Методичні рекомендації. 2.1 Констатуючий експеримент

ДОДАТОК 16

ДОДАТОК 15

2.1 Констатуючий експеримент

Дослідження проводилося на базі Білгород-Дністровського НВК «ДНЗ-І ступеня» в 3-А та в 3-Б класах. Першим етапом дослідження було проведення констатуючого експерименту, метою якого було вивчення наявних педагогічних явищ, а саме рівень знань учнів з природознавства при навчанні без застосування інтерактивних технологій. В експерименті брали участь основна група (3-Б клас) і контрольна група (3-А клас). При проведенні спостереження за роботою учнів 3-Б класу на уроці було виявлено високий рівень знань і активності дітей. Робота вчителя мала чітко сформовану мету, використовувались різні форми і методи навчання, за виключенням інтерактивних.

З метою перевірки рівня знань учнів були використані тестові завдання, які складалися з 12 питань і включали матеріал попередніх тем: «Зелене диво Землі - рослини», «Будова рослин», «Дерева, кущі, трав'янисті рослини», «Різноманітність рослин у природі». Оцінювання проводилося за 12-тибальною шкалою згідно вимог щодо оцінювання письмових робіт. Результати проведеного тестування представлені у вигляді діаграми. Слід зазначити, що до проведення тестування в 3-А класі проводилися уроки з використанням інтерактивних технологій, чого не спостерігалось при проведенні уроків в 3-Б класі.

Результати тестування показали, що рівень знань дітей 3-А класу вище за рівень знань учнів 3-Б класу загалом на 1-1,5 балів. Безумовно, результати в обох класах були високими і різниця була обумовлена передусім недостатньою роботою над матеріалом протягом певного часу. Бесіда з вчителем дозволила зробити висновок, що інтерактивним технологіям приділялося недостатньо уваги на уроках природознавства, що насамперед пов'язано з недостатньою кількістю часу, матеріальною базою в школі.

2.2.Формуючий експеримент

На основі аналізу констатуючого експерименту було проведено формуючий експеримент. Разом з вчителем була спланована система роботи з учнями. До цієї системи були включені розробка уроків, занять, індивідуальної роботи, спрямованої на перевірку гіпотези та здійснення завдань дослідної роботи.

Формуючий експеримент почався через тиждень після проведення констатуючого. Першим його етапом було проведення одного уроку з природознавства з використанням лише деяких інтерактивних вправ, а саме «Очікування», «Мозковий штурм», «Аналогії», «Хвилинка фантазії», «Робота в парах», «Мікрофон». Перед виконанням певного завдання було пояснено правила виконання вправи, а потім і послідовність виконання завдання. У результаті було затрачено набагато більше часу на організаційні питання, але спостерігався високий рівень активності дітей на уроці, розуміння навчального матеріалу. Також діти самі залучались до аналізу відповідей товаришів, тим самим було вирішено питання дисципліни на уроці. Даний прийом роботи був підготовчим до оцінювання один одного при роботі у парах або групах. Було помітно підвищення інтересу до уроку, так як діти більше спілкувалися між собою, вчилися оцінювати роботу один одного, бути «вчителями». Разом з тим в процесі взаємодії на уроці в учнів розвивались такі якості як уважність, доброзичливість, почуття колективізму, чесність. Перший етап мав організаційну спрямованість, але результати були позитивними та помітними.

Метою наступного етапу формуючого експерименту було проведення уроків із використанням інтерактивних методів навчання. Ці уроки включали в собі такі інтерактивні методи як «Мозковий штурм», «Два-чотири-всі разом», «Мікрофон», «Незакінчене речення», також інтерактивні вправи: «Криголами», «Склади квітку», «Асоціативний кущ», «Інформаційна пилка», «Екологічний суд» (рольова гра).

1. Перед початком гри треба зацікавити дітей її змістом, визначити умови проведення гри, познайомити з правилами, розподілити завдання.

2. Кожна гра повинна бути забезпечена необхідним для її проведення обладнанням та інвентарем.

3. Необхідно привчати дітей контролювати свої дії та сили у грі. Тому доцільним є аналіз гри, успіхів і помилок її учасників.

4. Треба пам'ятати, що дітей старшого дошкільного віку в більшості приваблюють ігри з поділом на команди, ігри-естафети.

5. Самоконтроль, стриманість, впевненість у своїх діях, спокійний і зацікавлений стан – ці якості допоможуть вихователю вчасно вирішити конфліктну ситуацію, яка виникла, встановити рівновагу.

6. Перед початком гри обов'язково треба наголошувати на необхідності чітко дотримуватись правил.

7. Бесіда, роз'яснення, навіювання про норми і правила поведінки під час гри - неодмінна умова виховання моральних рис особистості.

8. З дошкільниками необхідно постійно вести розмову про моральні якості особистості: доброзичливість, людяність, взаємодопомогу, чесність, витримку тощо.

9. Гравців, які поводяться грубо, недисципліновано, можна тимчасово виключати з гри.

10. Бажано пари дітей або команди укомплектувати однаковими за фізичними можливостями і підготовкою дітей.

11. Не слід протиставляти успішність дій більш сильних слабким гравцям.

12. Слід попереджувати прояв хвалькуватості, неповаги до товаришів.

13. Не можна щоб гра викликала негативні емоції.

14. Вихователь повинен багато уваги приділяти невпевненим у собі дітям, підбадьорювати їх.

15. Вихователь повинен допомагати дітям переборювати труднощі, страх.

16. Вихователь повинен уміло використовувати методи стимулювання: заохочення і покарання.

Дата добавления: 2017-01-14