Поняття етики та моралі

1. Практично-оцінний спосіб ставлення людини до дійсності, котрий регулює поведінку людей з погляду принципового протиставлення добра та зла – це

1) мораль;

2) моральна норма;

3) моральна цінність;

4) моральна вимога;

5) етика;

6) право.

1. Система моральних норм і цінностей, що є характерною для певної культурної чи релігійної спільноти, соціальної чи професійної групи людей – це

1) етикет;

2) моральна норма;

3) моральна цінність;

4) моральна вимога;

5) етика;

6) мораль.

1. В яких працях Арістотеля розгортається його етичне вчення?

1) „Малахова етика ”;

2) „ Нікомахова етика”;

3) „Праксімахова етика”;

4) „Гомерова етика”;

5) „ Евдемова етика”;

6) „Велика етика”.

1. Хто запровадив термін „моральний” у латинській мові?

1) Мойсей;

2) Ціцерон;

3) Джон Стюарт Мілль;

4) Августин Блаженний;

5) Сократ;

6) Платон;

1. Хто запровадив термін „моральний” у латинській мові?

1) Арістотель;

2) Епікур;

3) Іммануїл Кант;

4) Будда;

5) Фрідріх Ніцше;

6) жодна з перелічених постатей.

1. Виберіть з наведеного переліку завдання етики:

1) сутнісне пізнання моралі, моральних цінностей, їх осмислення й обґрунтування;

2) порівняння моральних норм, принципів, що існують у різних світових культурах;

3) пошук нових моральних орієнтирів для людини та суспільства;

4) впровадження результатів досліджень у сферу виховання людини, зміну її способу життя;

5) вплив на духовний світ особистості;

6) формулювання принципів етичної поведінки.

1. Виберіть з наведеного переліку завдання етики:

1) пошук нових моральних орієнтирів для людини та суспільства;

2) впровадження результатів досліджень у сферу виховання людини, зміну її способу життя;

3) виокремлення фактів стосовно морального життя людини та соціуму, їх збирання, опис, первинна систематизація;

4) порівняння моральних норм, принципів, що існують у різних світових культурах;

5) сутнісне пізнання моралі, моральних цінностей, їх осмислення й обґрунтування;

6) вплив на духовний світ особистості.

1. Хто є автором термінів „етика” й „етичний”?

1) Мойсей;

2) Конфуцій;

3) Ціцерон;

4) Сократ;

5) Платон;

6) жодна з перелічених постатей.

1. Хто є автором термінів „етика” й „етичний”?

1) Епікур;

2) Арістотель;

3) Августин Блаженний;

4) Іммануїл Кант;

5) Джон Стюарт Мілль;

6) Фрідріх Ніцше.

1. За змістом дослідження виділяють такі види етики:

1) формальна;

2) дескриптивна;

3) соціально-апробативна;

4) мета етика;

5) прикладна;

6) нормативна.

1. За змістом дослідження виділяють такі види етики:

1) релігійна;

2) непрофесійна;

3) макроетика;

4) етика локальних спільнот;

5) усі відповіді правильні;

6) усі відповіді неправильні.

1. За рівнем наукового знання виділяють такі види етики:

1) формальна;

2) теоретична;

3) дескриптивна;

4) емпірична;

5) соціально-апробативна;

6) загальна.

1. За рівнем наукового знання виділяють такі види етики:

1) евдемонізм;

2) автономна;

3) матеріальна;

4) гетерономна;

5) усі відповіді правильні;

6) усі відповіді неправильні.

1. За рівнем дослідження етичних проблем виділяють такі види етики:

1) макроетика;

2) формальна;

3) дескриптивна;

4) соціально-апробативна;

5) етика локальних спільнот;

6) прикладна.

1. За рівнем дослідження етичних проблем виділяють такі види етики:

1) психоаналітична;

2) антропологічна;

3) дескриптивна;

4) соціально-апробативна;

5) усі відповіді правильні;

6) усі відповіді неправильні.

1. За характером осмислення основних етичних проблем виділяють такі види етики:

1) гедонізм;

2) комунізм;

3) теїзм;

4) евдемонізм;

5) лібералізм;

6) консерватизм.

1. За характером осмислення основних етичних проблем виділяють такі види етики:

1) монологічна;

2) екзистенційна;

3) емпірична;

4) мета етика;

5) усі відповіді правильні;

6) усі відповіді неправильні.

1. Залежно від методологічних підходів до обґрунтування моралівиділяють такі види етики:

1) матеріальна;

2) гетерономна;

3) суб’єктивно-ідеалістична;

4) автономна;

5) діалогічна;

6) теоретична.

1. Залежно від методологічних підходів до обґрунтування моралівиділяють такі види етики:

1) прикладна;

2) загальна;

3) об’єктивно-ідеалістична;

4) релігійна;

5) усі відповіді правильні;

6) усі відповіді неправильні.

1. За джерелом моралі виділяють такі види етики:

1) суб’єктивно-ідеалістична;

2) теоретична;

3) матеріалістична;

4) натуралістична;

5) антропологічна;

6) об’єктивно-ідеалістична.

1. За джерелом моралі виділяють такі види етики:

1) непрофесійна;

2) макроетика;

3) етика локальних спільнот;

4) евдемонізм;

5) усі відповіді правильні;

6) усі відповіді неправильні.

1. За джерелом виникнення моральних зобов’язань суб’єкта виділяють такі види етики:

1) монологічна;

2) екзистенційна;

3) емпірична;

4) діалогічна;

5) гедонізм;

6) метаетика.

1. За джерелом виникнення моральних зобов’язань суб’єкта виділяють такі види етики:

1) автономна;

2) гетерономна;

3) суб’єктивно-ідеалістична;

4) теоретична;

5) усі відповіді правильні;

6) усі відповіді неправильні.

1. Залежно від наявності ціннісного підґрунтя виділяють такі види етики:

1) нормативна;

2) матеріалістична;

3) матеріальна;

4) психоаналітична;

5) формальна;

6) антропологічна.

1. Залежно від наявності ціннісного підґрунтя виділяють такі види етики:

1) натуралістична;

2) антропологічна;

3) теологічна;

4) професійна;

5) усі відповіді правильні;

6) усі відповіді неправильні.

1. Функціями етики є:

1) діалектична;

2) аналітична;

3) регулятивна;

4) прогностична;

5) комунікативна;

6) виховна.

1. Функціями етики є:

1) диспозитивна;

2) матеріалістична;

3) оцінно-імперативна.

4) пізнавальна;

5) філософська;

6) орієнтаційна.

1. Які основні особливості моралі як форми суспільної свідомості?

1) допускає автономію волі;

2) допускає свободу волі;

3) допускає добру волю;

4) має загальний характер;

5) має індивідуальний характер;

6) має спеціальний характер.

1. Визначіть елементи структури моралі:

1) моральна теорія;

2) моральна свідомість;

3) моральна совість;

4) моральна практика;

5) моральна підсвідомість;

6) моральне сумління.

1. Визначіть елементи моральної свідомості:

1) моральна культура;

2) моральні вимоги;

3) моральні заохочення;

4) моральна практика;

5) моральні цінності;

6) моральні явища.

1. Визначіть елементи моральної практики.

1) моральна діяльність;

2) моральна практика;

3) моральні відносини;

4) моральні цінності;

5) моральна свідомість;

6) моральні вимоги.

1. П. Кропоткін є представником ________________ концепцій походження моралі.

1) релігійних;

2) натуралістичних;

3) божественних;

4) еволюційних;

5) матеріалістичних;

6) соціально-історичних.

1. Ч. Дарвін є представником ________________ концепцій походження моралі.

1) релігійних;

2) натуралістичних;

3) божественних;

4) еволюційних;

5) матеріалістичних;

6) соціально-історичних.

1. Г. Спенсер є представником ________________ концепцій походження моралі.

1) релігійних;

2) натуралістичних;

3) божественних;

4) еволюційних;

5) матеріалістичних;

6) соціально-історичних.

1. Концепції природи моралі, які ґрунтуються на тому, що виникнення моралі за часом збігається з формуванням родоплемінного ладу, – це

1) релігійні концепції походження моралі;

2) натуралістичні концепції походження моралі;

3) божественні концепції походження моралі;

4) еволюційні концепції походження моралі;

5) супернатуралістичні концепції походження моралі;

6) соціально-історичні концепції походження моралі.

1. Спосіб обґрунтування моралі, який зводить зміст моральних вимог до одержання насолод – це

1) утилітаризм;

2) аморалізм;

3) гедонізм;

4) евдемонізм;

5) перфекціонізм;

6) протекціонізм.

1. Спосіб обґрунтування моралі, за якого досягнення щастя вважається головною метою життя і основою моральних вчинків – це

1) утилітаризм;

2) аморалізм;

3) гедонізм;

4) евдемонізм;

5) перфекціонізм;

6) протекціонізм.

1. Система правил поведінки і відповідних ритуалізованих дій, призначення якої – впорядкувати зовнішньо людські взаємини через суворе узгодження форм поведінки з тією чи іншою ситуацією спілкування, – це

1) мораль;

2) моральна норма;

3) моральна цінність;

4) моральна вимога;

5) етика;

6) етикет.

1. З якими розділами філософії нерозривно пов’язана етика?

1) етнологія;

2) культурологія;

3) методологія;

4) праксеологія;

5) аксіологія;

6) антропологія.

1. З якими розділами філософії нерозривно пов’язана етика?

1) праксеологія;

2) онтологія;

3) етологія;

4) етнологія;

5) культурологія;

6) антропологія.

1. З якими розділами філософії нерозривно пов’язана етика?

1) етнологія;

2) онтологія;

3) гносеологія;

4) праксеологія;

5) аксіологія;

6) антропологія.

1. З якими розділами філософії нерозривно пов’язана етика?

1) етнологія;

2) культурологія;

3) гносеологія;

4) етологія;

5) методологія;

6) антропологія.

1. З якими розділами філософії нерозривно пов’язана етика?

1) етнологія;

2) онтологія;

3) гносеологія;

4) праксеологія;

5) аксіологія;

6) антропологія.

Дата добавления: 2015-05-26