СОВДМАЩ. 8 страница

оцінки.

Для гарантування того, що зібрана інформація щодо забруд­нення повітря є достатньо показовою та порівнянною між держа­вами Співтовариства, для оцінки якості атмосферного повітря слід використовувати стандартизовані методи вимірювання та загальні критерії щодо кількості та розташування пунктів вимірювання.

У ФРН охорона атмосферного повітря охоплює сукупність заходів щодо захисту людей, тварин і рослин, ґрунтів, вод, ат­мосфери від шкідливого впливу викидів забруднюючих речовин, шуму, випромінювань і т. ін. Протягом тривалого часу в охороні атмосферного повітря існувало багато прогалин. 1974 року був прийнятий Закон про захист від емісій, а 2002 року була прийнята його нова редакція. Цей Закон є серцевиною німецького права охорони атмосферного повітря. Він вміщує норми, що стосуються чистоти повітря, захисту від чинників фізичного впливу. Закон встановлює правові вимоги щодо устаткування, котре викидає шкідливі речовини та поділяє їх на ті, що потребують дозволу (§ 4), і ті, що не потребують дозволу (§ 22).

Роботи із захисту повітря від забруднення характеризуються підведенням нових федеральних Земель до того прогресивного рівня, який вже досягнутий у нових федеральних Землях, при одночасному подальшому розвитку в напрямі зменшення там ще існуючих проблем, направленістю та гармонізацією заходів, а та­кож більш сильною орієнтованістю на цілі якості навколишнього середовища. Технічні заходи із захисту повітря від забруднення концентруються на розробці та застосуванні інтегрованих ме­тодів. До них належать розробка та застосування методів із за­побігання, зменшення та переробки залишкових речовин, а також раціональне використання енергії¹.

У країні була розроблена широка програма проти забруднення повітря. Забруднення повітря запобігається біля джерела його

Див.: Технічні інструкції щодо повітря [Електронний ресурс]. — Режим доступу: Шр//Ьип<іе5.]игі$.сіе/Ьіт5сЬ£/ Ігкіех/Ьіті

виникнення. Так, наприклад, шкідливі речовини, що потрапляли в повітря від електростанцій і теплоцентралей, а також з вихлопних газів автомобілів, тепер значною мірою стримуються фільтрами, каталізаторами.

Прийняття Постанови «Про великі топкові установки» і «Тех­нічний порадник з утримування чистоти повітря» примусили про­мислові галузі швидко переобладнати свої установки у відповід­ності до новітнього рівня техніки¹.

До складу вимірювальної мережі чистоти повітря Федерально­го відомства з охорони навколишнього середовища входять вісім вимірювальних пунктів з обслуговуючим персоналом, а також 27 автоматичних пунктів. За допомогою Німецької метеорологічної служби була успішно розпочата передача даних вимірювань із станцій через супутник. Після ратифікації Федеральним урядом Загальної конвенції з клімату вимірювання та спостереження за змінами клімату та їх можливими причинами, включаючи зміни сонячного випромінювання у короткохвильовому діапазоні (УФБ-випромінювання), набувають дедалі більшого наукового та полі­тичного значення.

За дорученням Федерального уряду, Федеральне відомство з охорони навколишнього середовища бере участь у Глобальній програмі спостереження за атмосферою (GAW), ініціатором якої була Всесвітня організація з метеорології.

7.3. 1970 року у СІЛА був ухвалений Федеральний закон про чисте повітря (42 U.S.C.), який заклав основи державного ре­гулювання чистоти атмосферного повітря. У сферу дії Закону були включені різні джерела забруднення атмосферного повітря на території США, у тому числі стаціонарні й пересувні дже­рела забруднення. Закон про чисте повітря надав право феде­ральному Агентству з охорони довкілля розробляти і приймати обов'язкові федеральні стандарти — національні стандарти якості атмосферного повітря (NAAQS). Метою Закону було пошири­ти дію стандартів якості атмосферного повітря на кожен штат До 1975 року. Органи влади кожного штату США повинні були

Див.: Про великі топкові установки [Електронний ресурс]: Постанова; Технічний порадник з утримування чистоти повітря. — Режим доступу: Шр/Дшпсіез. Іиіі// /

Дата добавления: 2015-05-31