Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі). 3 страница




2. Сторонами договору підряду є замовник і підрядник. Крім того, згідно зі ст. 838 ЦК підрядник має право, якщо інше не вста­новлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником — як замовник.

Загальні положення ЦК щодо договору підряду не обмежують суб'єктний склад відносин за договором підряду. Тобто, сторонами договору підряду можуть бути юридичні й фізичні особи, в тому числі суб'єкти підприємницької діяльності. Особливості передба­чені лише щодо договорів підряду на виконання окремих робіт і обумовлені специфікою останніх. Так, наприклад, за договором по­бутового підряду замовником може бути лише фізична особа, а під­рядником — юридична або фізична особа-суб'єкт підприємницької діяльності (ст. 865 ЦК).

Юридичні особи можуть бути сторонами договорів підряду, як і будь-яких інших договорів, тільки в разі, якщо їх укладання і вико­нання відповідає їх установчим документам. Крім того, ч. З ст. 807 і ІК вимагає одержання підрядником для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, спеціального дозволу.

3. Згідно зі ст. 839 ЦК підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, зі свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором. Іншими словами, сторони можуть встановити обов'язок замовника забезпечити підрядника ма­теріалами і засобами.

Пункт 2.2 Правил визначення країни походження товарів, затв. рішенням Ради глав урядів СНД від ЗО листопада 2000 р., визначає поняття "матеріал" як інгредієнти, сировину, складові елементи, частини тощо, використані для виготовлення продукту. Саме їх використовує підрядник для виконання роботи за договором під­ряду.

Поняття "засоби" у контексті договору підряду тлумачиться широко і означає використання підрядником як основних, так і і >боротних засобів.

Див.: Цивільне право України. — Кн. 2. — К., 1999. — С. 217.

Основними засобами згідно з п. 4 Положення (стандарту) бухгал­терського обліку 7 "Основні засоби" є матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі вироб­ництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально- культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше 1 року (або операційного циклу, якщо він довший за І рік). Відповідно, оборотними активами вважаються, зокрема, активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом 12 місяців з дати балансу (п. 4 Поло­ження (стандарту) бухгалтерського обліку 2 "Баланс", затв. наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. № 87).

Таким чином, до засобів, що використовуються підрядником для виконання договору підряду, відносяться як засоби виробництва, так і відповідна сировина, що споживається в процесі виконання договору.

В процесі виконання договору підряду можуть використовува­тися як матеріальні, так і нематеріальні активи, тобто об'єкти інтелектуальної, в тому числі промислової, власності, а також інші аналогічні права, визнані у порядку, встановленому відповідним законодавством (п. 1.2 ст. І Закону "Про оподаткування прибутку підприємств"). Наприклад, для виконання певних робіт із вико­ристанням товарного знаку та технології (ноу-хау) відомих фірм, необхідно мати належним чином оформлене право — дозвіл влас­ника — на таке використання. Тому якщо сторони передбачили таке використання в договорі підряду, воно вважається правомір­ним, оскільки, хоча прямо не встановлено, проте не суперечить цивільному та господарському законодавству.

Підрядник відповідає за неналежну якість наданих ним матеріалу і устаткування, а також за надання матеріалу або устаткування, обтяженого правами третіх осіб.

Як вже зазначалося вище, робота може виконуватися не тільки з матеріалів підрядника; робота може як повністю, так і частково бути виконана з матеріалів замовника. У цьому разі підрядник від­повідає за неправильне використання цього матеріалу. Підрядник зобов'язаний надати замовникові звіт про використання матеріалу та повернути його залишок. У договорі підряду мають бути вста­новлені норми витрат матеріалу, строки повернення його залишку та основних відходів, а також відповідальність підрядника за неви­конання або неналежне виконання своїх обов'язків.

У разі одержання недоброякісного або непридатного матеріалу, підрядник зобов'язаний своєчасно попередити замовника про це (ст. 847 ЦК). Якщо замовник, незважаючи на своєчасне попереджен­ня з боку підрядника, у відповідний строк не замінить недобро­якісний або непридатний матеріал, підрядник має право відмовитися від договору підряду та прано на відшкодування збитків. Підрядник зобов'язаний відмовитися від договору, маючи право на відшкоду- панн я збитків, у разі, якщо використання таких матеріалів загрожує /киггю та здоров'ю людей чи призводить до порушення екологіч­них, санітарних правил, правил безпеки людей та інших вимог.

