Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Напрями розвитку менеджменту в системі господарського механізму вітчизняної економіки




Одним з важливих і необхідних атрибутів сучасних теорій і моделей менеджменту є „Соціальна відповідальність”.

Під терміном "соціальна відповідальність" розуміють ті зобов'язання, які фірма несе перед суспільством, в якому вона працює. Деталізовані інтер­претації соціальної відповідальності відрізняються трактуванням ряду суттє­вих положень. Так, Р.М. Ходжеттс вказує, що найчастіше організації вважа­ють складовими частинами соціальної відповідальності забез­печення рівних можливостей (зокрема, законодавство, працевлаштування національних меншин та інвалідів, дискримінація жінок), вирішення еколо­гічних проблем.

Є тлумачення соціальної відповідальності як трирівневого по­няття: соціальне зобов'язання, соціальне реагування, соціальна чутливість.

Соціальна відповідальність як соціальне зобов'язання вбачає ос­новним акцентом поведінки організації її економічну та правову відпо­відальність перед суспільством. Вважається, що організація включається у соціально відповідальну діяльність, коли прагне до максимізації прибутку і діє відповідно до законів, вироблених суспільством.

Соціальна відповідальність як реагування на соціальні норми та очікування визначає соціальну відповідальність як реакцію організації на очікування суспільства. Цей розповсюджений погляд передбачає формуван­ня поведінки організації у сферах, не зв'язаних з виробництвом товарів та послуг. Як мінімум, бізнес повинен зважати на екологічну ситуацію, соці­альні витрати; як максимум — добровільно вносити свою частку у вирішення соціальних проблем, прямо не зв'язаних з даним бізнесом. Ця інтерпретація розподіляє діяльність організації на таку, що необхідно здійсню­вати відповідно до вимог закону, і таку, що ініціюється добровільно.

Соціальна відповідальність як соціальна чутливість розглядає по­ведінку організації як попереджувальну, профілактичну, запобіжну. За цією точкою зору соціальне відповідальна організація, крім перерахованих вище дій, обов'язків, активно шукає шляхи вирішення соціальних проблем (будів­ництво житла, розвиток інфраструктури, зайнятість молоді тощо). Така поведінка організації отримує суттєву підтримку громадськості.

Крім того, для розуміння суті і значення соціальної відповідальності необхідно усвідомити, що вона змінюється з часом та в залежно від обставин.

Щодо напрямів розвитку правління в Україні можна зазна­чити, що вони органічно пов'язані з радикальними перетворен­нями і реформуванням усіх аспектів життєдіяльності нашого суспільства. Найбільш важливими положеннями управління українською економікою можна вважати такі:

1) гнучке поєднання методів ринкового та державного регулювання соціально-економічними процесами як на мікро- так і на макрорівнях;

2) формування й функціонування підприємницьких струк­тур як відкритих і соціально орієнтованих систем;

3) самоврядування на всіх ієрархічних рівнях;

4) поєднання ринкових і адміністративних методів управлі­ння на підприємствах.

Ефективність формування та реалізації нової управлінської парадигми може бути забезпечена при дотриманні принаймні двох головних умов: у ній необхідно врахувати особливості по­переднього розвитку і сучасний стан економіки, менталітет і особливості країни; в її основу має бути покладено принципи і механізм менеджменту країн із розвинутою ринковою еконо­мікою. Це дасть змогу в перспективі інтегрувати вітчизняне на­родне господарство в світову економічну систему, посісти гідне місце в ній.

У вітчизняній економіці повинні поступово формуватися умови для суттєвого під­вищення ефективності та прибутковості роботи підприємств, їх орієнтації на реального споживача. Сучасний менеджмент — це тисячі можливих варіантів та нюансів управ­лінських рішень. Багатоваріантність, гнучкість та неординарність господар­ських комбінацій, неповторюваність дій, їх залежність від певної ситуації складають основні особливості сучасного управління. Сьогодні вже ніхто не сумнівається у необхідності вивчення зарубіжного досвіду менеджменту. Однак не існує "патентованих" рецептів того, як за короткий час і з мінімальними витратами забезпечити вирішення проблем, що стоять перед підприємствами, як повинні змінюватися конкретні форми і методи управ­ління в умовах дії існуючих чинників зовнішнього середовища. Для вияв­лення правильних відповідей на багато питань, що закономірно виникають при виробленні нової стратегії розвитку та переорієнтації систем управ­ління на ринкові умови, необхідно досконало вивчити те, що роблять і що робитимуть передові компанії провідних країн світу.

Слід підкреслити, що сьогодні відбувається взаємне збагачення підходів (моделей) у менеджменті. Багато чого з японського досвіду управління використовується, наприклад, в США та Західній Європі. Прикладом може бути вже вищенаведена теорія Z, сформульована відомим професором Вищої школи управлін­ня при Каліфорнійському університеті в Лос-Анджелесі (США) Вільямом Оучі. Відмінності у практиці менеджменту в різних країнах стають менш очевидними.

Для створення та реалізації "власної" моделі менеджменту, яка дасть можливість у конкретних умовах економічного розвитку України отримати найвищий результат, доцільно:

· систематично вивчати прогресивну управлінську практику вітчизняних підприємств. При цьому особливу увагу необхідно приділяти культур­ним і соціально-історичним факторам, що зумовили або вплинули на розвиток ефективних управлінських систем;

· вивчати, передову управлінську практику за кордоном. Головне при цьо­му — зрозуміти принципи, покладені в основу систем управління компа­ніями, ефективність управління якими безсумнівна;

· на основі перших двох пунктів — створювати системи управління тим чи іншим об'єктом. Тут важливо підкреслити саме створювати, а не за­позичувати. Необхідно прагнути до систем, які переважають вже існуючі за рядом параметрів, а також систем, що передбачають очікувані зміни в світовому науково-технічному та бізнесовому середовищі. "Японська промисловість нічого не запозичила у Заходу в цілісному та незмінному вигляді. Все цінне вона переймає, вдосконалює і лише після цього впроваджує", — підкреслює К.К.Цзе.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 720; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.012 сек.