Розділ 15 ПРОГРЕС

І

^п Мельник Я. Коли ще думка спить//Літ. Україна,— 1990.— 11 січ.

це риси українського національного характеру, але водночас це і загальнолюдські цінності, просякнуті національним буттям українського народу і відображені в його літературі, мистецтві, усній народній творчості.

Історія українського народу, його перемоги і драматичні по­разки, культура, що увібрала в себе як матеріальні, так і духов­ні цінності, побут, традиції, звичаї, вироблені протягом століть ціннісні настанови, формували зміст українського національно­го характеру.

Контрольні запитання

1. У чому полягає видова різноманітність людства?

2. У чому виражається природне розрізнення людей? Чим відрізняються раси від етносів?

3. Як співвідносяться рід і плем'я в родоплемінних спільностях?

4. Які специфічні риси народності? Які основні значення терміна «народ»?

5. Що таке нація?

6. Що таке національний характер?

7. Які, з вашої точки зору, риси притаманні українському національному характеру?

Основні проблеми. Що таке прогрес? Який критерій суспіль­ного прогресу? У чому смисл історії людства? В чому про­являється єдність світової історії? Чи є прогресивна лінія су­спільного розвитку домінуючою?

Ключові поняття. Прогрес. Регрес. Кругообіг. Критерій про­гресу. Суспільне багатство. Всесвітня історія. Суспільство. Сво­бода. Історичні типи прогресу. Цілі історії. Цивілізація. Гармо­нія. Людство. Ноосфера.

У попередніх розділах уже розглядалися деякі питання, що мають відношення до теми прогресу: зміни і розвиток, прогрес і регрес, циклічність і поступальність змін, саморозвиток су­спільства, еволюційний і революційний типи розвитку, перерв-ність і безперервність у суспільному розвитку. Хоча і не деталь­но, але аналізувалися критерії прогресу, принципи історизму та багатоваріантності суспільного розвитку. Однак залишилися невирішеними питання світоглядного характеру. Яким є напрям історичного процесу? Факти свідчать про наявність у суспіль­стві поступальних змін, але чи є вони домінуючими? Та навпа­ки: чи не відміняють факти циклічності, застою і навіть деграда-ци у соціальному житті наявності загальної прогресивної тра­єкторії у розвитку людського суспільства? І взагалі, чи право­мірно вести мову про смисл історії, її кінцеву мету і долю люд­ства? І це не пусті питання. В епоху сучасних глобальних проб­лем, перед якими постало людство, всі ці здавалося б абстракт­ні питання перетворилися на доленосні, які стосуються кожного жителя планети. До того ж, кінець тисячоліття і раніше ви­кликав у людей містичний жах і породжував прогнози про кінець світу. Кінець другого тисячоліття, мабуть, ще більше підсилюватиме такі побоювання.

В останні десятиліття у світовій філософії та соціології від­бувається процес інтенсивного переосмислення ідеї прогресу як соціально-культурної цінності. Діапазон думок дуже широкий — від занадто палкого вихваляння прогресивного розуміння істо­рії до повного його заперечення. Дедалі частіше робляться спро­би з'ясувати межі самої ідеї прогресу і доповнити її іншими цінностями. Все це вимагає спеціального розгляду даної проб­леми і ретельнішого аналізу ключових понять теми, таких як «прогрес», «критерії прогресу», «історичні типи суспільного прогресу», «антагоністичний та неантагоністичний прогрес», «су­спільне багатство», «всесвітня людська історія», «мета історії».

Дата добавления: 2014-11-20