Транспорт. Види транспорту

Лекція 1

1. Визначення поняття «транспорт»

Термін транспорт походить від лат. транс («через») та portare («нести»). Переважно під терміном транспорт розуміють сукупність засобів, призначених для переміщення людей, вантажів з одного місця в інше. Транспорт поділяють на масовий пасажирський (метрополітен, трамвай, тролейбус, монорейковий транспорт, залізничний тощо), індивідуальний (легкові автомобілі, мотоцикли, моторолери, мопеди тощо), вантажний транспорт (автомобілі різної вантажопідіймальності, тягачі, трейлери, вантажні трамваї і тролейбуси) і спеціальний (машини швидкої допомоги, пожежні машини тощо).

У широкому розумінні під терміном транспорт розуміють усю сукупність транспортної інфраструктури, транспортних засобів, транспортних підприємств як складових транспортної системи.

Транспортна інфраструктура об’єднує транспортні мережі або шляхи сполучення (залізничні колії, дороги, мости, тунелі, водні шляхи, канали, повітряні коридори, трубопроводи (нафтопровід, газопровід тощо), а також транспортні вузли або термінали, де здійснюється посадка пасажирів, загрузка або перевантаження вантажу з одного виду транспорту на інший (аеропорти, залізничні станції, порти).

Транспортними засобами виступають автомобілі, велосипеди, автобуси, потяги, літаки тощо. Транспортні засоби повинні відповідати вимогам безпеки, охорони праці та екології, державним стандартам, мати відповідний сертифікат.

До транспортних підприємств належать підприємства, основним завданням яких є перевезення людей і транспортування вантажів (залізничний, автомобільний, водний транспорт тощо). Транспортні підприємства поділяють на підприємства, що здійснюють пасажирські перевезення, вантажні перевезення і підприємства, що здійснюють як вантажні, так і пасажирські перевезення.

Транспортна система, як одна з найважливіших галузей суспільного виробництва, забезпечує погоджений розвиток транспортної мережі і функціонування всіх видів транспорту з метою максимального задоволення транспортних потреб за мінімальних витрат. На сучасному етапі ця система розвивається за такими напрямками: розбудови транспортної мережі, збільшення пропускної спроможності транспортних доріг, підвищення безпеки руху, збільшення місткості і вантажопідіймальності транспортних засобів, збільшення швидкості пересування.

Транспортна система України є розвинутим сучасним промислово-господарським комплексом і об’єднує усі види транспорту з відповідними їм транспортними мережами – автомобільними, залізничними, повітряними, морськими, річковими, трубопровідними. Вона має розгалужену інфраструктуру для надання всієї сукупності транспортних послуг. До найважливіших якісних характеристик цієї системи належать: цілісність вантажів і безпека пасажирів; регулярність і надійність транспортних зв'язків; швидкість; вартість перевезень. Порівняно з іншими галузями народного господарства, транспорт має розподілену лінійно-вузлову структуру розміщення основних фондів. Саме транспорту властива мережева структура, що характеризується наявністю двох елементів транспортної мережі – транспортних вузлів і транспортних магістралей. Транспортні вузли поділяють на спеціалізовані (з одним видом транспорту) й інтегровані (з кількома видами транспорту). Серед транспортних магістралей розрізняють водні і наземні. Останні своєю чергою, поділяють на автомобільні шляхи і залізничні колії сполучення.

В Україні робота транспорту регулюється Законом України «Про транспорт». У цьому законі акцентується увага на діяльності Єдиної транспортної системи України, яка повинна відповідати вимогам суспільного виробництва та національної безпеки, мати розгалужену інфраструктуру для надання всього комплексу транспортних послуг і забезпечувати зовнішньоекономічні зв'язки України, зумовлені явищем світової глобалізації. У контексті поставлених завдань на рівні територіального планування транспортної інфраструктури першочерговими чинниками просторової інтеграції України в світову економіку виступають транспортні коридори і транскордонні території, що відображено в «Генеральній схемі планування території України». У межах цього проекту були розроблені Схема національної мережі міжнародних транспортних коридорів України, орієнтованих на входження у європейський планувальний каркас та приєднання до загальноєвропейських природоохоронних і комунікаційних мереж.

Транспортні коридори – це сукупність магістральних транспортних комунікацій різних видів транспорту з необхідним облаштуванням, що забезпечують перевезення пасажирів і вантажів між різними країнами. У систему міжнародних транспортних коридорів входять також експортні і транзитні магістральні трубопроводи. Вигідне географічне положення України зумовлює проходження Міжнародних транспортних коридорів: № 3, 5, 7, 9; коридорів Організації співробітництва залізниць (ОСЗ) № 3, 4, 5, 7, 8, 10 та транспортного коридору Європа – Кавказ – Азія (ТРАСЕКА). За результатами досліджень англійського інституту «Рендел» щодо коефіцієнта транзитності Україна займає перше місце в Європі. Але сьогодні ступінь використання транспортної інфраструктури України ще доволі низький. Створення транспортних коридорів та входження їх до міжнародної транспортної системи визнано пріоритетним загальнодержавним напрямом розвитку транспортно-дорожнього комплексу України.

