Історіографія часів Визвольної війни

ньому вміщено оповідання і замітки з історії Поділля, зв'язані переважно з містом Хмельником і його околицями. Автор - невідома особа походженням з Хмельника-

У Хмельницькому літописі вміщені в хронологічній послі­довності короткі оповідання про події різноманітного змісту і характеру - про діяльність польських урядових осіб на Поділлі, про неврожай, голод, про боротьбу козацтва з Польщею наприкінці 30-х років XVII ст. Тут ми знаходимо також кілька поширених оповідань про початок Визвольної пінни- про поразку польських військ біля Жовтих Вод і під Корсунем (1648р.), про події Пизвольної війни на Поділлі, зокрема про розгром М.Кривоносом військ Яреми Вишневенького в ІІемирові, Животові, Махновці, Бердичеві, про знищення магнатів і шляхти в Тульчині в магткак князя Четвертинського, про те, як «в Попонному і Констянтинові-Сгарому кров'ю ріки плинули». Ці оповідання вміщені під 1648 р. і закінчуються описанням перемоги повстанців на чолі з Б.Хмельницьким під Пилявцями.

Під 1649 11650рр. лігонис містить короткі оповідання про по дії під Збаражем, про великі людські жертви, що поніс у цих битвах український народ. Внаслідок цих полій «не душечка заіинула, не душечка теж і в орду пошла!», як образно висловився літописець. Описуючи події 1650 р., копи тимчасово вщухли битви, все ж, за виразом автора літопису, «мало людям бідним било отради». Йде мова про неврожай, дорожнечу, а також голод.

До місцевих українських пам'яток літератури та історіографії XVII ст. ми можемо віднести Львівський руський літопис, названий так умовно, тому що він був знайдений у Львові західноукраїнським істориком XIX ст. Д.Зубрицьким.

У Львівському літописі описані події від 1498 р. по 1649 р., причому докладно від 1630 р.; в них відображені, головним чином, козацько-і нільські відносини і визвольна боро гьба українського народу до 1649 р. в межах Київщини, Поділля і Галичини. Автором цього літопису вважається особа з високою для скою часу освітою Михайло Гунашевський, який служив канцеляристом у генеральній гетьманській канцелярії і, таким чином, був не лише свідком, а й учасником подій Визвольної війни. Тому його свідчення с до певної міри достовірними, а отже, і важливими з точки зору як джерелознавства, так і історіографії.

Дата добавления: 2015-05-26