливостями спинного мозку. Незалежно від ступеня важкості пошкодження спинного мозку в гострому періоді у всіх випадках з самого початку мають місце прояви спинального шоку, які перекривають справжню клініку ураження.

Спинальний шок виражається в різкому падінні збудливості, та пригніченні рефлекторних функцій всіх нервових центрів розміщених нижче місця ураження.

Ознаки спинального шоку:

· атонія (гіпотензія) м’язів нижче рівня пошкодження

· арефлексія нижче рівня пошкодження

· анестезія нижче рівня пошкодження

· брадикардія

· гіпотермія

· затримка сечі

· атонія внутрішніх органів

Спинальний шок утримується від 2годин, до 6-8 тижнів і залежить від:

· важкості травми

· наявності ускладнень (пролежні, септичний стан, біль та інше)

Набряк або крововилив у спинному мозку викликають вищий рівень пошкодження на один або два сегменти протягом кількох діб.

Спинальний шок не слід плутати із початковим травматичним шоком, в я кому є зміни тільки показників крові, функція Ц.Н.С., не порушується.

Розлади вазомоторного контролю проявляються:

· відсутністю тремтіння та потовиділення нижче рівня ураження. Тобто відсутність вазодилятації при підвищенні температури навколишнього середовища та вазоконструкції судин при понижені температури навколишнього середовища, викликають гіпо - або гіпертертермією тіла. Діафорез – це надмірна пітливість вище рівня ураження, і вказує на компенсаторні терморегуляційні реакції організму. Припинити діафорез можна через 1-3 години, після застосування відповідних заходів. Підвищена температура тіла яка утримується тривалий час після застосування відповідних заходів охолодження, свідчить про запальні процеси в організмі.

Клінічно пошкодження спинного мозку поділяють на:

· струс, який триває до 48год.

· забій, який триває більше ніж 48год.

· стисканням, як правило супроводжується забоєм

Лікування положенням – надання паралізованим кінцівкам правильного положення протягом того часу, поки хворий знаходиться в ліжку. Починають на 2-4-й день хвороби. Існують різні варіанти укладок паретичних кінцівок:

Укладання в положенні лежачи на спині:

а) паралізовану руку кладуть на подушку так, щоб вона на всьому протязі знаходилася на одному рівні в горизонтальній площині. Потім руку відводять убік під кутом 90 º (при болях починають з меншого кута відведення, поступово збільшуючи його до 90 º), випрямляють і повертають назовні. Кисть з розігнутими і розведеними пальцями фіксують лангетку, а передпліччя – мішечком з піском або сіллю масою близько 0,5 кг (в якості лангетки можна використовувати який-небудь легкий матеріал – фанеру, легкий метал, обтягнуті марлею);

б) паралізовану ногу згинають у колінному суглобі на 15-20 º і підкладають валик. Стопу згинають під прямим кутом і утримують в такому функціонально вигідному положенні за допомогою дерев’яного ящика („футляра для ноги”). В одну з його стінок хвора нога повинна упиратися підошвою. Для більш надійної фіксації футляр прив’язують до спинки ліжка. У такому положенні хворий повинен знаходитися 1,5-2 год. Протягом дня подібну процедуру можна повторювати 2-3 рази.

Укладання хворого в положенні на здоровому боці:

а) при такому укладанні паралізованим кінцівкам надають зігнуте положення;

б) руку згинають у плечовому і ліктьовому суглобах і поміщають на подушку, ногу – в тазостегновому, колінному і гомілковостопному суглобах, розміщуючи на іншу подушку. Якщо м’язів тонус не підвищився, укладання в положенні на спині і здоровому боці змінюють кожні 1,5-2 год.;

в) у випадках раннього і вираженого підвищення тонусу лікування положенням на спині триває 1,5-2 год, а на здоровому боці – 30-50 хв.

Дата добавления: 2015-05-08