Соціально-історична різноманітність людства

Якщо раса — це явище біологічне, природне, а етнос за своєю сутністю — явище двобічне, дуальне, тобто явище соціо-природне (і тут цілком послідовною є позиція Л. М. Гумільо­ва), то історичні спільності людей (рід, плем'я, народність, на­ція)— явища соціальні, продукт всесвітньої історії. Історично і за своїм соціальним змістом розвиток племен, родів, народ­ностей та націй відбиває зовсім інший процес, ніж утворення рас та етносів.

А. Рід — плем'я

Родоплемінна спільність є органічним цілим. Плем'я існує як структурне поєднання родів, а рід як спільність реалізує­ться через зв'язок у племенах. Через племена здійснювалися родові, кровноспоріднені зв'язки між людьми. У категоріях су­спільно-економічних формацій як якісно своєрідних етапів в істо­рії людства родоплемінна спільність людей складається в пе­ріод первіснообщинної формації. Рід виникає разом з людиною

³ Степан В. С, Гусейнов А. А., Межуев В. М., Толстьіх В. И. От клас-совшх приоритетов к общечеловеческим ценностям //Квинтзссенция: Филос. альманах —М., 1992,—С. 14. сучасного типу, тобто кроманьйонцем (перехід до пізнього па­леоліту). І це була перша соціальна, тобто суто людська орга­нізація життя. Відкриттям цього факту наука зобов'язана аме­риканському етнографу Л. Моргану, який в основній своїй ро­боті «Стародавнє суспільство» (1877 р.) обгрунтував ідею уні­версальності роду як висхідного ступеня розвитку людства.

А що ж було до цього? Первісне стадо як перехідний стан від тваринної популяції до людського роду як спілки антро­поїдів? У 1952 р. англійський антрополог Л. Лікі знайшов в Олдовайському міжгір'ї (східна Африка) останки антропоїда, який жив близько 2 мільйонів років тому. Подальші пошуки в 60—70-ті роки привели до відкриття ще більш давньої істоти. В антропологічній науці вона дістала назву Ното НаЬіііз «лю­дина уміла». При всіх «білих плямах», які ще продовжують існувати, ми сьогодні маємо досить чітке уявлення про характер та основні етапи антропогенезу: австралопітек — «людина умі­ла» — пітекантроп — неандерталець — кроманьйонська людина, тобто Ното Заріепз. В. П. Алексєєв поділяє розвиток первіс­ного стада на шляху від біологічної популяції тварин до родо­вої общини на три етапи ⁴.

Перший етап охоплює всі колективи гомонід, які входили в підсімейство австралопітеків і жили 2—3 мільйони років тому. Другий етап — це етап життєдіяльності представників роду пі­текантропів, він хронологічно охоплює період від двох мільйо­нів до двох сотень тисяч років до нашої ери. Третій етап при­падає на життя неандертальця і триває до епохи верхнього палеоліту, тобто до появи людини сучасного типу (35—40 тисяч років тому). Головний конфлікт первісного стада — це боротьба між зоологічним індивідуалізмом і колективним началом. Роз­виток стадної спільності мав своїм результатом винесення, пере­міщення статевих зв'язків чоловічих осіб за межі первісного колективу, саме на цьому шляху складаються родоплемінні, суто людські відносини, тепер уже соціального характеру. Пле­м'я засноване на загальному походженні тих родів, які входять до нього, на кровноспоріднених зв'язках між його членами. «Саме кровнородинний зв'язок,— підкреслює Л. Файнберг,— який об'єднує два або кілька родів, робить їх племенем» ⁵.

Ю. І. Семенов обгрунтовано довів, що суттєвими ознаками роду та фратрії (первісного роду) є: а) екзогамний шлюб (від грец. ехо — зовні та £атоз — шлюбний зв'язок), тобто шлюб за межами свого родового колективу; б) агамія, тобто заборона вступу до шлюбу в своєму роді. Норми регулювання шлюбних

Дата добавления: 2014-11-20