Лекція 3

Транспортна мережа. Транспортні коридори

1. Поняття «транспортна мережа», «транспортні коридори»

На європейському континенті важливою стратегічною проблемою в сучасних умовах є інтеграція національних транспортних коридорів в єдину систему. Має значення геополітичне розташування окремих країн, яке дає змогу розглядати їхню територію як частину всієї європейської макроструктури.

Враховуючи бажану єдність європейського простору, розробляють проектні пропозиції щодо організації континентальних і трансконтинентальних комунікаційних зв’язків. Один із видів міждержавних сполучень – транспортні коридори, які пропонуються тепер внаслідок збільшення європейського та євразійського транзиту. Серед запроектованих в єдиному європейському просторі транспортних коридорів (залізничного та автомобільного транспорту) найбільше інтеграційне значення мають широтні напрями (Берлін – Варшава – Мінськ – Москва; Відень – Братислава – Львів – Київ), а також меридіональний, що з’єднує Балтику з Чорним морем (Ґданськ – Варшава – Одеса).

Сучасна мережа транспортних комунікацій України порівняно з іншими європейськими країнами перебуває ще на недостатньому рівні. Україна активно вступила на шлях розвитку транспортної мережі – міжнародних комунікацій. Міжнародні транспортні коридори і державні кордони сусідніх країн є допоміжним стимулом формування та розвитку регіонів особливого типу, що є актуальним для Центрально-Східних європейських країн і для України.

Транспортний коридор – територія, що розташована в зоні впливу магістральних автомобільних і залізничних доріг І та ІІ категорій. Однією з головних планувальних вимог є комплексна організація транспортних коридорів з урахуванням паралельних трас автомобільних та залізничних доріг, а також прилеглих до них територій.

Розширення зовнішніх соціально-економічних зв’язків України з іншими країнами і розвиток транспортних коридорів сприяє формуванню транспортних регіонів. Маються на увазі планувальні регіони, які створюються на базі міжнародних комунікацій у прикордонних зонах. Актуальність транспортних регіонів визначається тим, що вони позитивно впливають на розвиток інтеграційних процесів у прилеглих країнах.

Формування транспортних регіонів в Україні зумовлене програмою створення національної мережі міжнародних транспортних коридорів, яка визначена:

– необхідністю інтеграції транспортних мереж України у міжнародну транспортну мережу;

– збільшенням транзитних міжнародних перевезень;

– необхідністю підвищення технічного стану комунікацій до міжнародних стандартів.

Отже, транспортна мережа України повинна стати частиною європейської мережі. Транспортні коридори, що проходитимуть через Україну, визначені “критською” міжнародною угодою. Вони набули структурного відображення у Генеральній схемі планування території України, в Українсько-Польському проекті транскордонного регіону та інших розробках.

Один з автомобільних коридорів Київ – Берлін (А-ІІІ) має найбільше значення у розвитку західних регіонів країни (рис. 4.). Цей коридор є важливим чинником подальшого розвитку давньозасвоєних регіонів різних за функцією та планувальною структурою. Потрібно також відзначити, що в подальшому цей чинник набуватиме все більшого значення у формуванні системи міст-центрів і залізничних та автомобільних доріг, які їх з’єднують. У цьому сенсі транспортна вісь Київ – Берлін сприятиме просторовій організації багатьох галузей господарчого промислового та

аграрно-промислового комплексів на значній території. Проходження траси по історичних місцях з розвинутим туристичним потенціалом сприятиме організації міжнародних туристично-рекреаційних зон та туристичних маршрутів.

Цілі міжнародного проекту такі:

– створення умов, що сприяють активнішому розвитку міст та територій у зонах впливу ІІІ транспортного коридору;

– визначення планувальних та інвестиційних заходів щодо покращення міжнародних транспортних зв’язків у напрямку “ схід-захід ”;

– створення інформаційної бази даних, необхідної для комплексного управління розвитком взаємопов’язаних міст та територій;

– створення умов для розвитку міжнародної співпраці в різних галузях господарчої та містобудівної діяльності.

– Німецько – Польсько – Український транспортний коридор унікальний у тому сенсі, що завжди був історичним шляхом, який з’єднує Західну та Східну Європу, завдяки чому Україна стає інтегральною частиною європейського простору. Західною “брамою” цього шляху було столичне місто Берлін, а східною – Київ. Проміжне положення займають історичні міста Південної Польщі – Вроцлав та Краків, а також на теренах України – Львів, Рівне.

Відомі різні методичні пропозиції щодо визначення зовнішнього контуру функціонально-планувальної смуги, яка має входити до складу транспортного коридору. Так, зокрема, визначальними є межі адміністративно-територіальних одиниць суміжних країн. Саме їх (повністю, або частково) пропонується вважати планувальним модулем просторової структури міжнародного транспортного регіону. Цьому сприяє зіставленість параметрів цих одиниць, наприклад: земель у Німеччині, воєводств у Польщі і областей в Україні.

Рис. 4. Міжнародний транспортний коридорі Берлін – Київ

Отже, лінійна планувальна структура транспортного регіону, який розглядаємо, складається з серединної чи каркасної смуги, до якої входять головні міста-регіональні центри, а також Берлін – місто європейського значення і Київ – столичне місто. Деякі з цих міст серединної смуги створюють міські агломерації чи метропольні райони (Берлін, Вроцлав, Катовіце, Краків, Львів, Київ).

