Порівняльний підхід

Дохідного підходу

Витратний підхід

Процедури й методи оцінки

Методика оцінки фінансового стану підприємства для цілей оцінки бізнесу може бути заснована на одному з трьох основних підходів.

1. Організація диференційованого обліку всіх боргових зобов'язань за термінами їх погашення. Паралельно встановлюється інтенсивність майбутніх грошових надходжень і перевіряється їх достатність на окремі моменти часу.

2. Використання спеціального балансу ліквідності, що дозволяє ви­значити фінансовий стан підприємства. При складанні такого балансу всі статті бухгалтерського балансу перегруповують залежно від швидкості їх обороту. Порівнюючи елементи активів, що реалізуються до визначеного терміну, з елементами пасивів, що до цього терміну повинні бути сплачені (погашені), встановлюють величину платіжного надлишку або платіжного дефіциту на певний момент.

3. Використання показників, розрахованих порівнянням обсягів ок­ремих засобів і джерел, що склалися за станом на конкретний момент часу (показники ліквідності, показники фінансової стійкості і т. д.). Практичне використання будь-якого варіанта показників пов'язано зі встановленням критичного рівня, що в більшості випадків дозволяє одержати правильний діагноз фінансового стану підприємства, для подальшого врахування в процесі оцінки підприємства.

Для цілей оцінки бізнесу ризик слід розглядати як ступінь невизна­ченості, пов'язаної з одержанням очікуваних у майбутньому доходів, або, як небезпеку недосягнення (відхилення) запланованого обсягу очікуваних майбутніх доходів або ризик нереалізації прогнозу.

Існує два підходи щодо врахування ризику при проведенні оцінки:

1) проведення понижуючого коригування очікуваного майбутнього прибутку (грошового потоку, дивідендів);

2) використання більш високої ставки дисконту при оцінці очікуваного потоку.

Відповідно до розглянутих принципів сформувалися три підходи до визначення ринкової вартості господарюючого суб'єкта [26; 32], які містять комплекс процедур і методів оцінки й враховують конкретні умови формування оцінки:

І. Оцінка вартості підприємства (бізнесу) із застосуванням методів витратного підходу здійснюється виходячи з величини активів і зобов'язань, придбаних підприємством за період свого функціонування на основі принципу заміщення (тобто актив не повинен коштувати більше, ніж витрати на заміщення його основних частин).

Витратний підхід до оцінки майна підприємства включає наступні методи оцінки:

Методи оцінки за відновною (восстановительная) вартістю.

Відновна вартість (вартість відтворення) визначається витратами за поточними цінами на придбання (або створення) точної копії об'єкта майна. Вартість заміщення визначається витратами за поточними цінами на придбання (або створення) сучасного об'єкта-аналога (який має екві­валентну з існуючим корисність).

Існують такі способи розрахунку відновної вартості чи вартості заміщення:

за способом кількісного аналізу відновна вартість об'єкта оцінки до­рівнює сумі вартості будівельно-монтажних робіт, витрат на придбання обладнання, інших витрат (страхових платежів, податків, вартості кон­сультаційних послуг), прибутку забудовника;

за способом порівняльної одиниці вартість об'єкта оцінки розрахо­вується множенням вартості одиниці виміру об'єкту-аналогу за конструктивними характеристиками, використаним матеріалам та технологією виготовлення (1 м³, 1 м²), на кількість одиниць оцінюваного об'єкта;

за індексним способом відновна вартість об'єкта майна визначається множенням первісної вартості (сума витрат, пов'язаних з виготовленням, придбанням, доставкою, спорудженням, встановленням, страхуванням під час транспортування, державною реєстрацією, реконструкцією, модернізацією та іншим поліпшенням активів) на коефіцієнт індексації (який розраховується згідно з індексом інфляції року, встановленим Держкомстатом, і відповідно до порядку, передбаченого пунктом 8.3.3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"). У разі індексації первісної вартості відбувається також індексація величини зносу.

Ринкова вартість підприємства дорівнює різниці між залишковою вар­тістю матеріальних і нематеріальних активів (різниця між їх відновною вартістю та проіндексованою сумою зносу) та ринковою ціною зобов'язань.

2. Метод оцінки за ліквідаційною вартістю.

Метод ліквідаційної вартості застосовують у випадку, якщо є обґрунтовані сумніви щодо функціонування підприємства в майбутньому.

