Необхідність і випадковість

Відносини між причиною і наслідком можуть бути в формі необхідності, або випадковості. Необхідність виступає зумовлюючою характеристикою причинно-наслідкових зв’язків. Б. Спіноза стверджував, що випадковими явища називаються тому, що ми мало знаємо про них. Проте в такому твердженні ототожнюються необхідність і причинність. Випадкові явища причинно обумовлені, але від цього вони не стають необхідними. Необхідність – це поняття для визначення системи внутрішніх зв’язків і відносин об’єктів (утримує причину існування в самому собі), такий розвиток явищ, який з неминучістю випливає з внутрішніх, суттєвих властивостей, взаємовідносин цих явищ. Випадковість – це те, що має підставу і причину переважно не в самому собі, а в іншому: що може відбутись, а можливо і не відбудеться.

Склалися дві точки зору щодо співвідношення необхідності і випадковості: одна абсолютизує необхідність, інша – випадковість. Представники першої переконані в тому, що необумовлених явищ немає, випадковість є результатом незнання. Така точка зору відкрила дорогу фаталізму, визнанню наперед заданої визначеності. Абсолютизація випадковості приводить до виключення об’єктивної зумовленості явищ. Л. Вітгенштейн стверджує, що дійсність є царством випадковості, а необхідність розглядається як психічна (суб’єктивна) реальність, яка створюється індивідом і переноситься на дійсність.

Говорячи про необхідність певного предмету, явища, завжди визначається сукупність умов, по відношенню до яких явище стає необхідним. Самі умови існування предмета формуються об’єктивно і пов’язані з формуванням внутрішньої сутності явища. Зовнішні зв’язки виступають у вигляді умов, в яких реалізуються внутрішні суттєві зв’язки. Ця точка зору не суперечить поясненню випадковості як результат перетину двох незалежних причинних ліній існування різних об’єктів. В науці випадковою вважається така подія, яка виникла при варіаціях умов (зміни в наслідковій структурі організмів, наприклад). Для дослідження випадкових процесів розроблені спеціальні вірогідно-статистичні методи дослідження.

У взаємозв’язку необхідності і випадковості слід виділити такі характеристики: ні випадковість, ні необхідність не існують в чистому вигляді. Це парні категорії, які передбачають і разом з тим заперечують одне одне.

Іншою характеристикою є розуміння випадковості як форми необхідності. Необхідність завжди торує шлях через товщу випадковостей. В 1865 р. Мендель відкрив закони спадковості, але відкриття виявилось непоміченим. В 1900 р. відбувається перевідкриття законів, незалежно один від одного до тих же висновків приходять голландець Гуго де Фріз, німець Карл Корренс і австрієць Ерік Чермак. Приклад паралельних наукових відкриттів розкриває їх внутрішню необхідність.

Розуміння випадковості як доповнення необхідності – ще одна характеристика їх взаємозв’язку. Повне пізнання об’єкта досягається лише в тому випадку, коли знання необхідного в предметі доповнено знанням випадкових, унікальних рис предмета, явища, що дуже важливо в таких галузях науки як історія, геологія. Закон відображає істотні, необхідні зв’язки, а життя кожного окремого явища складається із суттєвих, необхідних зв’язків та із впливу несуттєвих, одиничних, випадкових зв’язків. Біологічна природа (необхідність) у всіх листиків на дереві одна і та ж, проте вони відрізняються одне від одного, адже на розвиток кожного із них впливають тисячі випадковостей.

Явища, поведінку яких можна розрахувати, передбачити, розглядаються як необхідні, а закономірності, дія яких строго однозначно зумовлює поведінку цього класу явищ і кожного зокрема, називаються динамічними. Закони класичної механіки, наприклад, є саме такими (дві матеріальні частинки притягують одна одну з силою пропорційною сумі мас обох часток і обернено пропорційно квадрату відстані між ними). При підкиданні ж монети, може випасти одна, або інша сторона, але не прослідковується закономірність. Проте, якщо підкидати монету 10 тисяч разів, то проявиться закономірність – по 5 тисяч разів випаде кожна із сторін. Про кожне явище зокрема важко щось передбачити, зате про поведінку усієї системи, комплексу, сукупності випадкових явищ окреслюється закономірність, яка називається статистичною. Це такі закономірності, які зумовлюють усю сукупність випадкових явищ, але не кожного зокрема.

Діалектичний взаємозв’язок необхідності і випадковості знаходиться в процесі розвитку матеріальних систем і пов’язаний з діалектикою перетворення можливості в дійсність. Кожний етап процесу розвитку, що здійснився, породжує гамму можливостей подальшого розвитку. Реалізація кожної із цих можливостей у майбутньому є випадковою подією. Але насправді реалізується тільки та можливість, для здійснення якої є необхідні умови. По відношенню до цих конкретних умов можливість, що здійснилась, стає необхідною, хоча спочатку була випадковою.

Дата добавления: 2014-11-16