КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Напрями розвитку менеджменту в системі господарського механізму вітчизняної економіки
Одним з важливих і необхідних атрибутів сучасних теорій і моделей менеджменту є „Соціальна відповідальність”. Під терміном "соціальна відповідальність" розуміють ті зобов'язання, які фірма несе перед суспільством, в якому вона працює. Деталізовані інтерпретації соціальної відповідальності відрізняються трактуванням ряду суттєвих положень. Так, Р.М. Ходжеттс вказує, що найчастіше організації вважають складовими частинами соціальної відповідальності забезпечення рівних можливостей (зокрема, законодавство, працевлаштування національних меншин та інвалідів, дискримінація жінок), вирішення екологічних проблем. Є тлумачення соціальної відповідальності як трирівневого поняття: соціальне зобов'язання, соціальне реагування, соціальна чутливість. Соціальна відповідальність як соціальне зобов'язання вбачає основним акцентом поведінки організації її економічну та правову відповідальність перед суспільством. Вважається, що організація включається у соціально відповідальну діяльність, коли прагне до максимізації прибутку і діє відповідно до законів, вироблених суспільством. Соціальна відповідальність як реагування на соціальні норми та очікування визначає соціальну відповідальність як реакцію організації на очікування суспільства. Цей розповсюджений погляд передбачає формування поведінки організації у сферах, не зв'язаних з виробництвом товарів та послуг. Як мінімум, бізнес повинен зважати на екологічну ситуацію, соціальні витрати; як максимум — добровільно вносити свою частку у вирішення соціальних проблем, прямо не зв'язаних з даним бізнесом. Ця інтерпретація розподіляє діяльність організації на таку, що необхідно здійснювати відповідно до вимог закону, і таку, що ініціюється добровільно.
Соціальна відповідальність як соціальна чутливість розглядає поведінку організації як попереджувальну, профілактичну, запобіжну. За цією точкою зору соціальне відповідальна організація, крім перерахованих вище дій, обов'язків, активно шукає шляхи вирішення соціальних проблем (будівництво житла, розвиток інфраструктури, зайнятість молоді тощо). Така поведінка організації отримує суттєву підтримку громадськості. Крім того, для розуміння суті і значення соціальної відповідальності необхідно усвідомити, що вона змінюється з часом та в залежно від обставин. Щодо напрямів розвитку правління в Україні можна зазначити, що вони органічно пов'язані з радикальними перетвореннями і реформуванням усіх аспектів життєдіяльності нашого суспільства. Найбільш важливими положеннями управління українською економікою можна вважати такі: 1) гнучке поєднання методів ринкового та державного регулювання соціально-економічними процесами як на мікро- так і на макрорівнях; 2) формування й функціонування підприємницьких структур як відкритих і соціально орієнтованих систем; 3) самоврядування на всіх ієрархічних рівнях; 4) поєднання ринкових і адміністративних методів управління на підприємствах. Ефективність формування та реалізації нової управлінської парадигми може бути забезпечена при дотриманні принаймні двох головних умов: у ній необхідно врахувати особливості попереднього розвитку і сучасний стан економіки, менталітет і особливості країни; в її основу має бути покладено принципи і механізм менеджменту країн із розвинутою ринковою економікою. Це дасть змогу в перспективі інтегрувати вітчизняне народне господарство в світову економічну систему, посісти гідне місце в ній. У вітчизняній економіці повинні поступово формуватися умови для суттєвого підвищення ефективності та прибутковості роботи підприємств, їх орієнтації на реального споживача. Сучасний менеджмент — це тисячі можливих варіантів та нюансів управлінських рішень. Багатоваріантність, гнучкість та неординарність господарських комбінацій, неповторюваність дій, їх залежність від певної ситуації складають основні особливості сучасного управління. Сьогодні вже ніхто не сумнівається у необхідності вивчення зарубіжного досвіду менеджменту. Однак не існує "патентованих" рецептів того, як за короткий час і з мінімальними витратами забезпечити вирішення проблем, що стоять перед підприємствами, як повинні змінюватися конкретні форми і методи управління в умовах дії існуючих чинників зовнішнього середовища. Для виявлення правильних відповідей на багато питань, що закономірно виникають при виробленні нової стратегії розвитку та переорієнтації систем управління на ринкові умови, необхідно досконало вивчити те, що роблять і що робитимуть передові компанії провідних країн світу.
Слід підкреслити, що сьогодні відбувається взаємне збагачення підходів (моделей) у менеджменті. Багато чого з японського досвіду управління використовується, наприклад, в США та Західній Європі. Прикладом може бути вже вищенаведена теорія Z, сформульована відомим професором Вищої школи управління при Каліфорнійському університеті в Лос-Анджелесі (США) Вільямом Оучі. Відмінності у практиці менеджменту в різних країнах стають менш очевидними. Для створення та реалізації "власної" моделі менеджменту, яка дасть можливість у конкретних умовах економічного розвитку України отримати найвищий результат, доцільно: · систематично вивчати прогресивну управлінську практику вітчизняних підприємств. При цьому особливу увагу необхідно приділяти культурним і соціально-історичним факторам, що зумовили або вплинули на розвиток ефективних управлінських систем; · вивчати, передову управлінську практику за кордоном. Головне при цьому — зрозуміти принципи, покладені в основу систем управління компаніями, ефективність управління якими безсумнівна; · на основі перших двох пунктів — створювати системи управління тим чи іншим об'єктом. Тут важливо підкреслити саме створювати, а не запозичувати. Необхідно прагнути до систем, які переважають вже існуючі за рядом параметрів, а також систем, що передбачають очікувані зміни в світовому науково-технічному та бізнесовому середовищі. "Японська промисловість нічого не запозичила у Заходу в цілісному та незмінному вигляді. Все цінне вона переймає, вдосконалює і лише після цього впроваджує", — підкреслює К.К.Цзе.
Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 720; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |