Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Соціально-політичні погляди Відродження




Антропоцентричний характер філософських міркувань доби Відродження зумовив й обговорення проблеми умов соціального та політичного життя людини. Нові концепції держави і права спиралися на принципи розуму, досвіду, природності людських потреб та земних інтересів громадян.

Центром соціальних теорій була держава, в якій прогресивні сили, представлені міськими прошарками, розглядалися як знаряддя проти тотальної папської церковної гегемонії. Тільки сильна централізована держава могла здолати внутрішню суперечливість суспільства, феодальний сепаратизм, економічну ізольованість та захистити національні інтереси в боротьбі проти католицького універсалізму. Тому ідеї державного абсолютизму виявилися дуже актуальними. Зокрема італієць Ніколо Макіавелі (1469–1527) обґрунтував необхідність сильної монархічної влади. Водночас він вважав ідеальним устроєм республіку як втілення народного суверенітету, однак розумів, що час для неї ще не настав. Реальні умови потребували поки що сильної влади світського государя, яка не зважає ні на церковні вчення, ні навіть на моральні традиції, бо немає іншого шляху до національного об’єднання і створення держави нового типу. Прихильником політичної теорії абсолютизму був також французький політичний мислитель і юрист Жан Боден (1530–1596), який ставить інтереси держави вище за релігійні і виступає за свободу совісті у суспільстві. До того ж він визнає майнову нерівність в суспільстві цілком природною і необхідною. Держава, на його думку, – це правова влада, а монарх – абсолютне джерело права та суверенності.

У поглядах на державотворення склалася й інша точка зору. Так, проти абсолютизму виступав французький гуманіст, публіцист і поет Етьєн Ла Боесі (1530–1563), який висловлював думку про те, що королі узурпували права, що належать народу. Його трактат «Міркування про добровільне рабство» здобув неабияку популярність. Ла Боесі взагалі засуджував не лише монархічний, а й будь-який державний устрій, заснований на експлуатації. Ідеальною він вважав державу, яка поєднує в собі традиції здобутих міських вольностей з ідеями народного суверенітету.

Мислителі Відродження переглядають також середньовічні погляди на суспільство. З’являються перші теорії утопічного соціалізму. Найяскравіше вони втілені у творах англійського гуманіста Томаса Мора (1478–1535) «Утопія» та італійського монаха Томмазо Кампанелли (1568–1639) «Місто сонця». Обидва мислителі переконані, що приватна власність спричиняє всі суспільні негаразди та злиденність абсолютної більшості народу. Вони сформулювали основні принципи майбутнього суспільства, що базується на розумних «природних» засадах: суспільній власності, обов’язковій для всіх праці, рівномірному розподілі її результатів, плановому господарстві тощо. Дорослі члени суспільства беруть участь у політичному управлінні, всі діти мають право на безкоштовну освіту, яка тісно пов’язана з трудовим вихованням. Водночас панує сувора мораль, що нагадує чернечу, та релігійний культ, що забезпечує виховання всіх громадян взагалі. Ідеї Томаса Мора та Томмазо Кампанелли суттєво вплинули на подальшу європейську гуманістичну думку, зокрема на філософію доби Просвітництва XVII–XVIII століть.

Питання до самоконтролю

1. Доведіть, що епоха Відродження закономірно підготовлена Середньовіччям, а не є його різким запереченням.

2. Як називається філософська позиція, згідно з якою Бог і природа вважаються тотожними?

3. Порівняйте соціальні й моральні ідеали Середньовіччя та Відродження.

4. Чому поняття «особистість», що стає актуальним в епоху Відродження, не могло утвердитися в культурі раніше?

 





Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-11-16; Просмотров: 843; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.01 сек.