Історіографія часів Визвольної війни. літописець ставиться до пропольської орієнтації Виговського і орієнтації на Туреччину Юрія Хмельницького та Петра Дорошенка

літописець ставиться до пропольської орієнтації Виговського і орієнтації на Туреччину Юрія Хмельницького та Петра Дорошенка. Щодо російської держави автор літопису Самовидця займає прихильну позицію.

Поступово змінюється ставлення автора літопису до російського уряду Олексія Михайловича з кінця 60-х років, особливо після виступу Брюховецького в 1688 р., внаслідок якого були вбиті царські воєводи і знищені російські гарнізони на Лівобережжі, -Можливо, що літописець особисго прийняв якусь учась у цих подіях у складі козацьких старшин Лівобережжя, організованих Ьрюховецькнм проти Росії. Вперше свог негативне ставлення до заходів російського царського уряду літописець висловив у зв'язку з оповіданням про прибуття в Україну царських переписувачів в Іооб р.. ккоторіе переписовали усіх людей на Украйні, мешкаючих н по городах и по селах, иеьшов хіомае'і, й хто чим иашет-Итак вложили дані. на людей тяглих от плуга, волов осипи, по осми осмачок, а грошей по пяти золотих; я знову, хто конми папіст, от коня по полкопьі, а по осмачцн жита. Так же поставили по городах целоваль-щиков з мешан, которіе виберали от вшеляких торгов, так великих й малих. Также по.'іачку наложили на всякого человека. так ремесника, як тож найубогшого, Й тіе рссетра в книги пописали, которьіс книги одии Москуповсзени, а другие воєводам поданії, жебитое наложену ю подачу на людей вибирали й тим платили людям ратньїм, достаючим на Украине».

Як відомо з «Московських статей» 1665 р-, гетьман Брюховецький і значна частина старшин одержали від царського уряду ряд феодальних правових привілеїв і земельних надань. Сам гетьман вперше в історії козацького піддане іва Росії одержав титул боярина; інші старшини, наслідуючи йому, добивалися подібних надань від царизму. Брюхо-веиькнй. боячись народного гніву, погодився іга ібільшення царських воєвод і іарнізонів в Україні, які б обороняли привілеї старшини і всупереч інтересам народу проводили політику царизму. Складання переписних книг Іойбр. і збирання податків у царську казну було одним ч перших заходів царизму, спрямованих проти посполитих і козацтва в Україні, 3 усього видно, що автор літопису не належав до старшин, обдарованих різними привілеями. Він лишався в таборі того козацтва» інтереси якого тією чи іншою мірою ущемлялися. Звідси його нарікання

96 Коцур В.П. Коцур А.П, Історіоі рафія історії України

на переписувачів і цілувальників, його стримане виправдання козацькою повстання в Переяславському полку в 1666 р., під час якого був убитий полковник Данило Хоменко і перебитий царський гарнізон. Не засуджус він гакожубивства іаіюріжцями царського посланника Ладижені.ького, про яке розповідається в літопису від 1667 р. У тих випадках, коли полігнка царського уряду імпонує ідейним настроям автора як представника української о козашва, піп виправдовує і навіть внхваляг її. Ми маємо на увазі, наприклад, коротке оповідання про смерть царя Федора Олексійовича, вміщене н лі-іонису під 1682 р. Автор пише, що цей цар «великую любов до нашого народу (українського- - Авт.) мал, бо й набоженства на Москві нашим напівом по церквах і по монастирях отправовати ирикачал, й одежду московскую отменно, але по нашому носить позволил». Отже, в концепціях автора літопису Самовидця ми бачимо не ангицаристські погляди, а тільки авгоііомістичні козацько-українські настрої, властиві багатьом освіченим особам України кінця XVII і початку ХУЛІ еголіття. що добивалися від царського уряду дотримання «Московських сгаїеіі» 1654р.

Серед козацьких літописів літопис Самовидця являє собою одну З найцінніших пам'яток української історичної лі і сра'і урн XVII ст. Своїм змістом він не лише відобразив важливі питання ісюрії України цьою періоду як джерело і пам 'ятка історіографії. У значному числі оповідань ми зустрічаємо часто обра-іїй характерні; гики подій таіегоричпих осіб свої о часу, що подані автором іноді не без домислів відповідно до його соціально-політичних поглядів і художніх смаків. Автор літопису був добре обізнаний з усною народною творчіспо, знав звичаї і традиції українського народу. В текст своїх літописних повістей він вніс немало різного роду народних оповідань, перекаш!, поговірок і приповідок. У силу всіх цих якостей літопис Самовидця більше, ніж будь-яка з ранніх літонпсни'; пам'яток, набув вирії іного національного характеру. Літопис Самовидця і. одним із зразків) критської лі і ср;ііурноі мови XVII ст.

Важливе значення а розвиткові української історичної літератури XVII ст. мають інші літописи. З них можна назваш Хмельницький літопис, який містить у собі стислі оповідання про ряд подій з ісгорії України від 1636 по 1650 р. Вперше цей літопис був надрукований Київською Тимчасовою Комісіпо для ро ібору давніх актів у 1 ^7Я р. як свого роду вступ до літопису Самовидця. Названий він так тому, що в

Дата добавления: 2015-05-26