У пункті стикування декількох видів транспорту, що спільно виконують операції з обслуговування транзитних, місцевих і міських перевезень вантажів і пасажирів виникли транспортні вузли. Транспортний вузол – це сукупність транспортних процесів і засобів для їх реалізації в місцях стикування двох або декількох магістральних видів транспорту. У транспортній системі вузли мають функцію регулівних клапанів. З історії розвитку міст очевидно, що більшість з них виникли і надалі розвиваються завдяки тому, що розташовані на перетині наземних, повітряних або водних шляхів як вантажних, так і пасажирських транспортних вузлів. Насамперед – це міста-порти: Лондон у Великобританії, Марсель, Париж у Франції, в Німеччині – Франкфурт-на-Майні, Гамбург, Бремен, в Іспанії – Більбао, Барселона, в Італії – Венеція, Мілан тощо. Місто Шеннон в Ірландії переважно розвивається за рахунок аеропорту, місто Чоп в Україні розвивається на залізничному вузлі.

Найбільшими транспортними вузлами України є Київ, Харків, Дніпропетровськ, Одеса, Львів тощо. Деякі міста виконують функцію не вантажних, а пасажирських транспортних вузлів, наприклад, Сімферополь у Криму, куди прибувають численні туристи, що пересаджуються там на транспорт, який доставляє їх у міста кримського узбережжя. В Україні у найбільших транспортних вузлах розміщені міжнародні аеропорти – у Києві (Бориспіль – найбільший аеропорт України), Харкові, Дніпропетровську, Донецьку, Львові та Одесі.

Основними елементами єдиної транспортної системи є зовнішній, приміський і міський пасажирський і вантажний транспорт, міські шляхи сполучення.

Зовнішній транспорт здійснює перевезення пасажирів і вантажів в міжміському сполученні між районами країни. Приміський транспорт забезпечує перевезення між містом-центром і прилеглим до нього районом у радіусі транспортної доступності.

Будь-який сучасний населений пункт незалежно від його величини має зовнішній транспорт. Залежно від розмірів і географічного положення населеного пункту можуть бути різні комбінації його обслуговування засобами зовнішнього транспорту, які об’єднують: автомобільний (автобусні перевезення і перевезення за допомогою індивідуальних автомобілів), залізничний, авіаційний, морський і річковий.

Міський транспорт забезпечує перевезення пасажирів і вантажів у межах населеного пункту. Він зв'язує міські райони між собою, забезпечуючи поїздки жителів у трудових, культурних, побутових і інших цілях, доставку вантажів у магазини і на підприємства.

Для сучасного етапу розвитку міського транспорту характерні: 1) комплексне використання різних видів транспорту; 2) розвиток швидкісних видів транспорту; 3)"конфлікт", що загострюється, між транспортом масовим і індивідуальним.

Міський транспорт є сукупністю транспортних засобів (автобуси, тролейбуси, потяги метрополітену, автомобілі, літаки, морські і річкові судна, залізничні потяги тощо) і транспортних пристроїв (вулиці, дороги, рейкові шляхи, вокзали, аеропорти, місця зберігання і ремонту транспортних засобів тощо), що забезпечують перевезення пасажирів і вантажів між населеними пунктами і в їхніх межах.

Система міського транспорту сьогодні об’єднує такі засоби пересування: метрополітен, електрифіковані міські залізниці, швидкісні трамваї і автобуси, звичайні трамваї, автобуси, тролейбуси, маршрутні таксі, легкові таксі, особисті автомобілі, двоколісні транспортні засоби; вантажний автотранспорт, річкові судна, морські катери, маломірний річковий і морський флот тощо.

У систему міського транспорту входять об'єкти обслуговування: гаражі, стоянки, депо метрополітену і трамваю, автобусні і тролейбусні парки, гавані для відстою маломірних суден, станції технічного обслуговування, автозаправні станції і багато інших об'єктів.

Транспортна система утворює каркас міста і формує його планувальну структуру, що об’єднує функціональні зони, об'єкти забудови загальноміського значення, систему громадського обслуговування населення, спорудження зовнішнього транспорту.

Під час територіального збільшення міста основою подальшого розвитку його шляхів сполучення слугують напрями зовнішніх автомобільних шляхів і залізниць, що сполучають місто з населеними пунктами його агломерації і іншими містами. Розміщення нових житлових і промислових районів, як правило, насамперед здійснюється уздовж них.

Транспортна система міста – найстійкіший елемент планувальної структури міста. Під час історичного розвитку міста може докорінно видозмінюватися функціональне використання територій, змінюватися характер і призначення забудови, її зовнішній вигляд, і тільки транспортні мережі, як правило, зберігають своє місце і призначення. Безумовно, що і вони зазнають значних змін, пристосовуючись до нових умов технічної модернізації (розширюються, випрямляються тощо). Отже, можна стверджувати, що міські шляхи сполучення не лише важливий елемент інженерної інфраструктури міста, але і невід'ємна частина його архітектурно-планувальної побудови.

Дата добавления: 2014-01-07