Історіографія часів Визвольної віііни 93

КоцурВ.П., Коцур А.П.Історіографія історії України

погляди літописання, про ідейну цілеспрямованість твору, про оцінку ряду фактів, висвітлених Самовидцем як особою свого часу тощо.

Перший видавець літопису О.М, Водяне і>ки й висунув гіпотезу. що складач літопису походив 'з Корсуня. Думку при походження аитора літопису Самовидця з Правобережжя підтримував також М.О.Мак­симович. Він називав його Задніпровським, тобто жителем правого берсі її Дніпра, козаком-літописцем, сучасником Хмельницькою. Той «літопнсень про початок війн Хмельницького, -- писав Максимович, -викриває в собі творця-козака письменного, бувалого і розумного, але не книжного, що писав по живому усному переказу, який ходив серед козацтва про події того часу». Такої самої думки дотримувався В.С.іконніков. О.Левицький аналізуючи мову літопису, висловив також думку, що літописець покодив з Правобережжя, але переселився на Чернігівщину, де й написав свій твір,

Наукоца дискусія про авторство літопису Самовидця тривала від дня відкриття його списків, Ті продовжували радянські та західно­українські історики до 30-х років XIX ст.

Відомий для свого часу дослідник генеалогії українських старшинських родів Вадим Модзалсвський, черкаючись життєпису генерального підскарбія 60-х років XVII ст. Романа Ракушкн-Романовського, норівниіі деякі риси його житгя й діяльності з подіями, описаними Самовидцем. Модзалевський висунув гіпотезу про те, що автором літопису міг бути ніхто інший, як Роман Ракушка. До такого ж висновку прийшли В.Романовський, а гакож М.Петроііський,

Свою думку про авторство Романа Ракушки-Романовського М,Н.Псфовс!,кий розвинув далі у своєму велике му дослідженні «Нариси З історії України». І \я праця цікава гим, що в ній і іпотсза 1 Іетронської о виявилась найпереконливішою серед думок усіх істориків, які займалися цим питанням. Професор Петровський сюяв твердо на тому, що автором літопису Самовидця буя Ракупіка-Романовський.

Поряд з суперечками про авторство і місце написання літопису постало також питання про час складання цієї важливої пам'ятки історії Визвольної кійііи. З часу відкриття лііопнсних списків в нашій історіографії гвсрдо встановилися погляди на цей літопис, як на твір XVII ст., а на його складача, як на свідка і, в багатьох випадках, учасника описаних ним подій.

<'--- -

Складання літопису почалося в 70-х роках XVII ст. Всі попередні події від початку Визвольної війни зображені на підставі ряду джерел і особливо народних переказів. Разом з тим у літопису є багато таких свідчень, які авгор як сучасник міг заиисаїи з нласиих сиосіережснь. Від 1670 р. літопис Самовидця змінює свій характер- Він хоч і продовжується. якї раніше, зароками, яле исрсгворюггьен в своєрідний шодеішик, в так званий діаріуш. Трапляються записи, які справляють враження нотаток, зроблених відразу після того, як відбулися події. Автор більше не забігає наперед у своїх оповіданнях, як це робив раніше. Цілісні оповідання часто перериваються вставками, здобутими, очевидно, літописцем пізніше. Отже, слід вважати, що початок складання літопису Самовидця відноситься до 70-х років XVII ст. і закінчується 1703р.

Головним завданням літописця, коли він приступав до своєї праці, було безпосередньо залишити для пам'яті нащадків описання подій блискучої доби Богдана Хмельницького; виклад дальших подій в літопису був уже нібито продовженням початої раніше праці. Однак сама думка про це завдання могла з'явитись у літописця не раніше тієї пори, коли оцінка подвигу Б.Хмельницького встигла цілком визначитися, тобто в крайньому разі не раніше останніх років життя гетьмана.

Слід думати, що літописець з самого початку Визвольної війни вів короткі записи, на основі яких пізніше, на початку 70-х років XVII ст., зредагував свій твір, а далі продовжував його у пигляді систематичних записів як сучасник і живий свідок багатьох подій кінця XVII і перших трьох років XVIII ст.

Коло соціальних інтересів автора літопису Самовидця визначене З самого іючаїку літопису, в тому місці, де він говорить про причини Визвольної війни, в розділі «Про початок війни Хмельницького». Причини иійпи ііін бачить в гонінні на православ'я, в обтяженні козаків новини ос'іями 'з боку Польщі, в тому, що козаків «примушували панщину робити». Найбільше автор висловлює своє невдоволення тим, що над реєстронпми козаками від польської шляхти, полковників та коронного гетьмана були насильства великі, що «на вольності реєстрових козаків посягли, а козацьких старшин до всяких робіт примушували». Доля посполитих літописця мало хвилює. В окремих випадках він навіть ідеалізує становище селян, говорить про достаток їх господарства, все

^^^.„

Коцур В.П., Коцур А.П. Історіографія ісюрії України

ж він змушений підкреслити, що посполиті в Україні не звикли терпіти такого тяжкого гніту і це було також немаловажною причиною війни.

Епопею Визвольної війни автор літопису Самовидця прагнув подати к усій величі цих славних подій. Головною рушійною силою в боротьбі проти Польщі він вважає козацтво. До боротьби посполитих і ремісників міст автор лііоііису ставиться негативно. Так. наприклад. цін 'і захопленням опису» перемоги Хмельницького під Жовтими Водами і Корсунем, позитивно оцінює факт утворення козацького гетьманського уряду, а гакож полкового і сої енної о устрою, але нп а і иііію ставиться до рішучих сої пальних виступів народу, коли Визвольна війна виходила за межі національних і релігійних прагнень, коли вона вторглась у сферу внутрішніх взаємовідносин українського суспільства. Літописця особливо лякають криваві події в -і нх випадках, коли нін спрямовує свою увагу саме в цей бік, в бік покажу подій, у яких «рідко хто в тій крові на той час рук своїх не умочив і грабунку тих бага'їств не чинив. І на той час туга великим людям всякого знатного стану була і наруга від людей посиолигих, а найбільше від гультяйсіва, тобто від броварників, винників, могильників, будників, наймитів, пастухів, якщо якийсь значний чоловік і не хотів пристава іи до того козацького війська, все ж мусив це робити, щоби позбавишся ганьби і несіерпиого лиха... і ті мусили у військо приставати до того козацтва».

На відміну від інших козацьких лі'іописиіч автор лічоиису Самовидця уникнув панегірика Богдану Хмельницькому. За ідеологією, виявленою в літопису, ми можемо віднести його автора до того заможного шару реєстрового козацтва, що займало проміжне становище між генеральною стариш пою і козацтвом, хоч, можливо, такі особи займали певний час поіівжиі посади у ісіьмапському урядуванні. Характерною рисою автора літопису є те, що в описові подій він виявляє себе не як козак-воїн, а скоріше спостерігач, як знавець описаних ним подій з канцелярськії'; записів. Тому деякі дослідники і вважали автором літопису Самовидця когось з освічених гетьманських канцеляристів на Зразок Бпховня.

V поглядах на події зовнішнього характеру, які відбиті в літопису Самовидця, автор відобразив настрої більшості українського народу- Він рішучий противник шляхетської Польщі, Криму і Туреччини та Їх прибічників у середовищі козацької сгаршини. Особливо вороже

Дата добавления: 2015-05-26