Людина та суспільство в ученнях французьких просвітників

У середині ХVІІІ ст. у Західній Європі сформувалось Просвітництво як ідейний рух, який об’єднав усіх прогресивно мислячих природознавців, політичних діячів, юристів, філософів. Просвітники критикували абсолютизм і церкву, звеличували роль розуму, виступали за свободу наукового і філософського мислення, художньої творчості і громадської думки. В епоху Просвітництва увага філософів повертається від проблем методології та субстанції до проблем людського існування, буття суспільства, історії та перспектив розвитку людства.

Одним із перших філософів-просвітників був Шарль Луї Монтеск’є (1689–1755). Основною його працею вважається трактат «Про дух законів». Він визнає Бога лише творцем природи, який, створивши світ, більше не втручається в його справи, а буття людини і суспільства намагається пояснити, виходячи з природних закономірностей.

Закони Монтеск’є поділяє на «природні» та «позитивні». Перші виражають основні принципи відношення людини до природи і відносини між людьми. «Позитивні» закони він розділяв на 3 види: міжнародне право, суспільне право, приватне (громадянське) право.

Монтеск’є абсолютизує вплив природних географічних чинників на історичний розвиток народів, доводить необхідність поділу влади на законодавчу, виконавчу і судову.

Представником французького Просвітництва був Франсуа Марі Аруе, відомий за псевдонімом Вольтер (1694–1778). Головне завдання своєї філософії він бачив у боротьбі проти церкви, релігійної нетерпимості і фанатизму. Історію релігії й церкви розглядає як ланцюг злочинів, шахрайств, пограбувань, а причину цього вбачає в самій сутності офіційної релігії і церкви. Разом з тим, Вольтер розглядав релігію також і як засіб мирного вирішення суспільних суперечностей. Він вважав, що суспільні моральні норми, закони, які регулюють відносини між людьми, створюються не Богом, а саме людьми. Історію творять самі люди на основі своїх поглядів, думок. Щодо держави, то його суспільно-політичним ідеалом була монархія, на чолі якої стоїть освічений правитель. Ключова прогресивна ідея, яку висуває Вольтер – рівність усіх перед законом.

Видатним представником французького Просвітництва був Жан-Жак Руссо (1712–1778) Центральною проблемою його творчості (праці «Міркування про науки і мистецтва», «Міркування про походження та основи нерівності між людьми», «Про суспільний договір») була проблема нерівності між людьми та шляхів її подолання. Руссо був переконаний, що нерівність між людьми існує першопочатково, вона з’явилася в результаті виникнення приватної власності. Саме вона розшарувала людей на багатих і бідних. Ще один прояв нерівності він вбачає у виникненні держави, в результаті чого нерівність між багатими і бідними перетворюється в нерівність між пануючими і підлеглими. Третя ступінь нерівності у суспільстві появляється з перетворенням законної влади в деспотизм, що, у свою чергу утворює нове поняття рівності – всі люди рівні у своєму безправ’ї стосовно деспота. Таким чином, Руссо обґрунтовує право народу на бунт проти деспота.

Єдиним правителем суспільства, сувереном має бути об’єднаний народ, вважає Руссо. З його точки зору справжня, реальна свобода – це підкорення закону, який люди самі встановили. Людину він розглядав як природну істоту, здібності якої обумовленні природою. Одним з перших Руссо помітив суперечливі тенденції цивілізації і зробив висновок, що розвиток виробництва, науки приносить не тільки користь, а має й негативні наслідки. Гонитва за прибутками, прагнення до матеріальних благ і грошей витісняють співчуття, милосердя, любов тощо. За успіхи прогресу доводиться сплачувати погіршенням моралі.

До відомих представників французького Просвітництва належить Жан Антуан Кондорсе (1743–1794). Він описав розвиток людства не як простий хронологічний ряд подій, а як процес, пронизаний причинними взаємозв’язками. Кондорсе гостро виступав проти християнської релігії, вважав розум рушійною силою людського прогресу. На його думку, людські здібності невичерпні, їх можна постійно удосконалювати. Соціальну нерівність вважав природною і неминучою в розвитку суспільства, із форм правління перевагу надавав республіці.

