Історіографія часів Визвольної війни. Коцур В.П., Коцур А.П. Історіографія історії України

Коцур В.П., Коцур А.П. Історіографія історії України

Питання про знаходження і перші публікації Львівської о літопису з'ясував М.С.І'рушекський в своїй сгатті«ОтакназьіваемойЛьвовской летописи (1498-1648) й ее нредподагасмом авторе^, Вперше Львівський літопис був надрукований у 1Я39 р. Гов ар 11 стп ом історії і дрснностеи Російських і іри Московському універснтеї і під редакцією М.П.І Іогодіна, Замість передмови І Іогодін супроводив свою публікацію приміткою, що літопис достав-'[сини йому іі шжііі копії іі Львова і надрукований тут з то'іпістю, числа означені її ориинаді церковними ліїсрами: над «Й», крім знаку, що тут вживався, поставлені в певних місцях ще два, які тут випущені, в зв'язку з відсутністю іаких у друкарні. Оіжс. Львівський літопис був складений мовою, близькою до західноукраїнської І Іоюдін наблизив мову опублікованого ним тексту до російської мови. Копія літопису, що була надіс-'іаиа Поі одіну, списана (оригіналу, який зберігався в архіві Львівського Ставропигійськот брате і на. Цей оригінал згодом зник 'і архівосховища бра їства і переходив із одних приватних рук до інших. Нарешті він потрапив невідомими шляхами до галицького історика XIX ст. А.Петруїпевича. літопис був надрукований ним у 70-х роках в йоі о найбільшій прані «Свобо;шая Гаднчско-русская летонись».

Оригінал так званого Львівського літопису є часткою записної книги або альбому складача ного Михайла Гуиаш енського, який зробив у ііііі останній запис паї ірикчі ці 1Сч4Ч р або на початку І(і50р. і, невідомо з яких причин, далі цих записів не продовжував-

Михайло Гупай іевський походив з шляхетської родини східного Поділля. чЕраидаїіСькоговогводс і на, ііав'швся у Межибожі, в 20-х роках проживав у І аличині - у Львові і Ярославі на Сяні. В 30-х роках він уже був жителем Східної України і розповідає про себе як настояіеля Межигірського монастиря біля Киьва, Записи про козацькі війни з І Іоль-щею в 30-х роках, особливо оповідання про селянсько-козацьке повстання 1830 р. на Переяславщині і Київщині харакіеріпують Гунішіевського як великого прихильника козацтва і патріота своєї вігчи:іни. Цим иатрюїишом пронизана більшість його повістей про історичні події, що відбувалися на середньому Наддніпров'ї, свідком

яких був автор.

В 40-х роках XVII ст., очевидно внаслідок утисків антиуніатів, після поразки козацьких повстань 30-х років і запровадження ординації 1638 р-, Гунашевський знову опинився у Галичині. Він перебуває на

початку 40-х років у Замойській академії і протодияконом Львівської єпархії. В його творі ми знову зустрічаємо записи про події в Галичині -v Львові. Ярославі та ініии', містах. Все ж у його полі зору продовжує сгоя'і н героїчна борої ьба всьої о українського народу проти шляхетської Польщі. Літопис закінчується оповіданням про перший період Вігівольно'ї війни 1648-1649 рр. Свідчення Гунашевського, що відображені в так званому Львівському літописі, починаючи особливо від 1630 р. і до 1648-1649 рр., е в значній мірі достовірними. З цього погляду літопис є важливою пам'яткою джерелознавчого характеру і ції тим твором української історіографії. В ньому сильніше, ніжу будь-яких пам'ятках подібного роду, в корогких записах чуггься дух епохи, її віяння, настрої' суспільних груп тогочасної України.

Автор з 149Я р. занотовує події, запоііічені ним з Інших джерел. З 1630р. і до кінця своїх 'записів він прапи; бути оповідачем-сучасником видатних подій народної героїки. Твір Гунашевського не є літописом в прийнятному розумінні цього слова, а добре скомпонованими іс'юричними повістями. Це навіть скоріше літературно-історичні мемуари особи, що душевно переживала описані ним події, будучи ідейно на боці справедливих прагнень сного народу.

• Монастирські літописи XVII сг. Серед місцевих літописів України цікавії ми нам'я ікамиХ VII ст, є група коротких монастирських літописів. Серед них певне місце займає Межигірський літопис, названий так тому, що він був складений і'ібсріпівся довгий часуМежипр(;ькому монастирі, недалеко від Києва. Урукописівін містії'інічисання місцевих подій Київщини і Волині з 1393 по 1620 р. В іншому варіанті списку він охоплюг і дальші події-від 1608 до 1700р. Складачем літопису, як прнйня'і о вважа ги, був нас і омтель Спасо-Межигірського монастирського собору Ілля Кощаківський. В літописі звертається увага, головним чином, на козацькі рухи та на різні менш важливі події, що відбувалися в Киг'ві, Переяславі та їх околицях. Для пізнання історії конаньких рухів і Визвольної війни Межигірський літопис, як додаток до інших ліі описннх пам'я гок, становить значний інтерес.Це пам'ятка української історичної лі і ератури.

Останньою з відомих літописних пам'яток України XVII ст. мопастиреі.коп;) походження, що заслуговує на увагу, є літопис Леонтія Боболинського. Рукопис літопису спочатку зберігався в Новгороді-

Дата добавления: 2015-05-26