V Знання представляють собою комплекс специфічних явищ, які включаються у виконання діяльності

v В складі комунікативних вмінь знання є основним чином компонентами, які відображають явища реальності в свідомості людини

v Комунікативна діяльність здійснюється перш за все на основі мовних знань (іноземної і рідної мови), предметних знань, знань способів і прийомів, а також норм і оцінок

Знання іноземної мови – цілеспрямовано відібрана, підготовлена і упорядкована лексика, граматика, фонетика і

орфографія, яку той, хто вивчає іноземну мову, має засвоїти під час курсу вивчення іноземної

мови різної тривалості. Це - засвоєння окремих мовленнєвих одиниць і особливостей їх

Призначення і види знань,

які необхідні учню:

Знання, щоб він зумів усвідомлювати і розуміти висловлювання про явища діяльності.

Знання образів структури мовних явищ, щоб при можливості шляхом найменших витрат оволодіти більшою їх кількістю.

Знання теорії мови з іноземної мови, які є образами висловлювання про окремі мовні явища і їх структури.

Знання предметів, які є відображенням речей, індивідуумів, якостей і стосунків немовного характеру. При вивченні іноземної мови мова йде переважно про зміст, стосовно країни і народу, його історії культури, соціального устою, політики, науки та інше, а також відносно своєї країни в порівнянні з країною, мова якої вивчається.

Знання про способи функціонування окремих видів мовленнєвої діяльності, щоб брати участь у комунікації іноземною мовою.

Знання прийомів, які необхідні для розкриття знань іншомовних висловлювань шляхом використання словника або знань словоутворення: - ці знання можуть стосуватися засвоєння іншомовних висловів з використанням прийомів доповнення, заміни, трансформацій; - ці знання необхідні також для запам’ятовування мовних явищ, розуміння іншомовних текстів, підготовка конспектів, планів, висновків, резюме.

Знання ціннісного характеру. Це знання суспільної і особистісної цінності, що має для учня оволодіння іноземною мовою. Такі знання можуть стати дійовим мотивом для учня при вивчення іноземної мови

Знання норм, які відображають норми соціальної поведінки, вчинків і співжиття. Вони находять свій прояв в різноманітних мовленнєвих діях і мовленнєвій поведінці окремих співрозмовників, які вступають в мовленнєві контракти.

Знання стосовно до навчання іноземних мов – це знання форми конструкції: - знання слів і їх значень; - знання інших даних, необхідних для здійснення операцій з мовним матеріалом у процесі рецептивної і репродуктивної діяльності; - знання стосовно активного і пасивного матеріалу;

Знання для репродуктивних видів мовленнєвої діяльності, які охоплюють весь обсяг відомостей, характерних для активного і пасивного матеріалу.

Знання для рецептивних видів мовленнєвої діяльності охоплюють обсяг відомостей, характерних для пасивного матеріалу

2. Об’єкт фонетики, мета вивчення фонетики в методиці викладання ІМ/

Фонетика – наука, яка вивчає звуки мовлення людини, а також умови їх вироблення зкуковимовним апаратом людини.

Об’єктами фонетики є:

ü Звуки ü Звукоскладання ü Наголос ü Ритм, мелодика ü Інтонація ü Паузи

v Навчитися правильно вимовляти звуки іншої мови – це засвоїти цілий ряд нових незвичних рухів зкуковимовного апарату, засвоїти їх так, щоб вони стали рефлекторними, тобто, щоб вони здійснювалися автоматизовано, тобто при мінімумі свідомості.

v Оволодіння звуками іноземної мови відбувається завдяки відповідних вправ, спрямованих на управління або слухняність органів мовлення. Потім завдяки багаторазовим повторенням зробити звичним рух органів мовлення, необхідних для продукції звуків іноземної мови, їх сполучень (з посиланням на роботу Щерби Л.В. Фонетика французької мови)

v Будь-який вид мовленнєвої діяльності функціонує на звуковій основі

v На взаємопропозицію при усному спілкуванні, на розуміння тексту при читанні і при написанні власного тексту негативно впливають:

- неправильний поділ на смислові групи мовлення

v Якість слухо-вимовних навичок знаходиться в повній залежності від мети навчання і реальних умов роботи

v Аутентичні слухо-вимовні навички – це об’єкт навчання на мовних факультетах вищих навчальних закладів

v Апроксимовані слухо-вимовні навички допускаються в інших типах навчальних закладів

v Апроксимована вимова – це вимова, в основі якої лежить комунікативний принцип, тобто здатність розуміти і можливість бути зрозумілим

v Помилки у вимові типу “шяр”, “шяпка”, - це помилки вимови, або фонетики. Помилки типу “Столь” замість “Стол”, “Колья” замість “Коля”, “Конья” замість “Коня” – звукосмислові або фонологічні помилки (за толкуванням Щерби Л.В. Фонетика французької мови).