Підрядник відповідає за невиконання або неналежне виконання роботи, спричинене недоліками матеріалу, наданого замовником, якщо не доведе, що ці недоліки не могли бути ним виявлені при належному прийманні матеріалу (ст. 840 ЦК).

Згідно зі ст. 842 ЦК ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження (псування) матеріалу до настання строку здачі під­рядником визначеної договором підряду роботи несе сторона, яка надала матеріал, а після настання цього строку — сторона, яка пропустила строк, якщо інше не встановлено договором або законом.

4. Підрядник виконує роботу на власний ризик.

По-перше, це означає, що він відповідає за якість, власне, ви­конаних робіт. Згідно зі ст. 857 ЦК робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти — вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповід­ного характеру на момент передання її замовникові.

Якщо робота виконана підрядником з відступами від умов дого­вору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замов­ник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника:

• безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк;

• пропорційного зменшення ціни роботи;

• відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.

Підрядник має право замість усунення недоліків роботи, за які він відповідає, безоплатно виконати роботу заново з відшкодуванням >.амовникові збитків, завданих простроченням виконання. У цьому разі замовник зобов'язаний повернути раніше передану йому роботу підрядникові, якшо за характером роботи таке повернення можливе.

Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати від­шкодування збитків. Згідно з ч. З ст. 849 ЦК якщо під час вико­нання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належ­ним чином, замовник має право призначити підрядникові строк ня усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги — відмовитися від договору підряду та вимагати відшко- іування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі іа рахунок підрядника.

Згідно зі ст. 863 ЦК до вимог щодо неналежної якосгі роботи, виконаної за договором підряду, застосовується позовна давність в 1 рік, а щодо будівель і споруд — 3 роки від дня прийняття роботи замовником.

По-друге, ризиковий характер діяльності підрядника полягає в тому, що відповідно до ст. 855 ЦК якщо предмет договору підряду до здачі його замовникові був випадково знищений або закінчення роботи стало неможливим без вини сторін, підрядник не має права вимагати плати за роботу, крім тих випадків, коли знищення пред­мета договору підряду або неможливість закінчення роботи сталися через недоліки матеріалу, переданого замовником, чи внаслідок його вказівок про спосіб виконання роботи або якщо таке знищення чи неможливість закінчення роботи сталися після пропущення за­мовником строку прийняття виконаної роботи.

По-третє, підрядник, якщо він є суб'єктом підприємницької діяльності, за визначенням останньої самостійно несе ризики по­рушення ним або його контрагентами (замовником, субпідрядни­ками тощо) договірних зобов'язань та інших правил здійснення господарської діяльності. Проте, навіть у разі належного виконання контрагентами своїх зобов'язань його діяльність в результаті може виявитися збитковою (наприклад, у разі зміни податкового законо­давства і неврахування цього при визначенні ціни роботи; дії обста­вини непереборної сили). Тобто, діяльність підрядника підпадає під категорію нормального господарського ризику.

5. Робота виконується підрядником за завданням замовника.

Це означає, що замовник повинен встановлювати підряднику

чіткий обсяг роботи, за якісне та вчасне виконання якого той відпо­відає, а також давати вказівки щодо способу її виконання. Завдання може ставитися як, власне, у тексті договору підряду, так і в інших документах, що разом з договором оформлюють відносини за- мовник-підрядник. Наприклад, згідно зі ст. 877 ЦК підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівель­ні роботи відповідно до окремо складеної проектно-кошторисної документації.

Підрядник зобов'язаний своєчасно попередити замовника про те, що додержання його вказівок загрожує якості або придатності результату роботи. Якщо замовник, незважаючи на своєчасне попередження з боку підрядника, у відповідний строк не змінить вказівок про спосіб виконання роботи, що загрожують якості або придатності результату роботи, підрядник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо додер­жання вказівок замовника загрожує життю та здоров'ю людей чи призводить до порушення екологічних, санітарних правил, правил безпеки людей та інших вимог, підрядник зобов'язаний відмови­тися від договору підряду, маючи право на відшкодування збитків.

