КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Міський пасажирський і вантажний транспорт
Лекція 2
1. Пересування населення Функціональні зони міста – сельбищна, виробнича, ландшафтно-рекреаційна – пов’язані між собою мережею громадського пасажирського транспорту, що формує єдину систему швидких, зручних і безпечних транспортно-пішохідних зв'язків між функціональними зонами та елементами планувальної структури міста. Тому під час проектування транспортної мережі, як правило, розробляють варіанти розвитку громадського транспорту на підставі техніко-економічних розрахунків і напрямків перспективного розвитку міста, а також під час техніко-економічних розрахунків встановлюють: розміри можливих обсягів перевезень на міському транспорті та їхнє співвідношення за видами транспорту; провізна спроможність мереж і видів транспорту щодо містобудівних умов конкретного міста; експлуатаційні характеристики видів транспорту, щільність ліній громадського транспорту для міста, загалом, і для його окремих функціональних зон тощо. Об'єкти тяжіння людей в місті різняться своєю різноманітністю. Їхня кількість залежить від розмірів міста, його народногосподарського профілю, географічного розташування і багатьох інших чинників. Основні об'єкти тяжіння – місця праці: промислові підприємства, офіси, банки, наукові і проектні інститути, будівельні майданчики, об'єкти торгівлі, культури і багато інших структур, де працюють люди. Інші об'єкти тяжіння – навчальні заклади, магазини, ринки, дитячі установи (ясла, садки, школи), пункти видовищного і культурного обслуговування, спорудження зовнішнього транспорту тощо. Пересування людей у місті відрізняються за призначенням і напрямком, оскільки вони визначаються різноманіттям об'єктів тяжіння, мірою участі в пересуваннях різних структурних груп міського населення, різноманітністю професійних і інших інтересів. Пересування міського населення можуть бути простими і складними, залежно від мети. Кількість пересувань населення виражається показником рухливості жителів, тобто середньою кількістю пересувань, які здійснює один житель у рік пішки і за допомогою різних транспортних засобів від місця перебування до кінцевої мети пересування. Встановлення кількості пересувань, що здійснюються в місті, дуже кропітка робота і пов'язана з проведенням трудомістких обстежень. За відсутності таких даних для орієнтовних розрахунків приймають показники загальної рухомості населення згідно з табл. 1 за Григорем. Таблиця 1
Під час формування мережі ліній громадського транспорту вид транспорту обирають на підставі розрахунків пасажиропотоків (перспективні пасажиропотоки визначаються на основі розрахунків, що виконуються з використанням математичних моделей) і дальності поїздок, а також характеристик провізної спроможності різних видів транспорту (табл. 2 за Григорем) Таблиця 2
Провізна спроможність різних видів транспорту відповідає нормам наповнення рухомого складу: 4 ос./м2 (вільної площі підлоти пасажирського салону) – для звичайних видів транспорту і 3 ос. /м2 – для швидкісних з урахуванням сидячих місць. Сумарні витрати часу на поїздки від місць проживання до місць праці (трудові поїздки) для 90 % трудящих не повинні перевищувати в один кінець таких показників: для міст з населенням, тис ос. - понад 1000 45 хв. - 500–1000 40 хв. - 250–500 35 хв. - до 250 30 хв. Щільність ліній громадського пасажирського транспорту приймають у межах 1,5–2,5 км/км2 залежно від планувальної структури міста. Відстань між зупинками громадського транспорту повинна бути для автобусів, тролейбусів і трамваїв нс більше 600 м, для експрес-автобусів і швидкісних трамваїв – 800–1200 м, для метрополітену – 1000−2000 м і для електрифікованих залізниць – 1500–2000 м.
Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 1140; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |