Суспільство рівних

Ситуація для аналізу

Питання для обговорення

План

Тема 1. Концепція організаційної культури

Семінарське заняття № 1.

Модуль 1. Концепція організаційної культури

Методичні рекомендації до семінарських занять

Змістовний модуль 1.

Кількість годин – 2

Мета заняття:

1. Поглиблення, узагальнення та систематизація знань про сутність, основні елементи, структуру та зміст організаційної культури.

2. Формування здатності аналізувати інформацію з базових питань теми.

3. Формування здатності здійснювати ефективні міжособистісні комунікації в процесі обговорення питань теми семінарського заняття.

4. Формування вміння використовувати у майбутній професійній діяльності знання з теорії організаційної культури.

1. Поняття організаційної культури.

2. Основні елементи та структура організаційної культури.

3. Зміст організаційної культури.

1. Як ви вважаєте, чому організаційну культуру розглядають як ключовий фактор конкурентної переваги?

2. На погляд Гірта Хофстеде, культура визначається як колективне програмування думок, яке відрізняє одну групу від іншої. Як ви можете інтерпретувати це твердження?

3. Дайте оцінку культури вашого навчального закладу. Визначте фізичні артефакти, ключові цінності і переконання цієї культури. Про що вони говорять?

Тед Шелбі звичайно не робить подібних помилок, але...

- Агов, Стенлі, - сказав Тед Шелбі, просунувши голову у двері, - у тебе є хвилинка? Я отут свій офіс перебудував. Зайди, подивися. Я там вигадав дещо.

Стенлі завжди цікавили нові ідеї Теда. Якщо й існувала людина, на яку він хотів бути схожим, так це Едвард У. Шелбі ІV. Стенлі відправився слідом за Тедом у його офіс і, дійшовши до порога, остовпів.

Перебудував - не те слово! Куди ділися облицьовані горіховим деревом меблі Теда, де його телефонний столик? Кімната, по суті, була порожня, якщо не вважати великого круглого і як здавалося абсолютно безжиттєвого столу з кафетерію й напівдюжини розташованих довкола нього обертових стільців.

- Ну хіба не краса? Наскільки я знаю, я - перший менеджер вищої ланки на нашім заводі, що придумав таке. Тут головне - форма: немає ні передніх місць, ні задніх. Ніяких тобі проблем зі статусом. Ми всі отут помістимося й зможемо спілкуватися більш ефективно.

Ми? Спілкуватися? Ефективно? Так, схоже, Тед відвідує семінари доктора Фауста по розвитку керівників. Основна ідея цих семінарів - ви вгадали - «керувати, беручи участь». Едвард У. Шелбі ІV завжди вважав себе щирим демократом.

- Бачиш, Стенлі, проникливо звернувся Тед до колеги, - у сучасному менеджменті є один великий недолік: основний комунікативний канал є однобічним, і спрямований він зверху донизу. Звідси, зверху, ми просто віддаємо накази підлеглим, нітрохи не піклуючись про зворотний зв'язок. Але те, що менеджер має більш високий статус і широкі повноваження, не обов'язково (Стенлі відзначив про себе це «не обов'язково») означає, що ми краще своїх співробітників. Тому мені здається, що нам потрібний двосторонній обмін маєтками: зверху донизу і знизу нагору.

- І тому тут стіл з кафетерію?

- Саме тому. Ми, менеджери, не можемо знайти відповіді на всі питання. Не знаю, чому я сам раніше цього не розумів. Чому... візьмемо крайній випадок... ну от хоча б хлопці, що управляють цими машинами там, унизу. Спорю на що завгодно, що кожен з них знає щось, про що я ніколи навіть не замислювався. От тому я і перебудував свій офіс. Я зробив з нього вузол двосторонніх комунікацій.

- Так уже, це дійсно вперше.

Через кілька днів, проходячи повз офіс Теда Шелбі, Стенлі з подивом відзначив, що його робочий стіл, меблі й телефонний столик повернулися на колишні місця.

Зацікавлений зворотним перетворенням, Стенлі звернувся до Бонні, секретаря колеги. - А де ж новий круглий стіл Теда?

- Це ти про той стіл, за яким ми повинні були віддаватися колективним міркуванням? Наскільки мені відомо, через два дні після того, як він притяг його у свій офіс, туди заглянув містер Дрейк. Знаєш, він просто йшов мимо, але раптом зупинився, повернувся, заглянув усередину й довго так дивився на все це. Потім він підійшов до мене й... Ну, ти знаєш, як у нього червоніє обличчя, коли він починає виходити із себе. Отож, у цей раз він розлютився настільки, що обличчя в нього стало білим, як крейда. І коли він почав говорити, то, по-моєму, навіть не відкривав рота, я його ледь чула. А сказав він от що: «Забрати. Зараз же. Меблі містера Шелбі назад в офіс. Запросити його до мене».

Ой-ой-Ой!.. Думаєте, Тед був по-своєму прав, так? Ну що ж, тепер ви точно знаєте, чому офіси виглядають так, як вони виглядають.

Дата добавления: 2015-05-26