Своєрідним маніфестом і зібранням ідей французького Просвітництва стала «Енциклопедія, або Тлумачний словник науки, мистецтва й ремесел», що видавалась у 1751–1772 роках і відіграла велику роль в ідейній підготовці Великої Французької революції (тому французьких просвітників називають «енциклопедистами»). Провідним редактором «Енциклопедії» був Дені Дідро (1719–1784). Він вважав світ об’єктивним і матеріальним. Матерія і рух – єдина існуюча реальність. Рух він не зводив лише до механічного переміщення у просторі, а розумів його як будь-яку зміну, активність взагалі.

У теорії пізнання Дідро поєднує переваги як емпіричного так і раціоналістичного методів. На його думку, по-справжньому адекватно тлумачити природу може той мислитель, котрий поєднує «раціональну філософію з експериментальною». Велику увагу Дідро приділяє критиці релігії. Досліджуючи релігію, він приходить до висновку, що вона не веде людину до істини, а підкорює свідомість забобонам. Тільки розум може бути дороговказом до істини. Виступав за ліквідацію релігії і створення атеїстичного суспільства.

До матеріалістичного напрямку філософії французького Просвітництва належать Жюльєн де Ламерті (1709–1751), Поль Анрі Гольбах (1723–1789), Клод Адріан Гельвецій (1715–1771).

Ламерті у творі «Людина-машина» описав усі основні принципи матеріалізму. Він виходить із сенсуалізму Локка і визнає об’єктивну основу наших відчуттів – зовнішній світ. Одночасно він підкреслює, що матерія знаходиться в постійному русі, який невіддільний від матерії. Ламерті намагається поєднати досягнення емпіризму та раціоналізму.

Гольбах у праці «Система природи» обґрунтував положення про існування і розвиток всіх явищ природи. Природа, на думку Гольбаха, – це сукупність різних рушійних сил матерії, яка постійно знаходиться в русі. Він розрізняв два види руху: механічний і внутрішній рух молекул (невидимих матеріальних часток). Обґрунтовуючи вчення про субстанцію, він наголошує, що субстанцією може бути лише матерія – вічна, безкінечна і самопричинна.

Всесвіт на думку Гольбаха, постає як неосяжний, безмежний та неперервний ланцюг причин та наслідків. Детермінізм (причинно-наслідкові зв’язки) є основою закономірностей природи. Він доводив, що за допомогою причини і наслідку можна пояснити будь-який процес, людську поведінку. Оскільки рух протікає закономірно і є універсальним, то природа або світ підпорядковані універсальним закономірностям, що проявляється через причину і наслідок.

Клод Адріан Гельвецій виклав свої погляди у працях «Про людину» і «Про розум». Він визнавав існування об’єктивного світу і підкреслював його матеріалістичний характер. Світ, на думку Гельвеція, – матерія, що постійно рухається; вона існує у формі простору та часу. Людину він відносить до загальної системи природи, невіддільної від неї і підпорядкованої тим самим законом, що й природа. У теорії пізнання вчений – сенсуаліст. Всі знання людина отримує за допомогою досвіду, набутого у процесі чуттєвого пізнання. Свідомість виникла завдяки трудовій діяльності, виготовленню та застосуванню знарядь праці. Він наголошує, що розум людини не дається від народження: людина має здатність лише відчувати, з якої потім уже розвивається розум, здатність усвідомлення та мислення.

Питання для самоконтролю

1. Назвіть умови виникнення філософії Нового часу.

2. Які особливості притаманні філософії Нового часу?

3. Дайте визначення емпіризму.

4. Назвіть основні філософські ідеї Ф. Бекона.

5. Що таке раціоналізм?

6. Які основні ідеї сформулював Р. Декарт?

7. Який метод пізнання вважав основним Т. Гоббс?

8. Порівняйте погляди Р. Декарта, Б. Спінози, Г. Ляйбніца щодо субстанції.

9. Що таке сенсуалізм?

10. Чому філософську концепцію Дж. Берклі і Д. Юма називають субєктивно ідеалістичною?

11. Назвіть представників філософії французького просвітництва? Порівняйте їхні погляди на суспільство та людину.

12. Що таке Просвітництво?

13. Хто з просвітників займався проблемою саморуху матерії?

14. У чому суть механістичного матеріалізму?

Дата добавления: 2014-11-16