6. Замовник зобов'язується прийняти роботу, виконану підряд­ником.

Згідно зі ст. 853 ЦК замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і и разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору іНо інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або не- юліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без пере­вірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Документом, що підтверджує приймання замовником наданих послуг, є акт приймання-передачі виконаних робіт.

Договір підряду являє собою документально оформлені наміри сторін про виконання робіт, результат яких складає предмет до­говору. Власне договір не відображає процесу та реальних резуль­татів виконання робіт, зауваження сторін щодо їх якості тощо. С аме акт приймання-передачі виконаних робіт є документом, що підтверджує наявність певних матеріальних результатів і своєрідним посвідченням передачі права власності на них від однієї сторони поговору до іншої.

Проте законодавством лише в окремих випадках передбачене обов'язкове складання акта виконаних робіт. Так, наприклад, згідно зі ст. 21 Закону України від 22 квітня 1993 р. "Про аудиторську пильність" виконання аудитором (аудиторською фірмою) договору визначається актом приймання-здачі аудиторського висновку або іншого офіційного документа. Судова практика також виходить з того, що складання акта є обов'язковим тільки в разі, якщо це передбачене відповідним нормативним актом або договором'. Доказом виконання роботи за договором підряду (а, отже, і підста­вою для її оплати) може бути пред'явлення конкретних результатів роботи.

Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'яза­ний негайно повідомити про це підрядника.

У разі виникнення між замовником і підрядником спору з при­воду недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь- кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою вста­новлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв'язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погод­женням сторін, — обидві сторони порівну.

Якщо замовник протягом місяця ухиляється від прийняття вико­наної роботи, підрядник має право після дворазового попереджен­ня продати результат роботи, а суму виторгу, з вирахуванням усіх належних підрядникові платежів, внести в депозит нотаріуса на ім'я замовника, якщо інше не встановлено договором.

Якщо ухилення замовника від прийняття виконаної роботи спри­чинило зміну строку здачі роботи, вважається, що право власності на виготовлену (перероблену) річ перейшло до замовника у момент, коли мало відбутися її передання.

7. Замовник зобов'язаний оплатити виконану роботу. Така оплата відбувається на основі погодженої сторонами ціни роботи, що включає відшкодування витрат підрядника та гілату в виконану ним роботу.

Згідно зі ст. 854 ЦК якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, ммовпик зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточ­ної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, — достроково. Під­рядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі, який може бути приблизним та твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором; зміни до нього можуть вноситися лише за погодженням сторін.

У разі перевищення твердого кошторису усі пов'язані з ним витрати несе підрядник, якшо інше не встановлено законом.

Якщо виникла необхідність проведення додаткових робіт і у зв'язку з цим істотного перевищення визначеного приблизного кошторису, підрядник зобов'язаний своєчасно попередити про це замовника. Замовник, який не погодився на перевищення кошто­рису, має право відмовитися від договору підряду. У цьому разі під­рядник може вимагати від замовника оплати виконаної частини роботи.

Підрядник, який своєчасно не попередив замовника про необхід­ність перевищення приблизного кошторису, зобов'язаний виконати договір підряду за ціною, встановленою договором.

Підрядник не має права вимагати збільшення твердого коштори­су, а замовник — його зменшення в разі, якшо на момент укладання договору підряду не можна було передбачити повний обсяг роботи або необхідні для цього витрати.

У разі істотного зростання після укладання договору вартості матеріалу, устаткування, які мали бути надані підрядником, а також вартості послуг, що надавалися йому іншими особами, підрядник має право вимагати збільшення кошторису. У разі відмови замовника від збільшення кошторису підрядник має право вимагати розірвання договору.

