Види творчості

Людина пізнає безкінечну багатогранність світу речей, явищ, взаємозв'язків у процесі предметно-матеріальної, духовно-прак­тичної і духовно-теоретичної діяльності. З розвитком всесвітньої історії розширюються межі людської діяльності, в своєму про­сторовому вимірі вона набуває космічного характеру. Ці проце­си великою мірою визначають різновиди творчої діяльності. Іс­торія філософії та культури засвідчує, що спочатку основну ува­гу приділяли дослідженню різних аспектів художньої, пізні­ше — наукової творчості, а в XX ст. інтерес привертають особли­вості науково-технічної творчості. Такий підхід до природи творчості відігравав неабияку роль у вивченні феномена «твор­чість». Проте зводити творчість лише до вже зазначених видів недостатньо, бо виникає питання: до якого ж виду творчості віднести творчий злет неординарних лікаря, педагога, управлін­ця, працівників виробничих галузей тощо. В усталених кліше видів творчості представникам згаданих професій місця немає.

Той факт, що все ще дуже мало теоретичних праць, в яких аналізувалися б творчі явища на рівні виробничої діяльності, не є доказом того, що всі ці професії позбавлені творчих ознак. У матеріальній, практичній діяльності людина знаходить засоби не лише для власного існування, а й для універсального розвит­ку, зокрема інтелектуального. Ігнорування творчих потенцій у вищезазначених сферах є рецидивом минулого, коли безпосеред­ньо виробничу працю оцінювали невисоко, а то й вважали при­низливою. Такий підхід збіднював поле творчої діяльності.

Нині дедалі більше усвідомлюється потреба зосередити особ­ливу увагу на творчості в соціальній, політичній, педагогічній, правовій, філософській, релігійній та інших сферах. Такий під­хід може бути особливо продуктивним, якщо в основу класифі-нації видів творчості, пошуку загальних тенденцій, закономір­ностей і принципів розвитку їх буде покладено характер прак­тичної діяльності людини. Доречно аналізувати творчу діяль­ність на рівні предметно-практичного, духовно-практичного і ду­ховно-теоретичного освоєння світу.

Спинимося на окремих видах творчої діяльності.

Значного поширення набула нині наукова і технічна твор­чість, що засвідчує зростаючу роль науково-технічного прогресу в житті сучасного суспільства. Інтенсифікація наукових дослі­джень та інженерних пошуків гостро поставила проблему щодо вдосконалення стилю наукового мислення і розширення сфери творчості.

Наука — це соціально організоване виробництво відповідно­го різновиду знання. Які ж основні етапи наукового відкриття? Здебільшого, коли йдеться про народження нових наукових ідей, посилаються на емпіричні дані та теоретичну інтерпретацію їх. Так, якщо мова йде про відкриття Ейнштейна, посилаються на досліди Майкельсона і Морлі, а також перетворення Лоренца; відкриття ж законів електродинаміки пов'язують з дослідами Фарадея, Герца і рівняннями Максвелла. Та справи значно складніші. Саме по собі відкриття нових фактів, опис їх та по­яснення далеко не завжди приводять до виникнення нових ідей, адже обов'язково виникає спокуса втиснути їх у рамки старих концепцій. І коли новий емпіричний матеріал не вкладається в рамки наявних теоретичних схем, в науці виникає проблемна ситуація.

В цій ситуації вирішального значення набуває творчий стиль мислення. Вчені, яким властивий цей стиль, проявляють «зухва­лість» — прагнуть замахнутися на нібито завершену будівлю науки, похитнути усталені концепції. Новаторський підхід їх ви­кликає в науці зміну парадигм. «Найбільші труднощі у відкрит­ті,— справедливо зазначав Дж. Бернал,— полягають не стільки в проведенні необхідних спостережень, скільки в зламі традицій­них ідей при тлумаченні їх» ^п.

При обговоренні питань творчості слід враховувати думку англійського вченого Г. Уоллеса про наявність різних етапів творчого процесу: підготовки, визрівання ідеї, осяяння і пере­вірки. Слід також враховувати й те, що творчість у розвитку наукового знання реалізується на основі об'єктивних і суб'єк­тивних передумов.

Одним Із найважливіших суб'єктивних елементів наукового відкриття, творчості взагалі в інтуїція. Оскільки другий і третій етапи нерідко не усвідомлюються, то це 1 стало підставою для

Дата добавления: 2014-11-20