Тема: Основні інформаційні продукти наукової обробки документів

Будь-яка сфера людської діяльності потребує інформацій­ного забезпечення. Жодне виважене рішення в науці, політиці, економіці чи в комерційній діяльності не можна приймати без належного інформаційного забезпечення. Тому кожна людина, в якій би сфері вона не працювала, послуговуючись документованою інформацією, має володіти основами її пошу­ку, аналізу і використання.

На ранніх етапах розвитку науки і техніки процеси створен­ня, збирання, аналітико-синтетичної обробки, зберігання, по­шуку, поширення і використання інформації люди розумової праці здійснювали самостійно. Зростання обсягів документ- них потоків, масивів, ресурсів, фондів, зростання їхньої ролі в суспільстві, розвиток наукової діяльності і необхідність об­міну результатами цієї діяльності, науково-технічний прогрес та зростання потреби в інформаційному забезпеченні ефек­тивного впровадження науково-технічних досягнень у вироб­ництво, економіку, освіту, культуру тощо стали чинниками виділення інформаційної діяльності з-поміж інших видів людської діяльності. Виникла потреба в інформаційних пра­цівниках, які професійно здійснюють процеси створення, пошуку, збирання, аналітико-синтетичної обробки, зберігання, поширення й організації використання документної інфор­мації в суспільстві. Так появилися інформаційні посередни­ки — бібліотекарі, бібліографи, перекладачі, архіваріуси, ре­дакційно-видавничі працівники, референти-аналітики і бага­то інших фахівців, здатних професійно проводити інформа­ційну діяльність.

Інформаційна діяльність — це сукупність дій, спрямованих на задоволення інформаційних потреб громадян, юридичних осіб і держави. Основними видами інформаційної діяльності є створення, пошук, аналітико-синтетична обробка, використан­ня, поширення та зберігання інформації. Інформаційна діяльність — це сукупність процесів збирання, аналізу, пере­творення, зберігання, пошуку і поширення документної інфор­мації. Вона спрямована на якісне оперативне забезпечення споживачів інформацією відповідно до їхніх потреб.

Ефективне проведення інформаційної діяльності передба­чає розуміння кінцевого результату діяльності (мети діяль­ності), наявність суб’єкта — того, хто її виконує (суб’єкта інформаційної діяльності), об’єкта — того на кого спрямо­вано виконання завдання (об’єкта інформаційної діяльно­сті)-, наявність джерел, форм, методів виконання завдання (<stron </stron g > про­цесів інформаційної діяльності) та результатів інформацій­ної діяльності (інформаційних продуктів).

Розрізняють інформаційну діяльність, яка є частиною ро­зумової праці і включає операції із сприйняття, переробки і видачі інформації, що невіддільна від розумової праці фахівців науки і техніки, та інформаційне обслуговування (сервіс), котре є галуззю професійної діяльності, основні складові якої — процеси створення, оформлення, збирання, аналітико-синтетич­ної переробки, пошуку, поширення, зберігання й організації використання інформації. Ці процеси виконують професіона­ли — інформаційні працівники з метою підвищення ефектив­ності праці фахівців різних галузей людської діяльності. Фор­мування документних потоків, масивів, ресурсів, фондів, ство­рення інформаційно-пошукових систем, підготовка різнома­нітних бібліографічних покажчиків, фактографічних довідок, написання рефератів та оглядів, редагування, рецензування і переклад текстів тощо є різновидами інформаційної діяль­ності, що потребують знання основ аналітико-синтетичної об­робки документів.

Суб’єктами професійної інформаційної діяльності можуть виступати як окремі особи, так і спеціальні інформаційні уста­нови. Фахівців-професіоналів, які виконують на своєму робо­чому місці інформаційну роботу для забезпечення інформацій­них потреб держави, організації, фірми, посадових осіб, назива­ють інформаторами, референтами-аналітиками, менеджерами інформаційних служб, інформаційними посередниками тощо. Саме такий фахівець має здійснювати процеси підготовки та поширення документної інформації. Він, як правило, не обме­жується лише пошуком відомостей про потрібний документ (чи документи), а й робить анотований, реферативний, оглядо­вий чи аналітичний виклад змісту документа або сукупності документів на запити споживачів, готує різноманітні довідки, створює аналітичні огляди з розвитку проблеми тощо. Фахі­вець, котрий формує електронні бази даних (БД), також має володіти основами реферування, вміти відбирати ключові сло­ва, робити координатне індексування, що розширює межі по­шукового образу документа. Отже, референт-аналітик має во­лодіти навичками згортання документної інформації, оціню­вання та узагальнення її, знати суть процесів аналітико-син­тетичної обробки документів, їхнє місце в інформаційній діяль­ності, характерні риси вторинних документів, методику ство­рення їх.

Споживачем інформації можуть бути будь-яка людина або колектив, що потребує інформації, відібраної з масиву доку- ментних джерел і опрацьованої відповідно до інформаційної потреби. Іншими словами, споживач потребує документної, тобто зафіксованої на матеріальному носії, документографічної інформації, об’єктом якої є документ, його частина чи сукуп­ність документів, що описують будь-який документ (доку­менти); фактографічної інформації, що характеризує певний факт, подію чи їхню сукупність; концептографічної інфор­мації, що характеризує певні ідеї, думки, концепції, погляди, уявлення; бібліографічної інформації, що містить відомості про документ (про його частину чи документний потік, доку ментний масив, ресурс, фонд). Таку інформацію створюють для інформування споживача про існування документа, його внутрішні (змістові) та зовнішні (формальні) ознаки і власти­вості, для орієнтування в документному потоці, масиві, ресурсі, фонді. Цю інформацію може бути подано в будь-якій формі (усній, рукописній, друкованій, електронній тощо) як каталоги і картотеки, бібліографічні посібники, огляди і дайджести, а також як частини інших документів і т. д. Отже, йдеться про інформацію, яка є результатом наукової обробки первинних документів і має риси інформаційно-аналітичного дослідження.

До сфери наукової обробки документів входить система­тичне визначення кола питань, що виникають у процесі базо­вої (професійної) діяльності споживача. Завданням референтів-аналітиків є виявлення, відбір, аналітико-синтетична обробка документної інформації та підготовка на цій основі інформаційних документів. Основна відмінність процесу на­укової обробки документів полягає в тому, що її результат — не просто аналіз і згортання первинної інформації, а перетво­рення її на інформаційний засіб базової діяльності спожива­ча інформації.

Обов’язковими складовими наукової обробки документів є аналітичний відбір та критична оцінка документної інфор­мації відповідно до потреб споживача, організація її у формі завершеного вторинного документа, а в разі необхідності — його анотування, індексування (визначення індексів УДК і ББК). Наукова обробка документів як один з основних видів інформаційної діяльності потребує значних інтелектуальних зусиль і належить до розряду наукової діяльності. Значення наукової обробки документів настільки значне, що вона є од­ним з основних критеріїв оцінювання рівня наукової зрілості здобувачів наукового ступеня доктора і кандидата наук, діяль­ності науково-дослідних інститутів, одним із основних засобів ухвалення науково виважених управлінських рішень і т. ін.

Визначальною умовою якості наукової обробки документів є досягнення відповідності змісту вихідних документів інфор­маційній потребі споживача. При цьому застосовують методи інформаційного аналізу і синтезу, загальну і спеціальну методику підготовки й оформлення інформаційних доку ментпів. Референт-аналітик має володіти не лише знаннями, вміннями і навичками в галузі аналітико-синтетичної оброб­ки документів, загальною і спеціальною методикою створення інформаційних документів, а й орієнтуватися в проблемах базової діяльності споживача інформації. Тому наукову об­робку документів найчастіше виконують бібліотеки або інфор­маційні служби на конкретне (індивідуальне чи колективне) замовлення користувачів. Таким чином, процеси збирання (виявлення, пошуку), наукового перетворення (аналітико-син- тетичної обробки) документованої інформації є етапами більш загального процесу — інформаційної діяльності.

Дата добавления: 2015-06-27