За ет НК і'пііо ідмочннк не станів встанотаеної ціни роботи іГ>о іншої суми натежної т н^і пні1, іііч \ іі и з виконанням до- 1 -Лвору II! ірл.П ІПДрЯДІЧИК маї ЦП-цц-. ир;примати ре"А іьгат роботи, а також устаткування. задишок чекіц. орнеганої о матерійлу та інше майно замовника. то су підрядника

8. 11К вШіуі на необхі дінсть нетановлення строків виконання робіт або їх окремих станін у поговорах підряду (сі. 846). Якшо у юговорі пілряду не встановлені строки виконання роботи, підряд­ник зобов'язаний ті копач и роботу, а замовник мас право вимагані н виконання у розумні строки, відповідно до сугі зобов'язання, характеру та обсягів роОотп та звичаїв діл о,ного обороту

Якіно підрядник своєчасно не розпочав робоі у або виконує її настільки повільно, іпо закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник мас право вимовитися від договору пілряду та вимагати

відшкодування «би.кш (сі «49 ЦК).

9. Договір підряду є консенсуальним договором, тобто вважа­ється укладеним, ко ш.між сторонами в потрібній у належних випад­ках формі досягнуто згоди зі всіх істотних умов. Договір побутового підряду є публічним договором, тому підприємець не має права відмовитися віл його укладання за наявності у нього можливостей виконання споживачеві відповідних робіт (ч 4 сг. ЦК).

ЦК не містить вказівки щодо форми, н якій повинні укладатися договори підряду. Щоправда, ст. Ш> вказує, шо договір побутового підряду вважає ться \ кладеним у належиш формі, якщо підрядник видав замовникові кіш.анціїо або інший документ, що підтверджує укладання договору (див. також Правила побутового обслуговування населення, загв. постановою Кабінету Міністрів України від 16 трав­ня 1994 р. № 313 (в редакції постанови від 4 червня 1999 р. № 974)

§ 2. Договір побутового підряду

Різновиду договору підряду до! опору побутового підряду присвячені § 2 ід. 61 ЦК, а також Закон "Про захист прав спожива­чів". Також частково відносини побутового підряду врегульовано нормативно-правовими актами, присвяченими наданню побутових послуг— зокрема. Правилами побутового обслуговування населен­ня; приклади побутових послуг наводяться у Переліку послуг, що належать до побутових і підлягають патентуванню, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1998 р. № 576.

Поняття договору побутового підряду.

Згідно зі ст. 865 ЦК за договором побутового підряду підрядник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується виконати за завданням фізичної особи (замовника) певну роботу, призначену для задоволення побутових та інших особистих потреб, а замовник зо­бов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Характеристика договору повутоаого підряду.

І. Сторони договору побутового підряду аналогічні сторонам загального договору пілряду. що розглядався вище — підрядник і замовник. Проте сторони договору побутового підряду характеризу­ються рядом специфічних рис, наявність яких дозволяє відокремити цей договір як самостійний вид зобов'язань.

Так, підрядник повинен мати статус суб'єкта підприємницької діяльності, оскільки договір побутового підряду укладається у зв'язку зі здійсненням ним підприємницької діяльності із задоволення потреб замовника (клієнта). При цьому підрядником може бути юридична та фізична особа — суб'єкт підприємницької діяльності.

Водночас, замовником за договором побутового підряду може бути лише фізична особа. Зважаючи на положення ч. З ст. 865 ЦК, яке поширює на відносини за договором побутового підряду, не врегульовані Кодексом, законодавство про захист прав споживачів, фізична особа (замовник) набуває статусу споживача, який задо­вольняє особисті потреби за рахунок отриманого за договором, про що докладніше йдеться далі.

2. Замовник дає підряднику завдання на виконання роботи, дета­лізуючи підряднику суть роботи, яку останній повинен виконати. Роботою, що виконується за договором побутового підряду, за п. 21 ч. 1 ст. 1 Закону "Про захист прав споживачів" є діяльність вико­навця, результатом якої є виготовлення товару або зміна його властивостей за індивідуальним замовленням споживача для задо­волення його особистих потреб. Підрядник не має права нав'язувати замовникові включення до договору побутового підряду додаткових оплатних робіт або послуг.

У свою чергу, оскільки замовник є споживачем в контексті За­кону "Про захист прав споживачів", про що вже йшлося вище, він за п. 22 ч. 1 ст. 1 означеного Закону придбаває, замовляє, викорис­товує або висловлює намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємниць­кою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника. Відповідно, замовник є кінцевим споживачем результатів виконаної за договором побутового підряду роботи.