Ліквідаційну вартість підприємствавизначають зменшенням ско­регованої вартості всіх активів балансу (сума поточних вартостей грошових потоків від реалізації оцінюваних активів, у тому числі необоротних, запасів, продукції, грошової маси на розрахунковому рахунку та в касі підприємства на дату оцінки) на суму поточних витрат, пов'язаних з лікві­дацією підприємства (витрати з оподаткування, страхування та охорони активів до їх продажу, вихідна допомога та виплати працівникам підпри­ємства, управлінські витрати. Всі витрати, за винятком виплат працівникам підприємства, дисконтують за підвищеною ставкою), а також на величину всіх зобов'язань підприємства.

Слід враховувати, що:

земля та будівлі, які знаходяться у повній власності, повинні прода­ватися за поточною ринковою вартістю;

машини, механізми та інше виробниче обладнання можна продати за суму, меншу ніж їх балансова вартість, оскільки ліквідаційні витрати мо­жуть бути високими, а вартість техніки, яка була у використанні — низькою;

запаси, скоріш за все, можна продавати з невеликим прибутком;

дебітори повинні погасити свої борги повністю.

3. Метод оцінки за показником "чистих активів". Метод чистих активів застосовують у випадку, якщо оцінювач має обґрунтовані відомості щодо функціонування підприємства в майбутньому.

Вартість підприємства за показником "чистих активів" розраховують за такими процедурами:

аналіз бухгалтерського балансу на дату оцінки;

збір інформації про ринкову вартість активів і зобов'язань підприємства;

визначення ринкової (або іншої, відповідно до бази оцінки) вартості матеріальних активів підприємства;

визначення ринкової (або іншої, відповідно до бази оцінки) вартості фінансових вкладень підприємства;

визначення ринкової (або іншої, відповідно до бази оцінки) вартості нематеріальних активів підприємства, включаючи інтелектуальну власність; визначення ринкової вартості зобов'язань підприємства;

визначення вартості підприємства (бізнесу) як різниці між сумарними вартостями його активів і зобов'язань.

ІІ. Оцінка вартості підприємства (бізнесу) із застосуванням методів дохідного підходу заснована на принципі очікування, що потенційний покупець не заплатить за частку в підприємстві (бізнесі) більше, ніж вона може принести доходів у майбутньому.

Приведення майбутніх доходів до поточної вартості на дату проведення оцінки засноване на концепції зміни вартості грошей у часі, відповідно до якої доход, отриманий у даний момент часу, має для інвестора більшу цінність, ніж доход, який буде отриманий у майбутньому.

Вартість підприємства методами дохідного підходу розраховують за такими процедурами:

підготовка фінансової звітності підприємства, зокрема актуалізація і нормалізація звітності;

прогнозування на основі аналізу фінансового стану підприємства показників доходу та витрат під­приємства;

розрахунок ставки дисконтування (або коефіцієнта капіталіза­ції) в залежності від обраного методу та показника доходу;

розрахунок вартості бізнесу шляхом приведення майбутніх доходів на дату проведення оцінки, використовуючи методи дисконтування або капіталізації.

1. Метод дисконтування грошових потоків (DCF) застосовують, коли майбутні грошові потоки підприємства стабільні та є можливість обґрун­товано прогнозувати зміну грошових потоків підприємства в майбутньому.

Очікуваний грошовий потік (або дивіденди) для кожного прогнозного періоду визначають виходячи з минулих результатів бізнесу, перспектив його розвитку, а також галузевих і загальноекономічних факторів

Грошовий потік (Сash-Flow) складається з чистого прибутку, сум на­рахованої амортизації необоротних активів, +(-) змін довгострокових зо­бов'язань, приросту чистих оборотних активів.

Можливий розрахунок ставки дисконту як суми процентної ставки з мінімальним ризиком і кумулятивної надбавки за ризик (премії за інвесту­вання в це підприємство, й поправки на премії за ризик інвестування в малий бізнес, характер (закритого) товариства, країни інвестування). Якщо оцінюється бізнес, чи інвестиційний проект, спрямований на розширення або підтримку випуску продажів продукції, яку підприємство вже виробляє та спеціалізується, як ставку дисконту можна використовувати вже досягнуту цим підприємством віддачу з інвестицій — фінансовий коефі­цієнт доходу на інвестиції.

Визначення вартості підприємства методом DCF наведено нижче:

Дата добавления: 2015-05-26