Розділ 2. Робота з впровадження проектних технологій на уроках в початковій школі під час педагогічної практики

ДОДАТОК 14

ВСТУП

ДОДАТОК 13

КУРСОВА РОБОТА

ДОДАТОК 12

Вищий навчальний комунальний заклад

«Білгород-Дністровське педагогічне училище» Одеської області

предметна (циклова) комісія викладачів музично-теоретичних дисциплін

^{(повна назва кафедри, циклової комісії)}

з методики музичного виховання в школі

на тему: Роль музично-дидактичних ігор на уроках музичного мистецтва у молодших класах

Студентки 4 курсу групи

напряму підготовки 0202 Мистецтво

спеціальності 5.02020401 «Музичне мистецтво*»

Бундєвої Н.С..

(прізвище та ініціали)

Керівник викладач методики музичного виховання в школі Шевельова О.Ю..

^{(посада, вчене звання, науковий ступінь, прізвище та ініціали)}

Національна шкала ___________________

Кількість балів: ______________Оцінка:ECTS_____

Члени комісії ________________ ___ П.В. Рєка _______

(підпис) (прізвище та ініціали)

________________ ___ І.М. Герасимова __

(підпис) (прізвище та ініціали

________________ ___ А.Л. Ковальова ___

(підпис) (прізвище та ініціали

________________ ___ Н.О. Воєвода.

(підпис) (прізвище та ініціали

м. Білгород-Дністровський - 2014 рік

Демократизація суспільства, національне відродження, розширення економічної самостійності України зумовили необхідність докорінного перегляду підходів до механізму реформування національної свідомості на основі проектування новітніх освітніх систем. У цих умовах система освіти повинна не тільки подолати свою внутрішню кризу, а й, оновлюючись, забезпечити якісно новий рівень загальноосвітньої, професійної, наукової підготовки громадян, всебічний розвиток кожної людини як особистості і найвищої цінності суспільства.

В останні роки розробляється принципово інший підхід до проблеми розвитку особистості у площині парадигми гуманізації та гуманітаризації змісту освіти.

Виховання покоління, на долю якого ляже складне завдання розбудови нової незалежної, демократичної України, потребує серйозного оновлення - як змісту освіти, так і організації навчально-виховного процесу.

XXI століття – це час переходу до високотехнологічного інформаційного суспільства, у якому якість людського потенціалу, рівень освіченості і культури всього населення набувають вирішального значення для економічного і соціального поступу країни. Інтеграція і глобалізація соціальних, економічних і культурних процесів, які відбуваються у світі, перспективи розвитку української держави на найближчі два десятиліття вимагають глибокого оновлення системи освіти, зумовлюють її випереджувальний характер.

Основні принципи реалізації реформування закладені в Державній національній програмі "Освіта" ("Україна XXI століття"):

1) пріоритетність навчання - формування нового відношення до освіти з боку суспільства;

2) демократизація освіти – наділення автономією закладів рішенні основних питань їх діяльності;

3) гуманізація освіти - ствердження людини як вищої соціальної цінності;

4) національна направленість освіти – полягає в єдності освіти та національної основи;

5) неперервність освіти – досягнення цілісності та послідовності в навчанні та вихованні;

6) єдність навчання та виховання;

7) багатофакторність та варіантність освіти – можливість широкого вибору форм навчання. [23, с.2]

Програма являє собою важливий етап в реформуванні системи освіти.

Всі ці напрями в оновленні та вдосконаленні сучасного уроку актуальні і на сьогоднішній день. Тому тема курсової роботи "Пошук шляхів вдосконалення уроку в початковій школі" є актуальною.

Об'єкт дослідження – шляхи вдосконалення сучасного уроку.

Предмет дослідження – нестандартні підходи до організації навчально-пізнавальної роботи учнів на уроці.

Мета роботи – дослідити основні принципи і шляхи вдосконалення уроку в початковій школі на сучасному етапі.

Завдання дослідження:

1. Проаналізувати стан педагогічної теорії та практики щодо нестандартних підходів до організації навчально-пізнавальної роботи в сучасній школі.

2. Обґрунтувати методичну доцільність використання нестандартних підходів до уроку.

3. Теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити ефективність диференційованого підходу та системи нестандартних уроків на навчально-виховний процес початкової школи.

Гіпотеза – нестандартні підходи до організації навчально-пізнавальної роботи учнів на уроці сприяють формуванню творчої особистості школяра.

2.1. Аналіз стану впровадження новітніх технологій навчання у загальноосвітній школі №11 міста Одеси

Практику було організовано в 4-А класі загальноосвітньої школи №11 міста Одеси під керівництвом вчителя початкових класів Радоуцької Лариси Вікторівни. Вчителі молодших класів цієї школи володіють педагогічною майстерністю, що підтверджується високим рівнем знань дітей, досягненнями в олімпіадах та змаганнях шкільного і районного рівнів.