За змістом ч. 2 ст. 865 ЦК договір побутового підряду є публіч­ним договором, що накладає на підрядника обов'язки виконувати роботи кожному, хто до нього звернеться, встановлюючи однакові умови для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані від­повідні пільги, не маючи права надавати переваги одному спожива­чеві перед іншим щодо укладення договору побутового підряду і відмовлятись від укладення публічного договору за наявності у нього можливостей виконання відповідних робіт (ст. 633 ЦК).

Згідно зі ст. 870 ЦК за договором побутового підряду підрядник виконує роботу зі свого матеріалу, а за бажанням замовника — з його матеріалу. Якщо робота виконується з матеріалу підрядника, вартість матеріалу оплачується замовником частково або в повному обсязі, за погодженням сторін, з остаточним розрахунком при одержанні замовником виконаної підрядником роботи. У випадках, передбачених договором, матеріал може бути наданий підрядником

V кредит (із розстроченням платежу). Подальша зміна ціни нада­ного в кредит матеріалу не призводить до перерахунку, якщо інше не встановлено договором.

Якщо робота виконується з матеріалу замовника, у квитанції або іншому документі, що видається підрядником при укладенні юговору побутового підряду, вказуються точне найменування мате­ріалу, його кількість і оцінка, здійснена за погодженням сторін.

Частина 2 ст. 867 ІДК передбачає право замовника в будь-який час до здачі йому роботи відмовитися від договору побутового під­ряду, сплативши підрядникові частину встановленої ціни роботи пропорційно роботі, фактично виконаній до повідомлення про від­мову від договору, та відшкодувавши йому витрати, здійснені до нього моменту з метою виконання договору, якщо вони не входять до частини ціни роботи, яка підлягає сплаті.

3. Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. 2 ст. 873 ЦК робота, виконана за договором побутового підряду, оплачується замовником після її остаточного передання підрядником. За згодою замовника робота може бути ним оплачена при укладенні договору побутового підряду шляхом видачі авансу або у повному обсязі. Вартість робіт визначається за погодженням сторін, якщо інше не передбачено у встановленому порядку прейскурантами (цінниками), тарифами тощо.

У разі нез'явлення замовника за одержанням виконаної роботи або іншого ухилення замовника від її прийняття підрядник має право, письмово попередивши замовника, зі спливом 2 місяців від пня такого попередження продати предмет договору побутового під­ряду за розумну ціну, а суму виторгу, з вирахуванням усіх належних підрядникові платежів, внести у депозит нотаріуса на ім'я замов­ника. Замість продажу, підрядник має право притримати предмет договору побутового підряду або вимагати відшкодування.

4. Стаття 872 ЦК передбачає права замовника у разі істотного порушення підрядником договору побутового підряду.

Так, якщо підрядником були допущені істотні відступи від умов договору побутового підряду або інші істотні недоліки в роботі, виконаній із матеріалу замовника, він має право вимагати за своїм вибором:

• виготовлення іншої речі з однорідного матеріалу такої самої якості;

• розірвання договору та відшкодування збитків.

У разі виявлення інших відступів від умов договору або інших недоліків у роботі замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного усунення цих недоліків у розумний строк або від­шкодування його витрат на усунення недоліків чи відповідного іменшення плати.

Вимога про безоплатне усунення недоліків роботи, виконаної іа договором побутового підряду, які можуть становити небезпеку для життя або здоров'я замовника та інших осіб, може бути пред'яв­лена іамовником або ііого правонаступником протягом 10 років з моменту прийняття роботи, якщо у встановленому законом по­рядку не передбачені більш тривалі строки (строки служби). Така вимога може бути пред'явлена незалежно від того, коли виявлено ні недоліки, у юму числі й при виявленні ЇХ після закінчення іараіпійного строку. У разі невиконання підрядником цієї вимоги замовник мас право протягом цього ж строку вимагати повернення частини ціни, сплаченої за роботу, або відшкодування його витрат на усунення недоліків.

5. Договір підряду є консенсуальним договором, тобто вважа­ється укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних ви­падках формі досянтуто згоди з всіх істотних умов. Згідно зі ст. 866 ЦК договір побутового підряду вважається укладеним у належній формі, якщо підрядник видав замовникові квитанцію або інший документ, що підтверджує- укладення договору Відсутність у за­мовника цього документа не позбавляє його права залучати свідків для підтвердження факту укладення договору або ііого умов.