Друга функціонально-планувальна смуга – це периферійна частина усіх адміністративних одиниць на відстані 50 – 100 км від серединної транспортної осі. До неї входять землі Бранденбург і частково Захсен, п’ять воєводств Польщі та чотири українські області. Варто зазначити, що до цих областей, які формують функціонально-планувальну зону транспортного коридору на території України, ще додаються периферійні частини Івано-Франківської, Тернопільської та Хмельницької областей.

Зона впливу транспортної осі Берлін – Київ була б неповною, якщо не враховувати також міста-центри сусідніх регіонів, що тяжіють до неї (Дрезден, Познань, Лодзь, Івано-Франківськ, Тернопіль, Луцьк, Хмельницький, Вінниця).

Отже, можна констатувати, що лінійна структура цього європейського транспортного регіону є урбанізованою зоною з розвинутою системою розселення зі значним культурним і соціально-економічним потенціалом, а це може бути додатковим обґрунтуванням необхідності його комплексного планування.

Транскордонні регіони. Проблему функціонального та структурно-планувального визначення транскордонних регіонів у Європі почали вирішувати у контексті загальноєвропейської інтеграції. У такому розумінні прикордонні регіони європейських країн здавна були індикаторами і критеріями їх інтеграції.

Планування транскордонних територій зумовлюється їхнім актуальним функціональним призначенням. Тому ці території набувають значення об’єктів планування з метою створення найдосконалішої форми просторової організації зовнішніх соціально-економічних зв’язків України з суміжними державами. Особливість транскордонних територій України полягає в тому, що їхня структурно-планувальна організація залежить не лише від внутрішньодержавної, і навіть зовнішньої політики України, а й від регіональної політики суміжних країн. Їхня особливість полягає ще і в тому, що території з обох боків державного кордону історично сформувалися в результаті взаємодії спільних або схожих факторів і тому тепер є підстави стверджувати про деяку спільність їхньої міждержавної планувальної структури, яка потребує комплексної організації під час міжнародного співробітництва.

Транспортна мережа – це сукупність всіх видів транспорту, які являють собою основні транспортні магістралі та вузли, що мають велике значення в системі виробничо-територіальних зв'язків. Транспортна мережа характеризується щільністю, довжиною, пропускною спроможністю (максимально можливою кількістю вантажів, що проходять через цю ділянку за певний час). Міра розвитку транспортної мережі характеризується кількістю транспортних вузлів – пунктів, де сходяться лінії декількох видів транспорту.

У світовій економіці існує аксіома: чим більшою є щільність транспортної мережі на території держави, тим вищим є рівень її економічного розвитку. Історичний досвід багатьох провідних країн світу свідчить про те, що саме завдячуючи розбудові шляхових сполучень, вони виходили із економічної кризи. Це пояснюється тим, що розбудова транспортної мережі сприяє утворенню великої кількості робочих місць, необхідних для ліквідації безробіття і подолання економічної кризи. Цим шляхом пройшли у 30-х роках минулого століття Німеччина та США.

Світова транспортна мережа повністю сформувалася в ХХ столітті. Вона перебуває в постійному розвитку. На нинішньому етапі велике значення мають інформаційні і інноваційні технології розвитку. Основними напрямами тепер є збільшення швидкості пересування, підвищення безпеки руху, збільшення як пропускної спроможності транспортних доріг, так і вантажопідіймальності транспортних засобів, а також розроблення і впровадження нового вигляду транспорту (рис. 5).

Транспортні магістралі – найважливіші (головні) міжрайонні транспортні дороги і лінії, що мають високу пропускну спроможність або по яких проходять великі транспортні потоки (вантажні або пасажирські). Їх розрізняються за навантаженням (розміром потоку), функціями (моно- та поліфункціональності), ієрархією, видами транспорту.

Транспортний вузол – це місце стику не менше ніж трьох ліній і потоків одного або декількох видів транспорту. Розрізняють спеціалізовані і інтегральні транспортні вузли. Спеціалізовані подано одним виглядом транспорту. Наприклад, в Україні, Умань – великий спеціалізований автомобільний транспортний вузол, Сміла – залізничний, Дашава – трубопровідний тощо. Інтегральні подані вузлами, в яких об'єднуються чотири, три і два види транспорту. Виділяється один вузол транспорту: автомобільно-залізнично-водно-авіаційний – Київ. Найбільші транспортні вузли: автомобільно-залізнично-авіаційний – Львів, Харків, Дніпропетровськ, автомобільно-залізнично-трубопроводний – Кременчук, Мукачево, Стрий, залізнично-авіаційний-морський – Одеса. Двотранспортних вузлів багато. Серед них виділяють: автомобільно-залізничні – Тернопіль, Івано-Франківськ, Чернівці, Ковель, Хмельницький, Коростень, Миколаїв, Запоріжжя, Дебальцеве; автомобільно-трубопровідний – Долина, автомобільно-авіаційний – Сімферополь тощо.

Рис. 5. Потяги на магнітному підвішуванні

Протяжні багатовидові транспортні магістралі, які проходять по території декількох економічних районів або країн, називаються транспортними коридорами.

Дата добавления: 2014-01-07