Під час пасивної практики (спостереження на уроках) було виявлено, що Радоуцька Лариса Вікторівна використовує на своїх уроках елементи інноваційних технологій, проте надає перевагу традиційним.

Під час бесіди з учителем-керівником педагогічної практики було з'ясовано, що використання здебільшого традиційних технологій пов'язане з різним рівнем підготовки (не всі учні навчаються тут з першого класу, є діти із ЗПР та підвищеною активністю (більше ніж 50% дітей).

Крім бесіди, було проведено анкетування з учителями молодших класів даної школи, в якому погодились прийняти участь 10 вчителів. Анкета нараховує 10 питань, пов'язаних зі ставленням учителів до інноваційних технологій, перевагами та недоліками використання цих технологій і труднощами у застосуванні їх на практиці (ДОДАТОК 4).

Відповіді вчителів на запитання показали, що інформацію про інноваційні технології педагоги найчастіше отримують із періодичних видань («Початкова школа», «Початкове навчання») та спеціальної педагогічної літератури. Проте йшла мова про те, що теоретичні засади даних технологій розроблені докладно, але виникають значні труднощі під час їх практичного застосування.

Середня частота використання вчителями даної школи новітніх технологій на власних уроках - 3-4 рази на тиждень. Такий досить низький показник учителі пояснюють тим, що матеріал, викладений за допомогою новітніх технологій, погано сприймається й засвоюється учнями. Крім того, з точки зору опитаних вчителів, використання інновацій забирає багато навчального часу, а програма початкової школи дуже насичена з багатьох предметів. Тому вчителі надають перевагу використанню даних технологій на предметах природничого («Я і Україна. Природа», «Основи здоров'я») та етичного («Я і Україна. Громадянська освіта») циклів, естетичного виховання («Образотворче мистецтво», «Трудове навчання»).

Також учасники анкетування посилаються на те, що не мають необхідного досвіду використання новітніх технологій (активного і пасивного). Багато з них висувають пропозиції щодо організації методичних об'єднань, семінарів, присвячених суто інноваційним технологіям, безпосередньо на базі школи: доповіді щодо теоретичного фундаменту даних технологій та спостереження уроків, повністю присвячених новітнім технологіям.

За словами опитаних вчителів, використання інноваційних технологій на даних уроках допомагає формувати активність та ініціативність учнів і розвивати спостережливість та пізнавальну цікавість. Крім того, це допомагає вчителю виявити здібних учнів, перед якими можна ставити більш високі вимоги, та учнів, що відстають від інших - і організувати для них необхідну допомогу.

2.2. Характеристика 4-А класу загальноосвітньої школи №11 міста Одеси

У ході практики було проведено необхідні дослідження, проведено спостереження у навчальний час з метою виявлення рівня знань, розвитку пам'яті, уваги та мислення, уміння самостійно мислити, проявляти ініціативу тощо.

Було проведено кілька тестувань з метою перевірки рівня розвитку пам'яті - (зорової та слухової) і уваги учнів даного класу (ДОДАТОК 5). Шляхом аналізу отриманих даних було встановлено, що рівень розвитку зорової та слухової пам'яті учнів даного класу приблизно однаковий. Для 70 % учнів найпростішим був тест №3. За словами дітей, їм легше запам'ятати деталі одного малюнку, ніж розсіяти увагу на 10 об'єктів. Під час виконання тестів №1 і № 2 більшість дітей використовували асоціативний метод: геометричні фігури вони асоціювали з предметами навколишнього світу, які мають таку форму, а слова в тесті № 2 вони складали в асоціативні ряди, утворюючи словосполучення або речення. Виходячи з цього, можна зробити висновок про те, що в учнів даного класу добре розвинені здібності до групування та систематизації. Крім того, учні мають достатній словниковий запас, вміють чітко та послідовно викладати власні думки.

У класі більшість дітей - хлопчики, тому під час проведення уроків виникають певні проблеми з дисципліною. Пов'язані вони з тим, що хлопчики у віці 9-10 років ще віддають перевагу ігровій діяльності перед навчальною, в той час як дівчата виявляються більш спокійними та терплячими у виконанні завдань.

Під час спостереження з'ясувалося, що в класі більше 50 % учнів – гіперактивні. Це створює значні труднощі під час використання інноваційних технологій. Крім того, більшість учнів не вміють працювати в парах і групах - а саме такі форми роботи є основними під час використання інновацій на уроках в початковій школі. Позитивними сторонами учнів даного класу є ініціативність та уміння працювати самостійно, діти мають схильність до самоаналізу та взаємоаналізу.

Дата добавления: 2017-01-14