§ 3. Договір будівельного підряду

Базові положеним щодо договорів будівельного підряду містяться в ЦК (сі сі. 873 891) іа ГК (гд. 33). Основні засади містобудівної діяльносн в Україні виіначакнься законами України від 16 листо­пада 1992 р. "Про основи містобудування", від 20 травня 1999 р. "Про архітектурну діяльність", від 6 квітня 2000 р. "Про майнову відповідальність за порушення умов договору підряду (контракту) про виконання робіт на будівництві об'єктів", від 20 квітня 2000 р. "Про планування і забудову Територій", від 19 червня 2003 р. "Про фінансово-креди і ні механізми і управління майном при будівництві жи тла та операціях з нерухомістю" та іншими нормативними актами. Крім того, оскільки капітальне будівництво безпосередньо пов'язане із використанням земельних ділянок, до відповідної правової бази належить і чинне земельне законодавство України.

Кабінет Міністрів України своєю постановою від 1 серпня 2005 р. № 668 затвердив Загальні умови укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, що є обов'язковими для врахування під час укладення та виконання відповідних до­говорів незалежно від джерел фінансування робіт, а також форми власності замовника та підрядника (субпідрядників). Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 27 жовтня 2005 р. № 3 був затверджений Прпмірний договір підряду в капітальному будівництві. Крім того, діють різні будівельні норми і правила (Див., наприклад, Правила визначення вартості будівництва ДБН Д. 1.1 -1-2000, затв. наказом Державного комі і е ту будівництва, архітектури та житлової полі­тики України від 27 серпня 2000 р. № 174). Вищим арбітражним а,удом України 20 листопада 1992 р. було видано лист Л1> 01-8/1386 Про деякі питання практики вирішений спорів, що виниканн і, при укладанні договорів підряду на капітальне будівництво". Повне уявлення щодо правового регулювання відносин підряду на кагп- іальне будівництво можна отримати, звернувшись до Додатку А до Державних будівельних норм України "Проектування. Склад, поря­док розроблення, погодження та затвердження проектної докумен­тації для будівництва ДБН А.2.2-.3-2004", затв. наказом Державного комітету України з будівництва та архітектури від 20 січня 2004 р. № 8.

Поняття договору будівельного підряду.

Згідно зі ст. 875 ІДК за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові буді­вельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно- кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та опла­тити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (тех­нічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема, житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

Характеристика договору будіве іьного підряду

1. Сторонами договору будівельного підряду с замовник і під­рядник.

Відповідно до п. З Загальних умов укладення та виконання до­говорів підряду в капітальному будівництві замовником с сторона договору підряду, яка за власним рішенням або дорученням ін­вестора розмішує замовлення на виконання робіт (будівництво об'єкта), приймає закінчені роботи (об'єкт будівництва) та оплачує їх. Підрядником є сторона договору підряду, яка виконує та пере­дає замовнику закінчені роботи (об'єкт будівництва), передбачені договором підряду.

Крім того, у відносинах будівельного підряду, зважаючи на трива­лість, складність, а також значну вартість робіт, що виконуються, можуть брати участь і інші особи — інвестори, гаранти тощо.

2. Предметом договору будівельного підряду є об'єкт будівництва, що будується і здається замовнику, або виконання будівельних робії.

Додаток до ДБН А.2.2-3-2004 визначає об'єкт будівництва як окремий будинок або споруду (з усім устаткуванням, яке до них відноситься, інструментом і реманентом, галереяхш, естакадами, внутрішніми інженерними мережами водопостачання, каналі)аціі, газопроводу, теплопроводу, електропостачання, радіофікації, під­собними і допоміжними надвірними будівлями, благоустроєм та іншими роботами і витратами), на будівництво, реконструкцію яких повинні бути складені окремо проект і кошторис. Якщо на буді­вельному майданчику за проектом (робочим проектом) споруджу­ється тільки один об'єкт основного призначення, то поняття "об'єкт будівництва" збігається з поняттям "будова".




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-31; Просмотров: 332; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.011 сек.